Щоб людину виховувати, її треба знати у всіх відношеннях. Це аксіома педагогіки. Щоб людину знати, треба її вивчати

Сучасний учитель повинен не тільки досконало знати свій предмет, бути витонченим фахівцем, а й вивчати внутрішній світ дитини, її родину, корегувати міжособистісні взаємини в колективі, які позитивно чи негативно впливають на емоційний, інтелектуальний, соціальний розвиток дитини. Запорукою успіху кожного вчителя є ефективна діагностика рівня розвитку учнів, що дозволяє побачити позитивну чи негативну динаміку в процесах формування юної особистості. Будь-яка інформація, яку вчитель зможе отримати в результаті діагностики, є дуже корисною і важливою, адже її можна успішно використовувати під час планування виховної роботи,вибору найбільш ефективних методів навчання, виховання і корекції. Краще пізнавши особистість школяра, виявивши його здібності, вади і переваги, вчитель може правильно і грамотно корегувати навчальний процес, вберегти дитину від помилок і допомогти їй вирішити чимало особистих проблем.

Завдання і зміст виховання всебічно розвиненої особистості визначають функції класного керівника, до яких належать:

1) забезпечення оптимальних умов для всебічного гармонійного розвитку вихованців;

2) у співдружності з батьками, вчителями, які працюють з учнями певного класу, дитячими громадськими організаціями проведення цілеспрямованої роботи щодо здійснення завдань національного виховання школярів у процесі навчально-виховної роботи в школі та за ЇЇ межами;

3) систематичне вивчення індивідуальних анатомо-фізіоло-гічних та соціально-психологічних особливостей розвитку учнів свого класу; надавання рекомендацій учителям-вихователям, які працюють з учнями цього класу, батькам та іншим вихователям щодо необхідності врахування індивідуальних і вікових особливостей розвитку кожного вихованця у процесі індивідуальної, групової та колективної роботи;

4) здійснення організації та виховання первинного учнівського колективу. Всебічне вивчення динаміки розвитку колективу; розвиток спілкування в колективі на рівні вимог принципу демократичного співробітництва, координація діяльності вчителів, які працюють у цьому класі;

5) проведення виховних та організаційних заходів, спрямованих на створення оптимальних умов, які б сприяли зміцненню та збереженню здоров'я учнів;

6) здійснення організаційно-виховної роботи з учнями, учителями та батьками щодо формування у школярів старанності й дисциплінованості в процесі навчальної діяльності з урахуванням їхніх індивідуальних розумових можливостей;

7) організація позакласної виховної роботи з учнями, сприяння залученню вихованців до діяльності позашкільних дитячих виховних закладів, зацікавленість в участі школярів у діяльності дитячих громадських організацій;

8) проведення цілеспрямованої організаційно-педагогічної роботи з батьками, забезпечення системності у формуванні психолого-педагогічної культури батьків;

9) домагання єдності вимог до вихованців з боку школи й сім'ї, підтримання зв'язку з вихователями груп продовженого дня, керівниками гуртків, студій, спортивних секцій, дитячими громадськими організаціями;

10) ведення необхідної документації, що стосується класу, подання керівництву школи відомості про успішність, розвиток і вихованість учнів; стеження за станом ведення учнями щоденників.

У рамках функцій діяльності класного керівника визначаються його конкретні обов'язки з урахуванням низки суб'єктивних і об'єктивних чинників.