E) все вищеперераховане. 90 страница

A. дефект наповнення*

B. симптом „ ніші”

C. зменшення розмірів шлунка

D. збільшення розмірів шлунка

E. змін не виявлено

635. Хворий С., скаржиться на біль в епігастрії, який виникає через 2-3 години після їжі, печію, відрижку кислим, закрепи. При дослідженні шлункового соку виявлено: дебіт-година соляної кислоти базальної секреції – 7,9 ммоль/л; стимульованої секреції – 16,2 ммоль/л. Які показники дебіт-години соляної кислоти базальної секреції в нормі?

A. 5,5 – 6,5 ммоль/л

B. B. 1,5 – 5,5 ммоль/л*

C. 0 – 1,0 ммоль/л

D. 6,5 – 7,5 ммоль/л

E. 7,5 – 8,5 ммоль/л

636. Хворий С., скаржиться на біль в епігастрії, який виникає через 2-3 години після їжі, печію, відрижку кислим, закрепи. При дослідженні шлункового соку виявлено: дебіт-година соляної кислоти базальної секреції – 7,9 ммоль/л; стимульованої секреції – 16,2 ммоль/л. Які показники дебіт-години соляної кислоти стимульованої секреції в нормі?

A. A.1,5 – 5,5 ммоль/л

B. B.5,5 – 6,5 ммоль/л

C. C. 6,5 – 12,0 ммоль/л*

D. D.12,5 – 16,5 ммоль/л

E. E.16,5 – 18,0 ммоль/л

637. Хвора К., 30 років скаржиться на пронос до 5-6 разів на добу. Випорожнення з домішками крові та слизу, переймоподібні болі внизу живота перед дефекацією, живіт здутий при пальпації болючий, бурчить в ділянці сигмовидної кишки. Який з методів обстеження черевної порожнини необхідно провести для встановлення діагнозу?

A. оглядову ренгеноскопію

B. ультразвукове обстеження

C. гастроскопію

D. колоноскопію

E. ректороманоскопію*

638. Під час гістологічного дослідження шлунка виявлено, що у залозах міститься дуже мало парієтальних клітин або вони повністю відсутні. Слизову оболонку якої ділянки шлунка вивчали?

A. дно шлунка

B. B. пілоричний відділ*

C. тіло шлунка

D. кардіальний відділ

E. астральний відділ

639. Хворому на виразкову хворобу шлунка було проведено протихелікобактерну терапію. Коли необхідно проводити контрольний уреазний тест (до лікування уреазний тест був позитивний) для оцінки ефективності лікування?

A. через 4 тиждні після закінчення лікування*

B. зразу після закінчення терапії

C. через пів року після рубцювання виразки

D. зразу після рубцювання виразки

E. при повторному виникненні симптомів

640. Хворому проведено внутрішньошлункову рН- метрію, показник рН =7,0. Про що це свідчить?

A. Нормальна кислотність

B. Незначно підвищена кислотність

C. Значно підвищена кислотність

D. Знижена кислотність

E. Анацидний стан *

641. Реакція калу на приховану кров може бути позитивною:

A. при мікрокровотечах з виразки дванадцятипалої кишки або кишечника

B. при мікрокровотечах з пухлини шлунково - кишкового тракту

C. при неспепифічному виразковому коліті

D. при вживанні м'яса в їжу

E. при усьому переліченому *

642. 142.Яка нормальна рН жовчі?

A. 4,3-5.0

B. 5,0-6.0

C. 6,3-7,0

D. 7,3-8,0 *

E. 8,3-9,0

643. Під час проведення фракційного (багатомоментного) дуоденального зондування тривалість «часу розкриття сфінктера Одді» становила 4 хв. Ваш висновок?

A. Тривалість нормальна *

B. Гіпокінезія

C. Гіпотонія

D. Гіперкінезія

E. Гіпертонія

644. Який час, протягом якого сфінктер Одді залишається закритим, під час проведення фракційного (багатомоментного) дуоденального зондування, вказує на гіпертонію сфінктера Одді?

A. 1-2 хв.

B. 2-3 хв.

C. 3-4 хв.

D. 5-6 хв.

E. 7-9 хв. *

645. Який час, протягом якого сфінктер Одді залишається закритим, під час проведення фракційного (багатомоментного) дуоденального зондування, вказує на гіпотонію сфінктера Одді?

A. 1-2 хв. *

B. 3 -6хв.

C. 7-8 хв.

D. 9-11

E. 11-14

646. Яку контрастну речовину не застосовують для проведення холецистографії?

A. білігност

B. білітраст

C. холевід

D. йопагност

E. барій *

647. Під час проведення фракційного (багатомоментного) дуоденального зондування час виділення жовчі порції «А» був в межах норми. Яким показникам це відповідає?

A. 1-2 хв.

B. 3-6 хв. *

C. 7-8 хв.

D. 9-11 хв.

E. 12-15 хв.

648. Пацієнтові проведено УЗД гепатобіліарної системи: товщина стінки жовчного міхура нормальна. Яким показникам це відповідає?

A. 0.9-1,2 мм

B. 1,2-1,5 мм

C. 1,5-1,9 мм

D. 2-3 мм *

E. 3-4,5 мм

649. Хворому на хронічний холецистит у фазі загострення проведено УЗД гепатобіліарної системи. Яка, ймовірно, товщина стінки жовчного міхура у даному випадку?

A. 0.9-1,2 мм

B. 1,2-1,5 мм

C. 1,5-1,9 мм

D. 2-3 мм

E. 3,5-4,5 мм *

650. Обстежуючи пацієнтку, яка страждає на захворювання гепатобіліарної системи, лікар призначив багатомоментне хроматичне дуоденальне зондування. Це дослідження дає можливість виявити:

A. Походження окремих порцій жовчі

B. Міхурову жовч

C. Стан евакуаторної функції жовчного міхура

D. Концентраційну здатність жовчного міхура

E. Все вище перелічене *

651. Пацієнт, 45 років скаржиться на періодичний ниючий біль в епіґастральній ділянці, який виникає через 1 -!,5 год. після вживання їжі, відрижку повітрям, періодичне блювання на висоті болю, печію. Яке дослідження найбільш інформативне для уточнення діагнозу захворювання?

A. ЕҐДС *

B. Рентгенологічне дослідження

C. Дослідження шлункової секреції

D. Дослідження калу на приховану кров

E. Цитологічне дослідження промивних вод шлунка

652. Пацієнт 45 років поступив в терапевтичне відділення зі скаргами на тупий ниючий біль в епіґастрії, який виникає через 30 - 45 хв. після вживання гострої, кислої їжі, зменшується після застосування грілки, печію, іноді блювання.. В анамнезі – виразкова хвороба у батька. Живіт при пальпації напружений і болючий в епігастральній ділянці. Якому дослідженню варто надати перевагу під час обстеження пацієнта?

A. ЕҐДС *

B. Дуоденальному зондуванню

C. Рентгеноскопії шлунка

D. Рентгенографії шлунка

E. Фракційному дослідженню шлункового вмісту

653..Хворому зі скаргами на тупий ниючий біль в епіґастрії, який виникає через 15 - 30 хв. після вживання гострої, кислої їжі, зменшується після застосування грілки, печію, іноді блювання призначено ЕҐДС. Як підготувати пацієнта до даного обстеження?

A. Поставити газовивідну трубку

B. Дати проносне

C. Прийти натще *

D. Поставити очисну клізму

E. Поставити сифонну клізму

654. У хворий скаржиться на слабкість, що прогресує, підвищену втому, відсутність апетиту, схуднення на 6кг за півроку, дискомфорт у шлунку, нудоту, біль в животі, який не залежить від вживання їжі., Яке дослідження найбільш інформативне для уточнення діагнозу?

A. Дослідження шлункового вмісту

B. Рентгеноскопія шлунка

C. ЕҐДС з біопсією *

D. Дуоденальне зондування

E. УЗД органів черевної порожнини

655. У хворого З., 53 р. зі скаргами на відчуття важкості в епіґастрії, втрату апетиту, відразу до м`ясної їжі, схуднення на 8 кг за останні 2 міс. запідозрено рак шлунку. Який метод обстеження найінформативніший для діагностики цієї хвороби?

A. рентгенографія шлунка

B. аналіз шлункового вмісту

C. Аналіз калу на приховану кров

D. УЗД

E. ЕҐДС з біопсією *

656. Після проведеної ЕҐДС хворому на виразкову хворобу призначено рентгенологічне дослідження шлунково-кишкового тракту з метою виявлення:

A. Пухлини

B. Поліпів

C. Змін слизової шлунка та 12-палої кишки

D. Змін моторної та евакуаторної функції шлунка*

E. Кровотечі

657. Дані ректороманоскопії: поверхня слизової оболонки проктосиґмоїдального відділу товстого кишечника рожева, блискуча, гладка з видимими нерозширеними судинами.Про що це свідчить?

A. Норма *

B. Хронічний проктит

C. Хронічний сигмоїдит

D. Хронічний проктосигмоїдит

E. хронічний коліт

658. Який стимулятор шлункової секреції доцільно застосувати при підозрі на хронічний гастрит типу А?

A. Бульйон

B. Пиво

C. Капустяний сік

D. Гістамін *

E. 5% розчин етилового спирту

659. Хворому, що скаржиться на тупий біль в бокових та нижніх відділах живота, відчуття неповного випорожнення після дефекації, призначено ірригографію. Що це за метод?

A. Ендоскопічне обстеження товстої кишки

B. Ендоскопічне обстеження прямої й сигмоподібної кишки

C. Рентгенологічне обстеження товстого кишечника з введенням барієвої суміші через рот

D. Рентгенологічне обстеження товстого кишечника з введенням барієвої суміші в клізмі *

E. Оглядова рентгеноскопія органів черевної порожнини

660. Для дослідження секреторної функції шлунка хворому на виразкову хворобу було призначено фракційне зондування. Який основний аргумент на користь переваги фракційного зондування над одномоментним?

A. Хворому легше ковтати тонкий зонд, ніж товстий

B. Зручніше ковтати зонд один раз, ніж два

C. Обстеження шлункової секреції в динаміці *

D. Застосування рідких пробних сніданків

E. При вираженому блювотному рефлексі зонд можна ввести через носові ходи

661. Хворому, що скаржиться на ниючий біль в епіґастральній ділянці, який виникає через 45 – 60 хв. після їди, зменшується після застосування грілки, нудоту, печію, відрижку кислим, призначено дослідження шлункового вмісту. Якому зі стимуляторів шлункової секреції в даний час надають перевагу?

A. 5% розчин алкоголю

B. Пентагастрин *

C. Капустяний сік

D. М`ясний бульйон

E. Інсулін

662. Хворому необхідно зробити рентгенологічне дослідження шлунково-кишкового тракту. Яка контрастна речовина необхідна для цього?

A. сульфат барію *

B. холевід

C. білігност

D. білітраст

E. йопагност

663. При об’єктивному обстеженні пацієнт блідий, худий, живіт втягнутий, різко болючий в епігастрії. Хворому зроблено рентгенологічне дослідження шлунка. Яка з перерахованих ознак дає можливість діагностувати наявність пухлини?

A. гіперсекреція

B. гіпермоторика

C. атрофія складок слизової

D. симптом ”ніші”

E. дефект наповнення *

664. Хворому необхідно визначити моторно-евакуаторну функцію шлунка, яку оцінюють за характером і часом переходу контрастної речовини до 12-ти палої кишки. Скільки барієвої суміші залишається в шлунку через 1 годину в нормі?

A. 50% випитої рідини

B. 100% випитої рідини

C. 75% випитої рідини

D. менше 30% випитої рідини *

E. 80% випитої рідини

665. Хворому зі скаргами на голодний біль і важкість в надчеревній ділянці, печію, відрижку кислим призначено дослідження шлункового вмісту. Який стимулятор секреції є найефективнішим?

A. 5% розчин спирту

B. 7% відвар сухої капусти

C. гістамін, пентагастрин *

D. інсулін

E. пиво

666. Хворому, що скаржиться на ниючий біль в епіґастральній ділянці, який виникає через 1 – 1,5 год. після їди, зменшується після вживання натрію гідрокарбонату, печію, зроблено аналіз шлункового соку. Який колір шлункового соку в нормі?

A. Майже безбарвний *

B. Світложовтий

C. Червоний

D. Зелений

E. Коричневий

667. Які з наведених ознак є показами до проведення рентгенологічного дослідження шлунково-кишкового тракту.?

A. дисфагія

B. немотивоване зменшення маси тіла

C. наявність ущільнень в животі при пальпації

D. біль в животі, нудота, блювання

E. всі наведені *

668. Хворий, 57 років, знаходиться на диспансерному обліку з приводу хронічного гастриту типу А. За останні 3 місяці схуд на 9 кг, спостерігається відраза до м’ясної їжі. Який з додаткових методів обстеження інформативніший для встановлення діагнозу?

A. ЕҐДС з біопсією *

B. Аналіз шлункового соку

C. Рентгенографія шлунку

D. Колоноскопія

E. УЗД

669. При рентгенологічному обстеженні щлунка за допомогою контрастної речовини виявлено наявність барію в шлунку через 24 години після обстеження. Про що це свідчить?

A. виразку шлунка

B. рак шлунка

C. стеноз воротаря*

D. норму

E. стеноз кардіального відділу

670. При дослідженні шлункового вмісту виявлені слідуючі показники базальної секреції: загальна кислотність – 40-60 ммоль/л; вільна НСІ - 20-40 ммоль/л; зв’язана НСІ – 10-15 ммоль/л; дебіт-час – 1,5-5 ммоль/л. Це характкрно для:

A. гіпоацидного стану

B. гіперацидного стану

C. норми*

D. ахілії

E. жодного із перерахованих

671. При дослідженні шлункового вмісту виявлені слідуючі показники базальної секреції: загальна кислотність – 10-20 ммоль/л; вільна НСІ - 5-10 ммоль/л; зв’язана НСІ – 0-5 ммоль/л; дебіт-час – 0,5-1 ммоль/л. Це характкрно для:

A. гіпоацидного стану*

B. гіперацидного стану

C. норми

D. ахілії

E. жодного із перерахованих

672. При дослідженні шлункового вмісту виявлені слідуючі показники базальної секреції: загальна кислотність – 0 ммоль/л; вільна НСІ - 0 ммоль/л; зв’язана НСІ – 0 ммоль/л; дебіт-час – 0 ммоль/л. Це характкрно для:

A. гіпоацидного стану

B. гіперацидного стану

C. норми

D. ахілії*

E. жодного із перерахованих

673. Хворий Р., госпіталізований в гастроентерологічне відділення з підозрою на захворювання сигмовидної кишки. Який метод дослідження доцільно призначити хворому?

A. A.оглядову рентгеноскопію

B. УЗД

C. ректороманоскопію*

D. компютерну томографію

E. колоноскопію

674. У хворого виник раптовий “кинджальний біль” в епіґастрії, При об`єктивному обстеженні - хворий займає вимушене положення – на спині, вкритий холодним липким потом, язик сухий і обкладений, брадикардія, падіння АТ, відсутня печінкова тупість.Дані ознаки характерні для:

A. Пенетрації виразки шлунка

B. Перфорації виразки шлунка *

C. Малігнезації виразки шлунка

D. Кровотечі з виразки шлунка

E. Гострого панкреатиту

675. У лікарню швидкою допомогою доправлено хворого Л., 46 років з виразковою хворобою шлунка (страждає протягом 10 років). Запідозрено наявність ускладнення. Назвіть ознаку, яка не свідчить про кровотечу з виразки шлунка:

A. Брадикардія *

B. Раптове відчуття слабкості

C. Запаморочення

D. Блювання “кавовою гущею”

E. Чорні дьогтеподібні випорожнення

676. Пацієнт 47 років поступив у терапевтичне відділення зі скаргами на пекучий біль в епіґастральній ділянці, особливо вночі і натще, періодичні нудоту і блювання. Турбують також печія і запори. Після обстеження вия влена виразкова хвороба 12-ти палої кишки. Через який час з’являється біль в епіґастрії після прийому їжі в пацієнта на виразкову хворобу 12-палої кишки?

A. Через 20-60 хвилин

B. Через 30-45 хвилин

C. Через 1,5-2 години *

D. Через 4-5 годин

E. Через 15-20 хвилин

677. У пацієнта скарги на періодичний сезонний (навесні та восени) біль в епіґастральній ділянці ниючого характеру, іррадіює в ділянку серця, виникає через 30-60 хв. після їжі. При якому захворюванні біль має таку характеристику?

A. Виразкова хвороба шлунку *

B. Виразкова хвороба 12-типалої кишки

C. Дискінезія жовчовивідних шляхів

D. Жовчнокам’яна хвороба

E. Хронічний гепатит

678. Жінка 45 років протягом 5 років перебуває на диспансерному лікуванні з приводу виразкової хвороби дванадцятипалої кишки. Об’єктивно: Язик вологий, обкладений білою осугою, живіт болючий в пілоробульбарній зоні. Які скарги можуть бути у хворої при загостренні хвороби?

A. Почуття важкості в епігастрії;

B. «Голодний», нічний біль в епігастрії; *

C. Інтенсивний біль в надчерев’ї після вживання молочної їжі;

D. Відрижка повітрям;

E. Проноси.

679. Хворий Р., 54 роки, страждає на виразкову хворобу, ускладнену стенозом воротаря. Який характер блювотних мас при цьому?

A. У блювотних масах є домішки жовчі

B. У блювотних масах є домішки крові

C. У блювотних масах наявна неперетравлена їжа

D. У блювотних масах наявна їжа, спожита напередодні *

E. У блювотних масах слиз, гній

680. Чоловік 40 років скаржиться на пекучий біль в епіґастральній ділянці, який виникає через 1,5 – 2 год. після їди, натще, іноді вночі, нудоту, іноді блювання, печію, запори. Хворіє 2 роки, загострення недуги виникає весною і восени. Лікар запідозрив виразкову хворобу дванадцятипалої кишки. Яке з перерахованих досліджень не допоможе в діагностиці?

A. Аналіз сечі *

B. Аналіз калу на приховану кров

C. Рентгеноскопія шлунково-кишкового тракту

D. Аналіз шлункового вмісту

E. ЕҐДС

681. Хворий С., 32 роки, скаржиться на головокружіння, загальну слабкість, швидку втому, чорний стілець, який помітив вчора. Раніше не хворів, не обстежувався. Іноді турбувала печія. При об`єктивному обстеженні: блідість шкіри, тахікардія, АТ – 100/60 мм рт. ст. Живіт чутливий в епіґастральній ділянці. Яке з перерахованих досліджень інформативніше в даному випадку?

A. Загальний аналіз крові

B. Аналіз калу на приховану кров

C. Рентгеноскопія шлунково-кишкового тракту

D. Аналіз шлункового вмісту

E. ЕҐДС *

682. Хворий скаржиться на загальну слабкість, головокружіння, потемніння в очах. Хворіє на виразкову дванадцятипалої кишки протягом 8 років. При обстеженні хворого в лікаря виникла підозра, що виразка кровить. Яке з перерахованих обстежень може підтвердити думку лікаря?

A. Визначення ретикулоцитів в периферичній крові

B. Визначення тромбоцитів в периферичній крові

C. Рентгенологічне дослідження шлунково-кишкового тракту

D. Аналіз калу на приховану кров *

E. Фракційне дослідження шлункової секреції

683. Пацієнт Т., 42 роки, скаржиться на різкий біль у правому підребер’ї, який поширюються по всьому животі, іррадіює в праву половину грудної клітки, нудоту, блювоту з невеликою кількістю жовчі, підвищення температури тіла до 380 С. Попередній діагноз: Жовчнокам’яна хвороба, напад жовчної кольки. Які дослідження можуть підтвердити діагноз?

A. ЕҐДС

B. Холецистографія, УЗД *

C. Загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі

D. Фракційне дослідження шлункового вмісту

E. Колоноскопія

684. Після проведення суб`єктивного та об`єктивного обстеження у хворого запідозрено жовчнокам’яну хворобу. Що з переліченого є найхарактернішим симптомом цієї хвороби?

A. Напад печінкової кольки *

B. Нудота

C. Підвищення температури

D. Здуття живота

E. Блювання

685. Хвора на хронічний панкреатит звернулася до дільничного лікаря в зв’язку з погіршенням самопочуття. Після огляду їй призначено лабораторне обстеження. Який лабораторний тест у даному випадку найінформативніший?

A. Загальний аналіз крові

B. Дослідження рівня амілази, ліпази, трипсину та їх інгібіторів у крові *

C. Дослідження білків крові

D. Копрологічне дослідження

E. Дуоденальне дослідження за допомогою двоканального зонда

686. Хвора 56р. звернулася до лікаря зі скаргами на біль в лівому підребер’ї, нудоту, блювання, здуття живота, стілець 4-5 разів на добу, рідкий з домішками неперетравленої їжі. Хворіє на хронічний панкреатит. Після огляду їй призначено лабораторне обстеження. Який найбільш інформативний тест у даному випадку?

A. дослідження рівня амілази, ліпази, трипсину та їх інгібіторів у крові *

B. дослідження білірубіну у крові

C. дослідження альфа-амілази в сечі

D. копрологічне дослідження

E. загальний аналіз крові

687. Пацієнтка 56 р. страждає на хронічний рецидивний панкреатит. В даний час відмічається загострення захворювання, з приводу чого звернулась до лікаря, який серед інших обстежень призначив дослідження калу. Які зміни в копрограмі характерні для хронічного панкреатиту?

A. кал мазеподібний, з різким смердючим запахом

B. стеаторея

C. креаторея

D. амілорея

E. всі перелічені *

688. Хворий скаржиться на запори, метеоризм, біль за ходом товстої кишки, відчуття неповного випорожнення після дефекації, головний біль, розлади сну. Які з перечислених методів обстеження найбільш інформативний для постановки діагнозу: хронічний коліт:

A. загальний аналіз крові;

B. аналіз калу на приховану кров;

C. оглядова рентгеноскопія;

D. колоноскопія; *

E. УЗД.

689. Хворого турбує біль внизу живота. Стілець зі схильністю зо запорів, кал має форму «овечого». При якому захворюванні буває така форма калу?

A. Хронічному ентериті

B. Неспецифічному виразковому коліті

C. Хронічному спастичному коліті *

D. Хронічному панкреатиті

E. Фундальній виразці шлунка

690. Хворий П.,48 р., страждає на хронічний ентероколіт. Скаржиться на біль у животі, здуття, проноси. При об`єктивному обстеженні: худий, блідий. Живіт здутий, болючий за ходом кишечника, більше в ділянці пупка справа. Йому призначено копрологічне дослідження з метою виявлення:

A. Панкреатичної недостатності

B. Гастрогенної недостатності

C. Недостатності випорожнення кишечника

D. Недостатності кишкового травлення *

E. Синдрому подразнення кишечника

691. Хворий П., 33 р., скаржиться на “голодні” болі в ділянці шлунку з відчуттям смоктання, печію, особливо після вживання грубої і гострої їжі, відрижку кислим. Ендоскопічно даних за виразку шлунку чи 12-палої кишки не виявлено. Якими мають бути показники кислотності шлункового вмісту?

A. гіпоацидний стан;

B. гіперацидний стан*

C. ахілія;

D. нормальні показники кислотності;

E. наявність молочної кислоти в шлунковому вмісті.

692. Який з методів дослідження є найбільш інформативним для встановлення причини і локалізації кровотечі з верхнього відділу шлунково-кишкового тракту?

A. портоманометрія;

B. лапароскопія;

C. рентгенографія;

D. Гастродуоденоскопія*

E. целіакографія.

693. При пальпації сигмовидної кишки відмічено збільшення її розмірів та щільності, бугристість. Які методи обстеження допоможуть виставити діагноз?

A. оглядова рентгенограма кишківника;

B. колоноскопія;

C. ірігоскопія;

D. ректороманоскопія*

E. копрограма.

694. Хворий 50 рокiв поступив у хiрургiчне вiддiленняня з пiдозрою на кишкову непрохiднiсть. З якого методу необхiдно почати обстеження хворого для уточнення дiагнозу?

A. оглядова рентгенографiя черевної порожнини*

B. ультразвукове обстеження черевної порожнини;

C. оглядова рентгенографiя грудної та черевної порожнин;

D. ірiгоскопiя;

E. комп’ютерна томографiя черевної порожнини.

695. При ендоскопії у хворого Р, 47 років, виявлено кровоточиву виразку. Якими при цьому будуть показники загального аналізу крові?

A. зменшення кількості еритроцитів і гемоглобіну*

B. збільшення кількості лейкоцитів;

C. збільшення ШОЄ;

D. збільшення кількості еритроцитів і гемоглобіну;

E. зменшення кількості лейкоцитів.

696. При дуоденальному зондуванні хворого на хронічний холецистит після введення холеретика (33% сірчанокислої магнезії 20 мл) порція В жовчі з’явилась через 3 хвилини. Про що це говорить?

A. про гіпотонус жовчного міхура;

B. про передозування магнезії;

C. про спазм сфінктера Одді;

D. варіант норми;

E. про гіпертонус жовчного міхура*

697. У хворого Н, 27 років, при мікроскопічному дослідженні калу виявлено стеаторею.У даному випадку можна запідозрити:

A. порушення внутрішньосекреторної функції підшлункової залози;

B. В) порушення зовнішньосекреторної функції підшлункової залози*

C. паренхіматозну жовтяницю;

D. механічну жовтяницю;

E. гастрит з підвищеною кислотоутворюючою функцією шлунка.

698. У хворого при біохімічному дослідженні крові виявлено збільшення білірубіну за рахунок обидвох фракцій до значень, що 3 рази перевищує норми. Як можна розцінити отримані результати?

A. обтурація жовчевивідних шляхів;

B. гемолітична жовтяниця;

C. паренхіматозна жовтяниця*

D. отруєння солями важких металів;

E. жоден з перерахованих варіантів.

699. Хворому з хронічним панкреатитом було призначено дослідження вмісту підшлункової залози. Які компоненти визначають в панкреатичному соці?

A. активність амілази;

B. активність ліпази;

C. активність трипсину;

D. вміст бікарбонатів;

E. все вищеперераховане*

700. Хворого П. 46 р., направлено на фракційне дослідження шлункового вмісту. З яких компонентів складається загальна кислотність шлункового вмісту?

A. з вільної соляної кислоти;

B. з вільної і зв’язаної соляної кислоти*

C. з вільної соляної кислоти і кислотного залишку;

D. з вільної соляної кислоти, зв’язаної соляної кислоти і кислотного залишку;

E. з вільної соляної кислоти і молочної кислоти.

701. Ознака хронічного запального процесу в жовчних протоках:

A. аявність лейкоцитів в 1-ій фазі хроматичного дуоденального зондування;

B. збільшення лейкоцитів в 2-ій фазі хроматичнго дуоденального зондування;

C. збільшення лейкоцитів в порії А;

D. збільшення лейкоцитів в порції В;

E. збільшення лейкоцитів в порції С*

Обстеження органів дихання

1. На скільки сантиметрів над ключицями виступають верхівки легень у здорових людей?

А. На 2-3 см

B. На 3-4 см

C. На 4-5 см.

D. На 5-6 см.

E. На 6-7 см.

2. При якій патології відмічається збільшення ширини полів Креніга?

А. Верхньодольова пневмонія

B. Бронхіаьна астма

C. Ателектаз легені

D. Центральний рак легень

E. Туберкульоз легень

3. При якій патології відмічається зменшення ширини полів Креніга?

А. Бронхіальна астма

B. Ателектаз легені

C. Нижньодольова пневмонія

D. Туберкуьоз легень

E. Бронхоектатична хвороба

4. З якої умовної лінії слід починати визначення нижнього краю лівої легені?

А. Пригрудинної

B. Середньоключичної

C. Передньої аксілярної

D. Середньої аксілярної

E. Задньої аксілярної

5. Що не призводить до зменшення рухомості нижнього краю легень?

А. Запальна інфільтрація

B. Застійне повнокрів'я

C. Емфізема

D. Плеврит

E. Бронхоектази

6. Який перкуторний звук визначається над простором Траубе?

А. Ясний легеневий

B. Тимпанічний

C. Коробковий

D. Притуплений

E. Тупий

7. Який перкуторний звук визначається у хворих на бронхіальну астму?

А. Тимпанічний

B. Тупий

C. Коробковий

D. Ясний легеневий

E. Притуплений

8. Скільки становить рухомість нижнього краю легень по середній пахвинній лінії?

А. 2-3 см

B. 4-6 см

C. 6-8 см

D. 8-10 см

E. 10-11 см

9. Що з нижченаведеного не призводить до зміщення нижнього краю легень вверх?

А. Зморщення легень

B. Обтураційний ателектаз

C. Запальне ущільнення легені

D. Емфізема

E. Збільшення тиску в черевній порожнині

10. Який перкуторний звук виникає в початковій стадії ателектазу легені?

А. Тупий

B. Притуплений

C. Притуплений тимпаніт

D. Ясний легеневий

E. Тимпанічний

11. Хворий К., 42 роки, протягом 20 років хворіє бронхіальною астмою. Який перкуторний звук буде визначатися при перкусії?

A. ясний легеневий

B. тимпанічний

C. амфоричний

D. коробковий

E.притуплений

12. Який перкуторний звук визначатиметься при емфіземі легень?

A. коробковий

B. тимпанічний

C. ясний легеневий

D. притуплення перкуторного звуку

E. тупий

13. Хворий З., протягом багатьох років хворіє кавернозним туберкульозом легень. На рентгенограмі в ІV міжреберрі справа візуалізується порожнина округлої форми з чіткими контурами. Який перкуторний звук буде визначатися над цим утвором?

A. притуплення

B. ясний легеневий

C. амфоричний

D. тупий

E. тимпаніт

14. Що визначають з допомогою порівняльної перкусії?

A. ширину полів Креніга

B. висоту стояння верхівок легень

C. перкуторний звук на симетричних ділянках грудної клітки