Фунція інвестицій

Інвестиції (7 — Investment) — це економічні ресурси, які спрямовуються на збільшення реального капіталу суспільства. Джерелом інвестицій є заощадження. Інвестиції — найбільш мінлива частина сукупного попиту. Вони поділяються на чотири групи: 1) інвестиції в основний капітал (машини, обладнання); 2) інвестиції в житлове будівництво; 3) амортизація; 4) інвестиції в товарно-матеріальні запаси.

У макроекономіці базовою інвестиційною функцією є функція, яка залежить від відсоткової ставки. Зауважимо, що інвестиції залежать від реальної (а не номінальної) відсоткової ставки. Функція інвестицій є спадною і відображає обернену залежність між відсотковою ставкою та інвестиціями в основний капітал. Із зростанням реальної відсоткової ставки інвестиції зменшуються, оскільки витрати на одиницю капіталу зростають, що зменшує прибутковість капіталу.

Крім відсоткової ставки, на інвестиції впливають такі невідсот-ковічинники:

• витрати на основний капітал. Із зростанням витрат інвестиційний попит скорочується, і навпаки;

• податки на підприємця. Зростання податків призводить до зниження дохідності і зміщує криву попиту на інвестиції ліворуч, а зменшення податків — праворуч;

• технологічні зміни. Прискорення НТП змішує криву попиту на інвестиції праворуч, і навпаки;

• очікування. За оптимістичних прогнозів економічних умов у країні попит на інвестиції зростає, крива попиту зміщується праворуч, за песимістичних — ліворуч.

Розрізняють автономні інвестиції та індуційовані.

Автономні інвестиції— це інвестиції, які не залежать від рівня доходу.

Індуційовані інвестиції — це інвестиції, які залежать від рівня доходу.