E) все вищеперераховане. 88 страница

A. наслідок атрофії слизової бронхів

B. наслідок метаплазії бронхільного епітелію

C. запальний процес верхніх дихальних шляхів*

D. це епітелій ротової порожнини, свідчить про домішок слини до харкотиння, що знижує діагностичну цінність результатів дослідження

E. туберкульоз легень.

459. Пацієнт В. тривалий час скаржиться на немотивований субфебрилітет і загальну слабкість. У харкотинні хворого знайдено атипові клітини. Про що це свідчить?

A. хронічний бронхіт у фазі загострення

B. туберкульоз легень

C. рак легень*

D. деструкція легеневої тканини

E. бронхіальна астма.

460. У харкотинні пацієнта, що лікується стаціонарно з приводу аспіраційної пневмонії, знайдено еластичні волокна. Про що це свідчить?

A. супутній бронхіт

B. туберкульоз легень

C. рак легень

D. деструкція легеневої тканини*

E. норма.

461. При лабораторному дослідженні харкотиння у хворого, що тривалий час відмічає субфебрилітет, кашель з виділенням слизового харкотиння, пітливість, знайдено коралоподібні волокна. Про що це свідчить?

A. хронічний бронхіт у фазі загострення

B. туберкульоз легень*

C. рак легень

D. деструкція легеневої тканини

E. бронхіальну астму.

462. Пацієнт Н. протягом останнього тижня відмічає фебрильну гарячку, вологий кашель. До цього запальними захворюваннями респіраторної системи не хворів. У харкотинні пацієнта знайдено альвеолярні макрофаги, лейкоцити, кокову мікрофлору. Про що це свідчить?

A. пневмонія*

B. туберкульоз легень

C. рак легень

D. хронічний бронхіт у фазі загострення

E. бронхіальна астма.

463. У харкотинні пацієнта, що кілька років скаржиться на періодичні напади задишки після контакту з пилком рослин, знайдено еозинофіли, спіралі Куршмана, кристали Шарко-Лейдена.. Про що це свідчить?

A. хронічний бронхіт у фазі загострення

B. туберкульоз легень

C. рак легень

D. деструкція легеневої тканини

E. бронхіальна астма.*

464. У харкотинні хворого знайдено золотисто-жовті кристали у вигляді ромбів. Що це таке?

A. кристали холестерину

B. кристали гематоїдину*

C. кристали Шарко-Лейдена

D. спіралі Куршмана

E. пробки Дітріха.

465. У харкотинні хворого знайдено ущільнені закручені в спіраль утвори, центральна частина яких виглядає блискучою. Що це таке?

A. кристали холестерину

B. кристали гематоїдину

C. кристали Шарко-Лейдена

D. спіралі Куршмана*

E. пробки Дітріха.

466. У харкотинні пацієнта знайдено пробки Дітріха. При якому захворюванні вони з‘являються у харкотинні?

A. бронхіальна астма

B. хронічний бронхіт, фаза загострення

C. хронічний абсцес легень*

D. пневмонія

E. некроз легеневої паренхіми.

467. У харкотинні пацієнта знайдено кристали Шарко-Лейдена. При якому захворюванні вони з‘являються у харкотинні?

A. бронхіальна астма

B. хронічний бронхіт, фаза загострення

C. хронічний абсцесс легень

D. пневмонія

E. некроз легеневої паренхіми.

468. У хворого на крупозну пневмонію взято харкотиння на дослідження. Які результати лабораторного дослідження харкотиння можна очікувати?

A. харкотиння іржавого кольору, в‘язке, містить лейкоцити, альвеолярні макрофаги, кокову мікрофлору*

B. харкотиння смердюче, при стоянні розділяється на 3 шари. Мікроскопічно – еластичні волокна, бактеії, кристали холестерину, жирних кислот, лейцину, тирозину

C. рідке пінисте харкотиння рожевого кольору, при стоянні ділиться на 2 шари

D. харкотиння з домішками крові у вигляді монетоподібних плювків

E. спіралі Куршмана, кристали Шарко-Лейдена, еозинофіли.

469. Хворий А. шпиталізований у терапевтичне відділення з набряком легень. Який характер харкотиння при цій патології?

A. харкотиння іржавого кольору, в‘язке, містить лейкоцити, альвеолярні макрофаги, кокову мікрофлору

B. харкотиння смердюче, при стоянні розділяється на 3 шари. Мікроскопічно – еластичні волокна, бактерії, кристали холестерину, жирних кислот, лейцину, тирозину

C. рідке пінисте харкотиння рожевого кольору, при стоянні ділиться на 2 шари*

D. харкотиння з домішками крові у вигляді монетоподібних плювків

E. спіралі Куршмана, кристали Шарко-Лейдена, еозинофіли.

470. Хворий на інфаркт-пневмонію скаржиться на кашель з виділенням харкотиння. Які особливості харкотиння при цій патології?

A. харкотиння іржавого кольору, в‘язке, містить лейкоцити, альвеолярні макрофаги, кокову мікрофлору

B. харкотиння смердюче, при стоянні розділяється на 3 шари. Мікроскопічно – еластичні волокна, бактеії, кристали холестерину, жирних кислот, лейцину, тирозину

C. рідке пінисте харкотиння рожевого кольору, при стоянні ділиться на 2 шари

D. харкотиння з домішками крові у вигляді монетоподібних плювків*

E. спіралі Куршмана, кристали Шарко-Лейдена, еозинофіли.

471. Хворий З. скаржиться на постійний біль у грудній клітці, кашель з виділенням харкотиння з домішками крові, що дифузно змішане зі слизом і має вигляд “малинового желе”. Для якого захвоювання характерне таке харкотиння?

A. бронхіальна астма

B. хронічний бронхіт

C. убекульоз легень

D. пнемонія

E. рак легень.*

472. В результаті плевральної пункції у хворого отримано близько 1 літра прозорої серозної рідини з жовтуватим відтінком. Вміст білка у рідині 5 г/л. Який характер даної рідини?

A. трансудат

B. хільозний ексудат

C. серозно-гнійний ексудат

D. гнійний ексудат

E. геморагічний ексудат.

473. Під час плевральної пункції у хворого отримано близько 600 мл каламутної рідини бурого кольору. Який характер даної рідини?

A. трансудат

B. хільозний ексудат

C. серозно-гнійний ексудат

D. гнійний ексудат

E. геморагічний ексудат.*

474. Під час плевральної пункції у хворого отримано молочного кольору каламутну рідину з великим вмістом жиру. Який характер даної рідини?

A. трансудат

B. хільозний ексудат*

C. серозно-гнійний ексудат

D. гнійний ексудат

E. геморагічний ексудат.

475. Під час плевральної пункції у хворого отримано близько 1 літра серозного ексудату. Про яке захворювання це може свідчити?

A. серцева недостатність

B. пневмонія*

C. емпієма плеври

D. гангрена легень

E. рак легень.

476. Під час плевральної пункції у хворого отримано близько 1 літра трансудату. Про яке захворювання це може свідчити?

A. серцева недостатність*

B. пневмонія

C. емпієма плеври

D. гангрена легень

E. рак легень.

477. Під час плевральної пункції у хворого отримано близько 1 літра каламутного вмісту зеленого кольору в‘язкої консистенції (гній). Про яке захворювання це може свідчити?

A. серцева недостатність

B. пневмонія

C. емпієма плеври*

D. гангрена легень

E. рак легень.

478. Під час плевральної пункції у хворого отримано каламутний міст сіро-зеленого кольору із смердючим запахом. Мікроскопічно – детрит, бактерії, кристали холестерину. Про яке захворювання це може свідчити?

A. серцева недостатність

B. пневмонія

C. емпієма плеври

D. гангрена легень*

E. рак легень.

479. Під час плевральної пункції у хворого отримано близько 1 літра геморагічного ексудату. Про яке захворювання це може свідчити?

A. серцева недостатність

B. пневмонія

C. емпієма плеври

D. гангрена легень

E. рак легень*.

480. Під час лабораторного дослідження плеврального вмісту досліджувану рідину капнули у склянку з водою, підкислену 2-3 краплями оцтової кислоти. Утворення білої хмаринки вказувало на те, що досіджувана рідина – ексудат. Як називається ця проба?

A. Лукеріні

B. Рівольта*

C. Генча-Собразе

D. Кацоні

E. Грегерсена.

481. Дані оглядової рентгенограми органів грудної клітки хворого свідчать про наявність пневмонії. Результати рентгенолоґічного обстеження підтверджують дані клінічних обстежень. Які саме зміни будуть на рентгенограмі?

A. інфільтрація легеневої тканини*

B. підвищена прозорість легеневих полів, сплощення купола діафрагми

C. підкреслений легеневий малюнок

D. інтенсивне однорідне затемнення з косою верхньою межею

E. дифузні дрібні вогнища в нижніх відділах легень, збільшені прикореневі лімфовузли.

482. Дані оглядової рентгенограми органів грудної клітки хворого свідчать про наявність у нього емфіземи легень. Результати рентген-обстеження підтверджують дані клінічних обстежень. Які саме зміни будуть на рентгенограмі?

A. інфільтрація легеневої тканини

B. підвищена прозорість легеневих полів, сплощення купола діафрагми*

C. підкреслений легеневий малюнок

D. інтенсивне однорідне затемнення з косою верхньою межею

E. дифузні дрібні вогнища в нижніх відділах легень, збільшені прикореневі лімфовузли.

483. Дані оглядової рентгенограми органів грудної клітки хворого свідчать про наявність у нього дифузного пневмофіброзу. Результати рентген-обстеження підтверджують дані клінічних обстежень. Які саме зміни будуть на рентгенограмі?

A. інфільтрація легеневої тканини

B. підвищена прозорість легеневих полів, сплощення купола діафрагми

C. підкреслений легеневий малюнок*

D. інтенсивне однорідне затемнення з косою верхньою межею

E. дифузні дрібні вогнища в нижніх відділах легень, збільшені прикореневі лімфовузли.

484. Дані оглядової рентгенограми органів грудної клітки хворого свідчать про наявність у нього випітного плевриту. Результати рентген-обстеження підтверджують дані клінічних обстежень. Які саме зміни будуть на рентгенограмі?

A. інфільтрація легеневої тканини

B. підвищена прозорість легеневих полів, сплощення купола діафрагми

C. підкреслений легеневий малюнок

D. інтенсивне однорідне затемнення з косою верхньою межею*

E. дифузні дрібні вогнища в нижніх відділах легень, збільшені прикореневі лімфовузли.

485. Дані оглядової рентгенограми органів грудної клітки хворого свідчать про наявність у нього міліарного туберкульозу легень. Результати рентген-обстеження підтверджують дані клінічних обстежень. Які саме зміни будуть на рентгенограмі?

A. інфільтрація легеневої тканини

B. підвищена прозорість легеневих полів, сплощення купола діафрагми

C. підкреслений легеневий малюнок

D. інтенсивне однорідне затемнення з косою верхньою межею

E. дифузні дрібні вогнища в нижніх відділах легень, збільшені прикореневі лімфовузли.*

486. Хворому з метою виключення злоякісного новоутворення легень призначено бронхографію. Що це за метод дослідження?

A. оглядова рентгенографія бронхів

B. контрастна рентгенографія дихальних шляхів*

C. ендоскопічне дослідження бронхів

D. функціональне дослідження бронхіальної прохідності

E. ультразвуковий метод дослідження органів грудної клітки.

487. Хворому з метою виключення злоякісного новоутворення легень призначено ангіопульмонографію. Що це за метод дослідження?

A. ультразвуковий метод дослідження судин легень

B. контрастна рентгенографія дихальних шляхів

C. радіоізотопний метод дослідження легень

D. вимірювання внутрішньолегеневого тиску крові

E. рентгенконтрастне дослідження судинного русла легень.*

488. Хворому з метою виключення злоякісного новоутворення легень призначено перфузійну сцинтиграфію легень. Що це за метод дослідження?

A. оглядова рентгенографія бронхів

B. контрастна рентгенографія повітроносних шляхів

C. ендоскопічне дослідження бронхів

D. функціональне дослідження бронхіальної прохідності

E. радіоізотопний метод дослідження легень.*

489. Хворому з метою виключення злоякісного новоутворення легень призначено бронхоскопію. Що це за метод дослідження?

A. оглядова рентгенографія бронхів

B. контрастна рентгенографія повітроносних шляхів

C. ендоскопічне дослідження бронхів*

D. функціональне дослідження бронхіальної прохідності

E. ультразвуковий метод дослідження органів грудної клітки.

490. Хворий Ч. тривалий час скржиться на колючий постійний біль в правій половині грудної клітки при диханні і кашлі. Під час плевральної пункції отримано 300 мл геморагічного ексудату. Хворому з діагностичною метою призначено торакоскопію. Що це за метод дослідження?

A. оглядова рентгенографія бронхів

B. контрастна рентгенографія повітроносних шляхів

C. ендоскопічне дослідження бронхів

D. ультразвуковий метод дослідження органів грудної клітки

E. ендоскопічне дослідження плевральної порожнини*.

491. Хворому на пневмонію, ускладнену плевритом, призначили спірографію. Яке значення цього методу в діагностиці захворювань бронхолегеневої системи?

A. дає змогу виявити ущільнення легеневої тканини

B. дає змогу виявити рідину чи повітря у плевральній порожнині

C. дає змогу дослідити стан плеври

D. дає змогу дослідити швидкість руху повітря в бронхах

E. дає змогу дослідити дихальні об‘єми і ємності.*

492. Хворому на хронічний обструктивний бронхіт призначили пневмотахометрію. Яке значення цього методу в діагностиці захворювань бронхолегеневої системи?

A. дає змогу виявити ущільнення легеневої тканини

B. дає змогу виявити рідину чи повітря у плевральній порожнині

C. дає змогу дослідити стан плеври

D. дає змогу дослідити бронхіальну прохідність за даними швидкісних потоків повітря*

E. дає змогу дослідити бронхіальну прохідність за даними дихальних об‘ємів і ємностей.

493. У хворого під час спірографічного дослідження встановлено, що показник проби Тіфно (форсований об"єм видиху) складає 57 % від ЖЄЛ. Який нормальний показник цієї проби?

A. 92,1 % ЖЄЛ

B. 90,3 % ЖЄЛ

C. 85,4 % ЖЄЛ

D. 82,7 % ЖЄЛ

E. 80,1 % ЖЄЛ*

494. Пацієнт А., що 20 років хворіє на хронічний бронхіт, скаржиться на кашель з важким відходженням в"язкого харкотиння, переважно зранку. Часто пацієнту доводиться довго відкашлюватись, перш ніж харкотиння відходить. Для якого синдрому характерні ці ознаки?

A. мукоціліарної неспроможності*

B. бронхіальної обструкції

C. дихальної недостатності

D. ущільнення легеневої тканини

E. гіперпневматизації легеневої тканини.

495. Пацієнт скаржиться на експіраторну задишку з форсованим подовженим видихом. При аускультації на всьому протязі легень вислуховуються сухі свистячі хрипи. Для якого синдрому характерні ці ознаки?

A. мукоціліарної неспроможності

B. бронхіальної обструкції*

C. дихальної недостатності

D. ущільнення легеневої тканини

E. гіперпневматизації легеневої тканини.

496. Хворий скаржиться на задишку в стані спокою, відчуття важкості в голові, порушення сну. Об"єктивно виявлено дифузний ціаноз. Частота дихання - 34 дихальних рухи за хв. Для якого синдрому характерні ці ознаки?

A. мукоціліарної неспроможності

B. бронхіальної обструкції

C. дихальної недостатності*

D. ущільнення легеневої тканини

E. гіперпневматизації легеневої тканини.

497. Пацієнт скаржиться на задишку змішаного характеру. Об"єктивно: грудна клітка бочкоподібна, перкуторно вислуховується коробковий звук, аускультативно - послаблене везикулярне дихання. Для якого синдрому характерні ці ознаки?

A. мукоціліарної неспроможності

B. бронхіальної обструкції

C. дихальної недостатності

D. ущільнення легеневої тканини

E. гіперпневматизації легеневої тканини*.

498. Хворий скаржиться на кашель з відходженням великої кількості харкотиння. Перкуторно спереду по середньоключичній лінії на рівні 3-5 ребер виявлено тимпанічний звук, амфоричне дихання, великоміхурцеві дзвінкі хрипи. Для якого синдрому характерні ці ознаки?

A. мукоціліарної неспроможності

B. наявності порожнини в легеневій тканині*

C. наявності повітря у плевральній порожнині

D. ущільнення легеневої тканини

E. гіперпневматизації легеневої тканини.

499. Дані оглядової рентгенограми органів грудної клітки хворого свідчать про наявність у нього порожнини легеневої тканини. Результати рентген-обстеження підтверджують дані клінічних обстежень. Які саме зміни будуть на рентгенограмі?

A. кільцеподібна замкнута тінь з горизонтальним рівнем*

B. підвищена прозорість легеневих полів, сплощення купола діафрагми

C. підкреслений легеневий малюнок

D. інтенсивне однорідне затемнення з косою венхньою межею

E. кругла тінь високої інтенсивності, однорідна.

500. Студент з метою дослідження функціонального стану органів дихання попросив хворого глибоко видихнути і затримати дихання. Тривалість видиху становила 40 с, що було розцінено як відповідність до норми. Як називається ця проба?

A. Штанге

B. Рівальта

C. Генча-Собразе*

D. Кацоні

E. Грегерсена.

501. Лікар провів ковзну пальпацію кишечника пацієнту в такому порядку: сигмовидна, сліпа, кінцевий відділ клубової кишки, червоподібний відросток, поперечно-ободова, висхідна та низхідна частина ободової кишки. Який відділ кишечника потрібно пальпувати останнім?

A. Сліпу кишку

B. Низхідну частину ободової кишки

C. Поперечно-ободову кишку*

D. Червоподібний відросток

E. Кінцевий відділ клубової кишки

502. Лікар провів ковзну пальпацію кишечника пацієнта. Який відділ кишківника він пальпував після сліпої кишки?

A. Сигмовидну кишку

B. Низхідну частину ободової кишки

C. Поперечно-ободову кишку

D. Червоподібний відросток

E. Кінцевий відділ клубової кишки*

503. При пальпації клубової кишки у паєцієнта за В.П.Образцовим в скількох % випадків можна її пропальпувати.

A. 40-50 %

B. 60-67 %

C. 75-80 %*

D. 20-25 %

E. Не пальпується

504. Лікар провів пальпацію шлунка у пацієнта. Мала кривизна шлунка пальпується:

A. В нормі

B. При гастроптозі*

C. При збільшенні шлунка

D. При зменшенні шлунка

E. При кахексії

505. Лікар провів ковзну пальпацію кишечника у пацієнта. Де в нормі знаходиться горизонтальна частина поперечно-ободової кишки?

A. На рівні пупка

B. На 1-2 см вище пупка

C. На 2-3 см вище пупка

D. На 2-3 см нижче пупка

E. Нижче великої кривизни шлунка*

506. Лікар провів ковзну пальпацію кишечника у пацієта. Який у нормі діаметр сліпої кишки?

A. 3-4 см*

B. 2-3 см

C. 5-6 см

D. 1-2 см

E. 6-7 см

507. Лікар провів ковзну пальпацію кишечника пацієнту. Який відділ кишечника пальпується після сигмовидної кишки?

A. Червоподібний відросток

B. Кінцевий відділ клубової кишки

C. Висхідний відділ ободової кишки

D. Сліпа кишка*

E. Поперечно-ободова кишка

508. Лікар провів глибоку ковзну пальпацію кишечника у пацієнта. Який відділ кишечника пальпується першим?

A. А. Сліпа кишка

B. Поперечно-ободова кишка

C. Сигмовидна кишка*

D. Висхідна частина ободової кишки

E. Низхідна частина ободової кишки

509. Лікар провів пальпацію шлунка у пацієнта.У нормі нижня межа шлунка знаходиться:

A. Нижче пупка на 2-3 см

B. Вище пупка на 2-3 см*

C. На рівні пупка

D. На рівні мечоподібного відростка

E. Нижче пупка на 1-2 см

510. Лікар провів пальпацію кишечника у пацієнта. У нормі сигмовидна кишка пропальповується на протязі:

A. 20-25 см*

B. 18-20 см

C. 5-10 см

D. Не пальпується

E. 30-50 см

511. Пальпація кишківника починається з:

A. сигмовидної кишки; *

B. сліпої кишки;

C. попереково-ободової кишки;

D. апендикса;

E. висхідної кишки.

512. У жінок нижній край сліпої кишки розташований на:

A. 1-1,5 см вище міжосної лінії,

B. на рівні міжосної лінії,

C. на 1 см нижче міжосної лінії, *

D. на 1-2 см нижче пупка,

E. на рівні пупка.

513. В якій послідовності треба проводити глибоку пальпацію кишківника?

A. сигмовидна, сліпа, здухвинна, попереково-ободова, висхідна, нисхідна,

B. здухвинна, сигмовидна, висхідна, попереково-ободова, нисхідна, сліпа.

C. сигмовидна, сліпа, здухвинна, висхідна, попереково-ободова, нисхідна,.

D. здухвинна, висхідна, нисхідна,сигмовидна, сліпа, попереково-ободова.

E. сигмовидна, сліпа, здухвинна, висхідна, нисхідна, попереково-ободова*

514. Сигмовидна кишка в нормі пальпується:

A. у 90-100% хворих;

B. у 80-90% хворих;

C. у 50-60% хворих;

D. у 95-100% хворих;

E. у 90-95% хворих. *

515. Попереково-обудова кишка в нормі пальпується:

A. 40-50% випадках,

B. 50-60% випадках,

C. C. 60-70% випадках, *

D. 70-80% випадках,

E. 80-95% випадках.

516. Апендикс в нормі пальпується:

A. 10-20% випадках,

B. 20-30% випадках,

C. 40-50% випадках,

D. 20-25% випадках, *

E. 60-70% випадках,

517. Хворому зі спленомегалією для диференціальної діагностики спленомегалії проведена проба Фрея, що полягає у введенні...

A. п/ш 0.1% розчину адреналіну; *

B. п/ш 0.1% розчину атропіну;

C. п/ш 0.2% розчину платифіліну;

D. в/в 2.4% розчину еуфіліну;

E. мезатону.

518. Хворого турбує нічний, “голодний” біль в епігастрії, нудота. Спостерігається сезонність загострень захворювання. Який з діагностичних методів є найбільш інформативний в такому випадку?

A. Фіброгастродуоденоскопія*

B. R-скопія шлунку

C. Холецистографія

D. Шлункове зондування

E. Дуоденальне зондування

519. Хворий скаржиться на відчуття важкості в епігастральній ділянці, відрижку, нудоту. При об’єктивному дослідженні натще в шлунку визначається шум плеску. Про що свідчить визначення шуму плеску натще?

A. Про гіперсекрецію натще.*

B. Про гіпосекрецію.

C. Про підсилення моторики шлунка.

D. Про гастроптоз.

E. Про запальний процес у шлунку

520. Хворий на виразкову хворобу шлунка відмічає зменшення болю в животі, появу загальної слабкості, блювання кавовою гущею. Для якого стану характерне таке блювання?

A. Шлункової кровотечі на фоні нормохлоргідрії або гіперхлоргідрії*

B. Стенозу воротаря

C. Шлункової кровотечі на фоні ахілій

D. Зловживанні кавою

E. Перфорації виразки

521. Хворому на виразкову хворобу проведено фракційне дослідження шлункової секреції, визначено підвищену кислотність шлункового соку. Якими найчастіше бувають випорожнення у таких хворих?

A. Закрепи*

B. Проноси

C. Чергування закрепів і проносів

D. Нормальні

E. З неперетравленими рештками їжі

522. Ззагальна кислотність базальної секреції за даними шлункового зондування становить:

A. 40-60 ммоль\л*

B. 80-100 ммоль\л

C. 100-120 ммоль\л

D. 20-40 ммоль\л

E. 10-15 ммоль\л

523. Максимальна кислотність базальної секреції при шлунковому зондуванні становить:

A. 100-120 ммоль\л*

B. 80-100 ммоль\л

C. 40-60 ммоль\л

D. 20-40 ммоль\л

E. 90-110 ммоль\л

524. При дуоденальному зондуванні визначають в нормі:

A. 3 порції жовчі*

B. 2 порції жовчі

C. 4 порції жовчі

D. 1 порцію жовчі

E. 5 порцій жовчі

525. В нормі у жовчі не виявляють

A. Клітинні елементи*

B. Білок

C. Уробілін

D. Жовчні кислоти

E. Холестерин

526. Білірубін загальний в біохімічному аналізі крові становить:

A. 8,5-20,5 мкмоль\л*

B. 1,70-17,11 мкмоль\л

C. 0,86-5,10 мкмоль\л

D. 3,5-5,6 мкмоль\л

E. 65-80 г\л

527. Аспартатамінотрансфераза в біохімічному аналізі крові здорової людини становить:

A. 0,1-0,45 ммоль\год\л*

B. 0,1-0,68 ммоль\год\л

C. 1,5-5,5 ммоль\год\л

D. 0,1-1,5 ммоль\год\л

E. 0,2-0,95 ммоль\год\л

528. Аланінамінотрансфераза в біохімічному аналізі крові здорової людини становить:

A. 0,1-0,68 ммоль\год\л*

B. 0,1-0,45 ммоль\год\л

C. 1,5-5,5 ммоль\год\л

D. 0,1-1,5 ммоль\год\л

E. 0,2-0,95 ммоль\год\л

529. При дуоденальному зондуванні хворих на холецистит патологічні зміни виявляють у порції:

A. В*

B. С

C. А

D. А і С

E. С і В

530. При дослідженні шлункового вмісту виявлені слідуючі показники базальної секреції: загальна кислотність – 40-60 ммоль/л; вільна НСІ - 20-40 ммоль/л; зв’язана НСІ – 10-15 ммоль/л; дебіт-час – 1,5-5 ммоль/л. Це характкрно для:

A. норми*

B. гіперацидного стану

C. гіпоацидного стану

D. ахілії

E. жодного із перерахованих

531. При дослідженні шлункового вмісту виявлені слідуючі показники базальної секреції: загальна кислотність – 10-20 ммоль/л; вільна НСІ - 5-10 ммоль/л; зв’язана НСІ – 0-5 ммоль/л; дебіт-час – 0,5-1 ммоль/л. Це характкрно для:

A. гіпоацидного стану*

B. гіперацидного стану

C. норми

D. ахілії

E. жодного із перерахованих

532. При дослідженні шлункового вмісту виявлені слідуючі показники базальної секреції: загальна кислотність – 0 ммоль/л; вільна НСІ - 0 ммоль/л; зв’язана НСІ – 0 ммоль/л; дебіт-час – 0 ммоль/л. Це характкрно для:

A. ахілії*

B. гіпоацидного стану

C. гіперацидного стану

D. норми

E. жодного із перерахованих

533. Хворий скаржиться на утруднене ковтання їжі, болі в нижній частині грудини, інколи вночі зригування їжею, яку приймав ввечері. Який із методів обстеження не є інформативним для встановлення діагнозу?

A. УЗД*

B. всі вказані

C. езофагоманометрія

D. оглядова рентгенографія

E. езофагоскопія

534. При обстеженні хворого відмічається різка болючість при поверхневій пальпації, виражене напруження м’язів живота, позитивний симптом Щоткіна-Блюмберга. Про який патологічний стан це свідчить?

A. подразнення очеревини*

B. набряк черевної стінки

C. накопичення рідини в черевній порожнині

D. ожиріння

E. метеоризм

535. Пацієнтка звернулася до лікаря із скаргами на біль в епігастрії через 1,5-2 години після їжі, періодично нічний, голодний біль. Для якого захворювання характерні такі болі?

A. Виразкової хвороби 12-палої кишки*

B. Виразкової хвороби шлунка

C. Гострого гастриту

D. Езофагіту

E. Холециститу

536. Хворій З., після обстеження виявлено виразкову хворобу шлунка. Які з перерахованих ознак не характерні для загострення виразкової хвороби шлунка?

A. Дисфагія*

B. Біль натще

C. Блювання на висоті болю, яке приносить полегшення

D. Відрижка кислим, печія

E. Біль через 30 хвилин після їжі

537. При рентгенологічному дослідженні шлунку виявлено наявність симптому «ніші» Для якого захворювання це характерно?

A. виразкової хвороби*

B. стенозу воротаря

C. не характерно для жодного

D. для раку шлунка

E. для хронічного гастриту

538. Хвора Р., звернулася до лікаря із скаргою на відрижку із запахом «тухлих яєць». Такий симптом може спостерігатися при:

A. при гіпоацидному стані*

B. при гіперацидному стані

C. при шлунковій кровотечі

D. при звуженні стравоходу

E. при кишковій кровотечі

539. У хворого М., раптово появилось блювання у вигляді „ кавової гущі”. Про який стан може свідчити цей симптом?

A. кровотечу з виразки шлунка*

B. загострення хронічного гастриту

C. появу гострого гастриту

D. виникнення езофагіту

E. загострення ентероколіту

540. У пацієнтки, яка обстежується з приводу захворювання шлунково – кишкового тракту виявлено «мелену». Це:

A. рідкий кал чорного кольору*

B. знебарвлений (сірий) кал

C. чорний оформлений кал

D. кал із домішками неперетравленої їжі

E. «жирний»», блискучий, що погано змивається кал

541. У пацієнтки М., спостерігається блювання через 2-3 години після прийому їжі. У блювотних масах ваявлено залишки їжї 1-2 добової давності, кількість блювотних мас більша ніж кількість вжитої їжі. Для якого захворювання це характерно?

A. стенозу воротаря*

B. виразкової хвороби шлунка