Процесуальні строки види і характеристика

Поняття та види строків у господарському процесі

Суб’єктивні права та обов’язки, що складають зміст право-відносин, завжди існують у часі. При цьому, як зазначають тео-ретики, для правовідносин має значення не сам час як соціальне явище, а закінчення його періоду. Тому строки у правовідносинах мають суттєве значення, оскільки вони впорядковують і стабілізують будь-які правовідносини.

Проводячи наукове дослідження, В. Луць визначив строк як час, із настанням або закінченням якого пов’язані певні події

або дії (бездіяльність), що мають юридичне значення. Правовий строк, на його думку, — це час, із настанням або зі спливом якого пов’язана та чи інша подія або дія, що має юридичне значення.

Процесуальний строк — це визначений період, протягом якого господарський суд, сторони й інші учасники процесу мають здій-снити відповідні процесуальні дії.

Відповідно до ст. 50 ГПК України можна визначити два види процесуальних строків:

1) строки, встановлені ГПК України.

2) строки, що призначаються господарським судом.

Зокрема, у ГПК України встановлені такі процесуальні строки:

— не пізніше п’яти днів із дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи, якщо справа не під-судна цьому господарському суду, матеріали справи надси-лаються господарським судом за встановленою підсудністю (ч. 1 ст. 17 ГПК України);

— не пізніше трьох днів із дня надходження позовної заяви суд-дя або відмовляє у прийнятті позовної заяви, або повертає її без розгляду, або приймає позовну заяву і порушує прова-дження у справі (ст.ст. 62, 63, 64 ГПК України);

— у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви господарським судом має бути вирішено спір (ч. 1 ст. 69 ГПК України);

— не більше як на п’ятнадцять днів, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору (ч. З ст. 69 ГПК України);

— не пізніше трьох днів із дня прийняття повне рішення й ухвали надсилаються рекомендованим листом із повідомленням про вручення сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь у судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді (ст. 87 ГПК України);

— протягом десяти днів подається апеляційна скарга на рішен-ня місцевого господарського суду та протягом п’яти днів

— на ухвалу місцевого господарського суду (ч. 1 ст. 93 ГПК України);

— у триденний строк місцевий господарський суд надсилає одержану апеляційну скаргу разом зі справою, а у випад-ках, передбачених ч. З ст. 106 Кодексу, — копіями матеріа-лів справи відповідному апеляційному господарському суду (ч. З ст. 91 ГПК України);

— не пізніше трьох днів із дня надходження апеляційної скарги апеляційний господарський суд вирішує питання про прийняття апеляційної скарги до провадження або про відмову у прийнятті до провадження (ч. 1 ст. 98 ГПК України);

— у двомісячний строк із дня постановления ухвали про прий-няття апеляційної скарги до провадження розглядається апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду та протягом п’ятнадцяти днів — апеляційна скарга на ухвалу місцевого господарського суду (ст. 102 ГПК України);

— у триденний строк із дня прийняття надсилається сторонам у справі постанова апеляційної інстанції (ч. 4 ст. 105 ГПК України);

— протягом двадцяти днів із дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господар-ського суду законної сили може бути подана касаційна скар-га (ст. 110 ГПК України);

— протягом одного місяця з дня постановления ухвали про прийняття касаційної скарги до провадження Вищим госпо-дарським судом України розглядається касаційна скарга на рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та відповідні постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду, та протягом п’ятнадцяти днів — касаційні скарги на ухвали місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та відповідні постанови апеляцій-ного господарського суду, ухвалені за результатами апеля-ційного розгляду (ст. 1118 ГПК України);

— протягом одного місяця подається заява про перегляд судо-вих рішень господарських судів Верховним Судом України (ст. 111-17 ГПК України);

— строк розгляду справи Верховним Судом України не може перевищувати одного місяця з дня відкриття провадження у справі (ч. 8 ст. 111-23 ГПК України);

— судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, про-курора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення (ч. 1 ст. 113 ГПК України).

Строки розгляду справи можуть коригуватися з урахуванням норм міжнародних договорів. На запитання, чи може господар-ський суд з урахуванням вимог Конвенції про вручення за кордо-ном судових та позасудових документів у цивільних або комерцій-них справах розглянути справу у більш тривалий строк, ніж пе-редбачено ст. 69 ГПК України, у п. 12 інформаційного листа від

11 квітня 2005 р. № 01-8/344 «Про деякі питання практики засто-сування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» Вищий господарський суд України відповів, що наведе-на Конвенція відповідно до Закону України від 19 жовтня 2000 р. № 2052-ІІІ набрала чинності для України з 26 листопада 2000 р. і відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства. За Конвенцією, зокрема, судове рішення не може бути винесено, поки не буде встановлено, що судовий документ було вручено або доставлено особисто відповідачеві і це буде здій-снено в належний строк, достатній для здійснення захисту.