Електронна пошта

Електронна пошта (Electronic mail, англ. mail — пошта, скор. e-mail) служить для передачі текстових повідомлень у межах Інтернет, а також між іншими мережами електронної пошти. До тексту листа сучасні поштові програми дозволяють прикріплювати звукові і графічні файли, а також двоїнні файли — програми. При використанні електронної пошти кожному абонентові привласнюється унікальна поштова адреса, формат якого має вигляд:

<ім'я користувача>@<ім'я поштового сервера>.
Наприклад: [email protected], де earth — ім'я користувача, space.com — ім'я комп'ютера, @ — розділовий символ "эт комерційне".

Повідомлення, що надходять по e-mail, зберігаються в спеціальному "поштовому" комп'ютері у виділеній для одержувача області дискової пам'яті (його "поштовій скриньці"), відкіля він може їх вивантажити і прочитати за допомогою спеціальною програми-клієнта. Для відсилання повідомлення потрібно знати електронну адресу абонента. При якісному зв'язку електронний лист доходить у будь-яку частину світу протягом декількох хвилин. Користувачі електронної пошти прагнуть дотримувати правил мережного етикету, а для вираження емоцій використовують схематичні зображення людської особи, так названі смайлики (англ. smiley, "улыбочка"), деякі з яких приведені нижче.

Смайлики (розглядайте, схиливши голову вліво)
:-) посмішка:-))) регіт:-~) нежить:*) п'яниця:-{) вусатий:-[ вампір -:-) панк	:-Q курить:-@ кричить:-(смуток:'-(плаче;-) хитрун >:-(злиться: 0 позіхає	:-)~ пускає слинки 8:-) маленька дівчинка:-* з'їв гірке:'-) плаче від щастя:-& заприсягся мовчати O-) аквалангіст =8-) носить окуляри

3. Система телеконференцій Usenet (від Users Network).

Ця система організує колективні обговорення по різних напрямках, названі телеконференціями. У кожній телеконференції проводиться ряд дискусій по конкретних темах. Сьогодні Usenet має більш десяти тисяч дискусійних груп (NewsGroups) або телеконференцій, кожна з яких присвячена визначеній темі і є засобом обміну думками. Телеконференції розбиті на кілька груп:

• news — питання, що стосуються системи телеконференцій;
• comp — комп'ютери і програмне забезпечення;
• rec — розваги, хобі і мистецтва;
• sci — науково-дослідна діяльність і додатки;
• soc — соціальні питання;
• talk — дебати по різних спірних питаннях;
• misc — все інше.

Усередині цих категорій існує ієрархія. Так, наприклад, rec.music.beatles — це дискусія про творчість Бітлз, що входить у підгрупу "музика" групи дискусій по мистецтву. Існує великий вибір програм читання телеконференцій, що формують матеріал дискусій в упорядкованому виді і надають у розпорядження кореспондентів. Аналог телеконференцій в інших мережах — "електронна дошка оголошень" (Bulletin Board System, BBS).

4. Системи інформаційного пошуку мережі Інтернет.

В Інтернету представлена інформація на будь-які теми, що тільки можна собі представити. Але знайти в ній потрібну інформацію не так-те легко через те, що мережа по своїй природі не має чіткої структури. Тому для орієнтування в Інтернет і швидке одержання свіжої довідкової інформації розроблені системи пошуку інформації. Усі системи пошуку інформації Інтернет розташовуються на спеціально виділених комп'ютерах з могутніми каналами зв'язку. Щохвилини вони безкоштовно обслуговують величезну кількість клієнтів. Пошукові системи можна розбити на два типи:

• предметні каталоги, формовані людьми-редакторами;
• автоматичні індекси, формовані спеціальними комп'ютерними програмами, без участі людей.

Системи, засновані на предметних каталогах.

Використовують бази даних, формовані фахівцями-редакторами, що відбирають інформацію, установлюють зв'язку для баз даних, організують і постачають дані в різних пошукових категоріях перехресними посиланнями. Кампанії, що володіють предметними каталогами, безупинно досліджують, описують і каталогізують уміст WWW-серверів і інших мережних ресурсів, розкиданих по усім світі. У результаті цієї роботи клієнти Інтернет мають постійно обновляти ієрархічні (деревоподібні) каталоги, на верхньому рівні яких зібрані самі загальні категорії, такі як "бізнес", "наука", "мистецтво" і т.п., а елементи самого нижнього рівня являють собою посилання на окремі WWW-сторінки і сервери разом з коротким описом їхнього вмісту.

Приклад. Якщо потрібно з'ясувати, яка у світі мається інформація про динозаврів, досить спуститися по ієрархії:

Науки ==> Тварини ==> Доісторичні тварини ==> Динозаври.

Каталоги, складені людьми, більш осмислені, чим автоматичні індекси. Їх дуже мало, тому що їхнє створення і підтримка вимагають величезних витрат. Для приклада розглянемо самий популярний предметний каталог Yahoo!, що володіє однієї з найбільших баз даних. Має інформаційні бази для дітей і підлітків. Підтримує два основних методи роботи з каталогом — пошук по ключових словах і пошук по ієрархічному дереву розділів. Не приймає запитів природною мовою.

Автоматичні індекси.

Переоцінити їх важко. Пошук по ключових словах в одній базі даних, що займає в гіршому випадку кілька секунд, принесе ті ж результати, що й пошук всіх WWW-сторінок у всій мережі Інтернет.

Автоматичний індекс складається з трьох частин:

• програми-робота;
• бази даних, що збирається цим роботом;
• інтерфейсу для пошуку в цій базі, з яким і працює користувач.

Усі ці компоненти функціонують без утручання людини. До автоматичних індексів варто прибігати тільки тоді, коли ключові слова точно відомі, наприклад, прізвище людини або кілька специфічних термінів з відповідної області. Індекси одержують інформацію з кожного окремого вузла, реєструють і індексують її і додають до своїх баз даних.

Серед відомих індексів виділяється AltaVista — одна із самих могутніх цілком автоматичних пошукових систем. Має повнотекстову базу даних. Видає найбільш кількість посилань. Проіндексоване 30 млн. сторінок з 300 тисяч серверів і 4 млн. статей з телеконференцій Usenet. За один день AltaVista обслуговує близько 20 млн. запитів.

5. Програма пересилання файлів Ftp.

Переміщає копії файлів з одного вузла Інтернет на іншій відповідно до протоколу FTP (File Transfer Protocol — "протокол передачі файлів"). При цьому не має значення, де ці вузли розташовані і як з'єднані між собою. Комп'ютери, на яких є файли для загального користування, називаються FTP-серверами. В Інтернет мається більш 10 Терабайт безкоштовних файлів і програм.