Основні недоліки існуючих СКР зводяться до наступним

1. Бортова система наведення СКР забезпечує її пуск на видаленні не більше 700 км від берегової риси (або першого району корекції). У противному випадку через помилки інерційної системи наведення ракета може пройти повз перший район корекції.

2. Утрудняється бойове застосування КР при тривалому польоті над водною поверхнею, тундрою й іншою рівнинною місцевістю через неефективну корекцію.

3. Відносно низька крейсерська швидкість польоту (750... 850 км/год.), що полегшує боротьбу з ракетою.

4. При польоті на малих висотах КР не можуть переборювати підйоми, крутістю більше 20°, що приводить до необхідності обльоту високих перешкод, а отже — зменшується досяжність.

5. У випадку збоїв радіолокаційного висотоміра (придушення завадами) і некоррелированности цифрової матриці в районі корекції з даними висотоміра автоматично відбувається набір висоти КР до 300 м і подальший політ за даними барометричного датчика. Це спрощує можливість знищення КР зенітними ракетними й авіаційними комплексами.

6. Для бойового застосування КР необхідно завчасно виявляти й уводити на згадку ЕОМ найбільш сприятливі райони корекції на місцевості. Це, у свою чергу, дозволяє визначити можливі ракетонебезпечні напрямки при організації боротьби із крилатими ракетами.