Способи спостереження інтерференції світла. Інтерферометри

Сучасні оптичні системи складаються зі значного числа лінз, призм, дзеркал. Наїх поверхнях світлові пучки відбиваються, внаслідок чого інтенсивність світла, що проходить, значно послаблюється. Так, у найпростішій оптичній системі з 4ма граничними поверхонями скло- повітря близько 20% світла витрачають на відбивання. Інтерференція дає можливість зменшити до мінімуму інтенсивність відбитого світла. Для чого поверхні покривають прозорими плівками.

Вона дає також можливість підсилювати відбите світло. Для цього на також поверхню наносять послідовно оптичні плівки з більшим або меншими показниками заломлення.

В оптичних дослідженнях також виникає потреба виділення з широкого світлового мпектра вузької його ділянки, чого досягають за допомогою інрерфер. світло фільтрів, появилися інтерферометри. Вони дають змогу з високим ступенем точності визначити показники заломлення, виміряючи відношення довжини світлової хвилі, що випромінюється до довжини механічного зразка. Одним з найбільш поширених є інтерферометр майкельсона який став основою для розробки багатьох інтерферометрів. З наи бууло вперше зроблено тематичне вивчення структури спектрів т, що дало змогу оцінювати зміщення інтерференційної картини візуально з точністю до величини смуги 1 до 20.

За допомоггою інтерферометра майкельсон вперше довів відсутність ефірного вітру та абсолютної швидкості землі.