Природні зони. Арктичні та антарктичні пустелі

Аркти́чна пусте́ля — природна зона, частина арктичного географічного поясу, басейну Північного Льодовитого океану. Це найпівнічніша із природних зон, характеризується арктичним кліматом. Простори покриті льодовиками, щебенем й уламками каменів. Займає Північний Льодовитий океан, північне узбережжя Росії з островами, Шпіцберґен, гори Ісландії, Гренландія, Канадський Арктичний архіпелаг та північна частина Аляски. Характерні низькі температури повітря взимку (до −50 °C), у середньому −30 °C у лютому і +1 °C у липні. Формується не тільки у зв'язку з низькими температурами високих широт, але також через відбиття тепла (альбедо) у світлий час від снігу й льоду. Річна сума опадів до 400 мм. Арктична пустеля практично позбавлена рослинності: немає чагарників, лишайники й мохи не утворюють суцільного покриву. Ґрунти, малопотужні, із плямистим (острівним) поширенням в основному тільки під рослинністю, що складається з головним чином з осок, деяких злаків, лишайників і мохів. Украй повільна відтворюваність рослинності. Фауна переважно морська: морж, тюлень, улітку є пташині базари. Наземна фауна бідна: песець, білий ведмідь,лемінг.^[1]

Антарктична пустеля — природна зона, частина антарктичного географічного поясу, яка охоплює острівну і материкову сушу Антарктики, найпівденніша з природних зон Землі.

Має низькі температури повітря у зимові місяці від −60 до −70 °C. Температура повітря в літні місяці від −30 до −50 °C. Навіть влітку температура не піднімається вище −20 °C. На узбережжі, в районі Антарктичного півострова, температура повітря досягає влітку 10 — 12 °C. Формується не тільки у зв'язку з низькими температурами високих широт, але також через відбиття тепла (альбедо) у світлий час від снігу і льоду. Холодне повітря скочується з центральних районів Антарктиди, утворюючи стокові вітри, що досягають великих швидкостей біля узбережжя. Відносна вологість повітря 60-80%, що зумовлено переважанням низхідних потоків. Біля узбережжя і в антарктичних оазисах відносна вологість повітря знижується до 20 і навіть 5%. Опади представлені виключно у вигляді снігу: їх кількість досягає в рік від 30-50 мм до 600–700 мм і зростає на деяких шельфових льодовиках до 700–1000 мм. У зв'язку з сильними вітрами дуже часті хуртовини.

Рослинний і тваринний світ дуже бідний і своєрідний. В антарктичних оазах (вільні від льоду ділянки) поблизу узбережжя бідна рослинність представлена ​​мохами, лишайниками, кількома видами квіткових і водоростями у водоймах.

Тут дуже мало наземних тварин: відсутні літаючі комахи, сухопутні ссавці і прісноводні риби. У невеликих прісноводних водоймах на суші мешкаютьнайпростіші, коловертки, вільноживучі нематоди, нижчі ракоподібні.

В антарктичних оазах, серед лишайників і мохів мешкають дрібні кліщі і безкрилі комахи — ногохвостки і один вид мух з зародковими крилами.

До небагатьох пов'язаних із сушею птахів належать три ендемічних види: біла сивка, що харчується яйцями пінгвінів, коник (Anthus antarcticus) і качка (Anas georgica), а також кілька видів пінгвінів.