Австрійська школа граничної корисності

Теоретико-методологічними особливостями австрійської школи є:

1) предмет дослідження - сфера споживання (попит), визнання примату обміну та споживання над виробництвом. Власне відносини обміну виявляють корисність блага, визначають пропорції та характер розвитку виробництва;

2) методи дослідження:

o індивідуалізм, розгляд індивідуального господарства ("господарство Робінзона") як головного об'єкта дослідження. Увага акцентувалася на проблемах динаміки економічних процесів, зокрема на діяльності підприємців. Народне господарство розглядали як сукупність окремих господарств, механізм діяльності яких розкриває закони економіки загалом (мікроекономічний аналіз);

o суб'єктивно-психологічний підхід до аналізу економічних явищ і процесів; заперечення об'єктивного характеру суспільного розвитку і властивих йому законів" погляд на економічні закони як на результат взаємодії індивідуальних рішень економічних суб'єктів;

o використання принципу вихідної категорії, якою є вартість (цінність), що визначається граничною корисністю товару як суб'єктивною характеристикою;

o використання причинно-наслідкового методу та маржинальних (граничних) величин, свідома відмова від математики, оскільки, на думку австрійських учених, об'єктивні числові дані не здатні адекватно відобразити економічну поведінку та індивідуальні мотиви людини, які спонукають її до дії як творчої особи;

o увага до фактора часу в економіці.

Карл Менгер (1840-1921) - засновник австрійської школи маржиналізму.

Австрійска школа політ. ек-ії, яка сформувалась у 70-ті роки 20 ст. зробила найбільш вагомий внесок у розробку ідей маржиналізму.

Її предстаниками були професори Віденського ун-ту К.Менгер, Ф.Візер, Е.Бен-Баверк.

Таким чином, можна підбити підсумки аналізу особливостей австрійської школи:

1)в економічному аналізі центр ваги з витрат і затрат переключається на кінцеві результати;

2)вихідним в економічній теорії є суб’єктивне мотивування економічної поведінки людей, а не об’єктивні фактори;

3)в політекономію вперше був внесений принцип граничної корисності;

4)використання методу робінзонади (ізольоване господарство);

5)на перший план висувається споживання.