Фізико-географічна характеристика північно льодовитого океану

Північний Льодовитий океан — найменший за площею океан земної кулі. Розташований між Євразією і Північною Америкою. Площа 14,75 млн км²; найбільша глибина 5527 м. Багато островів: Гренландія, Канадський Арктичний архіпелаг, Шпіцберген, Нова Земля, Північна Земля та інші загальною площею 4 млн км². У Північний Льодовитий океан впадають великі річки — Північна Двіна, Печора, Об, Єнісей, Хатанга, Лена, Індігірка, Колима, Маккензі. За фізико-географічними особливостями поділяється на Північно-Європейський басейн, Арктич­ний басейн і окраїнні арктичні моря, розташовані головним чином у ме­жах шельфу (Карське, Лаптєвих, Східно-Сибірське, Чукотське, Бофорта, Баффіна, Гудзонова затока і протоки Канадського Арктичного архі­пелагу). У рельєфі дна виділяються шельф (ширина 1200—1300 км), кру­тий материковий схил і ложе, розчленоване підводними хребтами Гаккеля, Ломоносова та Менделєєва на глибоководні улоговини.

Клімат — арктичний. Узимку 9/10акваторії Північного Льодовитого океану покрито дрейфуючими льодами, температура поверхневих вод близька до температури її замерзання (за винятком Норвезького моря і окремих районів Гренландського і Баренцевого морів); літом температу­ра вод змінюється від температури замерзання до 5° С і більше в окремих районах. Рослинний і тваринний світ представлений арктичними і атла­нтичними формами. На плавучих льодах зустрічається білий ведмідь. Розвинені рибальство, промисел моржів (для корінного населення) і тю­ленів. Перевезення здійснюються переважно по Північному морському шляху (Росія) і по Північно-Західному проходу (США і Канада). Найва­жливіші порти: Мурманськ, Біломорськ, Архангельськ, Тіксі, Діксон, Певек (Росія), Тромсе, Тронхейм (Норвегія), Черчілл (Канада).

 Найменший з океанів планети — Північний Льодовитий. Його площа становить 14,75 млн км кв., що в 12 разів менша від площі Тихого океану. Малі розміри океану зумовили те, що його довго називали морем. Ще наприкінці минулого століття про нього майже нічого не знали. Сумніви були навіть щодо того, чи справді є водна поверхня в районі Північного полюса. Адже більша частина океану завжди вкрита кригою.

Географічне положення. Північний Льодовитий океан розташований на крайній півночі Землі й з усіх боків повністю оточений суходолом: Євразією та Північною Америкою. Береги материків значно порізані, тут розташовані численні моря і затоки. За кількістю островів Північний Льодовитий океан посідає друге місце після Тихого. Більшість островів мають материкове походження і укриті льодовиками.
Окраїнними морями океану є Баренцеве, Карське, Лаптєвих, Східносибірське, Чукотське, Бофорта, Баффіна. Найбільші архіпелаги - Канадський арктичний, Нова Земля, Північна Земля, Шпіцберген, Земля Франца-Йосифа, Новосибірські острови, острів Врангеля.
В океан впадають багатоводні річки, прісні води яких помітно змінюють природні умови прибережних районів. Проте найбільший вплив на природу Північного Льодовитого океану справляє Атлантика. її води вільно проникають на північ через широкі протоки. Через вузьку Берингову протоку океан сполучається з Тихим океаном.

Рельєф дна. Головна особливість рельєфу дна Північного Льодовитого океану — великі розміри шельфу. Ширина шельфу вздовж берегів Євразії становить близько 1300 км. Він займає понад 50% площі дна океану.
Ложе океану має складну будову. Великі його улоговини розділені великими підводними хребтами. З-поміж них виділяють хребти Ломоносова і Менделєєва. Особливе місце у Північному Льодовитому океані займає серединно-океанічний хребет, який є фактично продовженням такого самого хребта в Атлантиці.
На відміну від інших океанів, для дна Північного Льодовитого не характерні вулканізм і землетруси, оскільки тут відсутня перехідна зона.

Клімат і води. Кліматичні умови Північного Льодовитого океану, які визначаються його положенням у полярних широтах, помітно відрізняються від клімату інших океанів. Температура вод у приповерхневому шарі в зимовий період майже всюди від'ємна і становить -1,8°С. Влітку вона може бути додатньою, але, як правило, не перевищує +5°С. Через це у центральній частині океану впродовж усього року зберігається крига. В зимові місяці вона вкриває 9/10, а влітку — близько половини його площі.
Пересічна потужність арктичної криги 3 м. У центральній частині океану переважають крижини з багаторічного льоду, що утворюють величезні льодові поля. Біля узбережжя плаває однорічна крига. Влітку вона руйнується, утворюючи широкі ополонки. Система таких ополонок біля берегів Євразії відома з давніх-давен і часто використовується в судноплавстві.
Взимку в центральній частині океану температура повітря сягає -30°С і часто знижується до -40°С. Літо також холодне: температура повітря в більшості районів становить -10°С — -12°С. Вищі температури впродовж року спостерігаються біля берегів Європи, де помітний вплив мають теплі течії.
Крига ізолює поверхню океану від безпосереднього впливу атмосфери. Тому, на відміну від інших океанів, морські течії Північного Льодовитого слабо пов'язані з атмосферною циркуляцією. Головну роль у їх формуванні відіграє потужний потік атлантичних вод, що рухаються вздовж Євразії на схід до Берингової протоки. Крізь неї в Північний Льодовитий океан вливаються води Тихого океану. Значну кількість води сюди приносять річки, зокрема Азії. Все це разом створює надлишок води в Чукотському і Східносибірському морях, яка стікає через центр Арктики до проток між Гренландією та Європою. Так виникає Трансарктична течія.
Солоність вод Північного Льодовитого океану завдяки періодичному таненню криги невисока. В окремих морях, куди впадають численні річки, вона становить 25%о-29%о. Там, де в океан вливаються солоні води Атлантичного і Тихого океанів, солоність зростає до 35%о.

Органічний світ. Через суворі кліматичні умови життя в Північному Льодовитому океані бідне. Тільки в приатлантичній його частині видовий склад морських організмів дещо більший. Саме тут і зосереджений промисловий вилов риби.
В океані налічується понад 150 видів риб. Тут водяться навага, нельма, сиг, сайка, мойва, палтус тощо. Риба — головна пожива для інших тварин, у тому числі й морських ссавців — тюленів, моржів, білуг. Полює на тюленів і рибу також білий ведмідь. На скелястих берегах птахи (чайки, гаги, кайри, топірці, баклани тощо) утворюють масові гніздування — "пташині базари".
Незважаючи на бідність, органічний світ Північного Льодовитого океану дуже своєрідний. Одна з його особливостей — гігантизм. Тут трапляється найбільша медуза — ціанея, яка у діаметрі сягає 2 м, а щупальці її витягуються до 20 м. У холодних водах океану життєві процеси уповільнюються, що зумовлює значну тривалість життя його мешканців. Наприклад, мідії живуть до 25 років (для порівняння, у Чорному морі — тільки 5-6 років), тріска близько 20, а камбала — 40 років.
Складні природні умови значно утруднюють освоєння багатств Північного Льодовитого океану. Але вже розпочато добування олова біля узбережжя Сибіру та нафти і газу біля берегів Канади і Аляски. Особливе значення в освоєнні районів Крайньої Півночі має Північний морський шлях, який проходить уздовж північного узбережжя Євразії до Берингової протоки.