Студопедия.Орг Главная | Случайная страница | Контакты | Мы поможем в написании вашей работы!  
 

Вступ у PHP



PHP - це скрипт-мова (scripting language), що вбудовується в HTML, яка інтерпретується та виконується на сервері. Простіше за все показати це на прикладі:

<html>

<head>

<title>Example</title>

</head>

<body>

<?php echo "Hi, I'm a PHP script!";?>

</body>

</html>

Після виконання цього скрипту ми одержимо сторінку, у якій буде написане Hi, І'm a PHP script!

Основна відмінність від CGI-скриптів, написаних на інших мовах, типу Perl або C - це те, що в CGI-програмах ви самі пишете HTML-код, а, використовуючи PHP - ви вбудовуєте свою програму в готову HTML-сторінку, використовуючи відкриваючий та закриваючий теги (у прикладі це <?php та?>). Відмінність PHP від JavaScript, полягає в тому, що PHP-скрипт виконується на сервері, а клієнту передається результат роботи, тоді як JavaScript-код цілком передається на клієнтську машину та тільки там виконується.

Можливості PHP

У декількох словах - на PHP можна зробити усе, що можна зробити за допомогою СGI-програм. Наприклад: обробляти дані з форм, генерувати динамічні сторінки, одержувати та надсилати куки (cookies). Крім цього в PHP включена підтримка багатьох баз даних (databases), що робить написання Web-аплікацій з використанням БД дуже простим. Ось неповний перелік БД, що підтримуться:

Adabas D InterBase Solid

dBase mSQL Sybase

Empress MySQL Velocis

FilePro Oracle Unix dbm

Informix PostgreSQL

На додаток до всього PHP розуміє протоколи IMAP, SNMP, NNTP, POP3 та навіть HTTP, а також має можливість працювати із сокетами (sockets) та спілкуватися за іншими протоколами.

Коротка історія PHP

Початком PHP можна вважати осінь 1994 року, коли Rasmus Lerdorf вирішив розширити можливості своєї Home-page та написати невеликий «двигун» для виконання найпростіших задач. Такий «двигун» був готовий до початку 1995 року та називався Personal Home Page Tools. Умів він не дуже багато - розумів найпростішу мову та усього кілька макросів.

До середини 1995 року з'явилася друга версія, що називалася PHP/FI Version 2. Приставка FI - приєдналася з іншого пакета Rasmusa, що вмів обробляти форми (Form Interpritator). PHP/FI компілювався усередину Apach’a та використовував стандартний API Apache. PHP скрипти виявилися швидше аналогічних CGI - скриптів, тому що серверу не було необхідності породжувати новий процес. Мова PHP по можливостях наблизилась до Perl, найпопулярнішої мови для написання CGI-програм. Була додана підтримка багатьох відомих баз даних (наприклад, MySQL та Oracle). Інтерфейс до GD - бібліотеки, дозволяв генерувати картинки в процесі інтерпретації. З цього моменту почалося широке поширення PHP/FI.

Наприкінці 1997 Zeev Suraski та Andi Gutmans вирішили переписати внутрішній движок, з метою виправити помилки інтерпретатора та підвищити швидкість виконання скриптів. Через півроку, 6 червня 1998 року вийшла нова версія, що була названа PHP3.

До літа 1999 року PHP 3 був включений у кілька комерційних продуктів. За даними NetCraft на листопад 1999 PHP використовувався в більш ніж 1 млн. доменах. У грудні 1999 випустили нову версію PHP 4, у якій внутрішній двигун знову переписаний (він має назву Zend). Продуктивність нової версії стала в десятки разів вище.

Чому треба обирати PHP?

Розробникам Web-аплікацій немає необхідності говорити, що web-сторінки - це не тільки текст та картинки. Гідний уваги сайт повинен підтримувати деякий рівень інтерактивності з користувачем: пошук інформації, продаж продуктів, конференції, тощо. Традиційно все це було реалізовано CGI-скриптами, написаними на Perl. Але CGI- скрипти дуже погано масштабуються. Кожний новий виклик CGI, вимагає від ядра породження нового процесу, а це забирає процесорний час та витрачає оперативну пам'ять. PHP пропонує інший варіант - він працює як частина Web-сервера, й цим схожий на ASP від Microsoft.

Синтаксис PHP дуже схожий на синтаксис C або Perl. Люди, знайомі з програмуванням, дуже швидко зможуть почати писати програми на PHP. У цій мові немає строгої типізації даних та немає необхідності в діях по виділенню/звільненню пам'яті. Написаний PHP-код легко прочитати та зрозуміти, на відміну від Perl-програм.

2. Взаємодія з базою даних MySQL

У дистрибутив PHP входить розширення, що містить вбудовані функції для роботи з базою даних MySQL. У цій лабораторній роботі ми познайомимося з деякими основними функціями для роботи з MySQL, що будуть потрібні для розв’язання задач побудови web-інтерфейсів з метою відображення й наповнення бази даних. Такі інтерфейси потрібні для того щоб вносити інформацію в базу даних і переглядати її вміст могли люди, не знайомі з мовою запитів SQL. При роботі з web-інтерфейсом для додавання інформації в базу даних людині потрібно просто ввести ці дані в html-форму і відправити їх на сервер, а наш скрипт зробить все інше. А для перегляду вмісту таблиць досить просто клацнути по посиланню й зайти на потрібну сторінку.

Для прикладу розглянемо побудову такого інтерфейсу для таблиці Artifacts, у якій міститься інформація про експонати віртуального музею інформатики. Нехай кожен експонат у колекції Artifacts описується за допомогою наступних характеристик:





Дата публикования: 2015-01-13; Прочитано: 435 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!



studopedia.org - Студопедия.Орг - 2014-2024 год. Студопедия не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования (0.007 с)...