Нормування шумів

Нормування шуму враховує характер роботи та умови технологічного процесу.

Параметрами постійного шуму на робочих місцях, що нормуються, є рівні звукових тисків в октавних смугах з середньогеометричними частотами 31,5; 63; 125; 500;1000; 2000; 4000; 8000 Гц в децибелах, які визначаються за формулою:

L = 20lgP/P0, (2.48)

де: P – середньоквадратичне значення звукового тиску у кожній октавній смузі, Па; P 0 – вихідне значення звукового тиску у повітрі, що дорівнює 2·10-5 Па.

Для орієнтовної гігієнічної оцінки параметрів постійного широкосмужного шуму на робочих місцях, що нормуються, дозволяється за характеристику постійного шуму приймати рівень звуку в дБА, виміряний за шкалою "А" часової характеристики "повільно" шумоміра та визначений за формулою:

LА = 20 lg(РА/Р0), (2.49)

де Р А – ефективне значення звукового тиску з урахуванням корекції "А" шумоміра, Па; Р 0 – порогове значення звукового тиску, Па.

Корегування полягає у введенні поправок до рівнів звукового тиску в залежності від частоти. Коригований рівень звукового тиску дорівнює:

LА = L – D LА, (2.50)

де L – значення загального рівня шуму; D LА – корекція, дБ.

Корегування необхідне, для наближення результатів об’єктивних вимірювань до суб’єктивного сприйняття шуму людиною.

За наявності двох різних джерелах шуму L1 > L2 середній рівень шуму LАсер, дБА та середні октавні рівні звукового тиску Lсер, дБ визначають за формулою:

LS = L1 + D L, (2.51)

де D L – добавка, визначається із таблиці 2.7 в залежності від різниці L1 – L2.

Якщо кількість джерел n > 2, то користуючись таблицею 2.9 необхідно послідовно додавати рівні, починаючи із максимального.

Додавання рівнів за таблицею проводять у такому порядку:

1) обчислюють різницю рівнів, що додаються;

2) визначають додаток до більш високого рівня відповідно до таблиці;

3) додають додаток до більш високого рівня;

4) аналогічні дії проводять з одержаною сумою та третім рівнем і т.д. Від одержаної суми “n” віднімають 10 lgn, одержуючи середній рівень.

Якщо різниця між найбільшим та найменшим виміряними рівнями не перевищує 5 дБ, то середнє значення LАсе р, і Lсер, дорівнює середньому арифметичному значенню всіх виміряних рівнів.

Середній рівень звукового тиску від декількох джерел шуму можна також визначити за формулою:

де Li – октавний рівень звукового тиску розглядуваного джерела, дБ; i – номер джерела; n – загальна кількість джерел в приміщенні.

В разі n однакових джерел шуму формула має вигляд:

Lсер = Lі + 10 · lgn (2.53)

де Lі – октавний рівень звукового тиску одного джерела, n – кількість джерел.

Середній рівень шуму визначається рівнем шуму максимально шумного джерела.

Тому видаляти необхідно найбільш шумне джерело; за великої кількості однакових джерел усунення одного – двох не дає ефекту.

Параметром непостійного шуму (що коливається в часі та переривається) на робочих місцях, який нормується, є інтегральний рівень – еквівалентний (за енергією) та максимальний рівень шуму у дБА.

Для імпульсного шуму нормованим параметром є еквівалентний рівень шуму у дБА- екв. та максимальний рівень шуму – у дБА1.

Еквівалентний рівень – це рівень постійного шуму, дія якого відповідає дії фактичного шуму із змінними рівнями за той же час, виміряного за шкалою "А" шумоміра.