Intermezzo”), а то й смерть як спокута за втрачену гармонію (“Тіні забутих предків”)

Внутрішньою глибокою індивідуальністю визначалася також творчість таких мислителів, як М. Бердяев (1874–1948), Л. Шестов (1866–1938), В. Зеньковський (1881–1962).

Поширення, навіть “наступ” об’єктивістсько-раціоналістичного (наукового) бачення світу сприймаються екзистенційно орієнтованими представниками Київської школи як джерело зростаючого трагізму та абсурдності буття. Переживши перше одкровення Бога-Отця (Старий Заповіт) і “друге одкровення” Бога-Сина (Новий Заповіт), необхідно здійснити “третє одкровення” – “антроподицею” (виправдання людини), яка рішуче пориває з будь-якою видимістю матеріального світу і через творчість реалізує свою дійсно людську, духовну свободу. Лев Шестов відстоює екзистен-ційну ідею абсурдності людського існування.

На початку XX ст. для філософії були також характерними платонівські концепції професора О. Гілярова (1856–1938), нео-кантіанські концепції професора Г. Челпанова (1862–1936) та ряд інших екзистенційно-гуманістичних концепцій.

Загалом українській філософії були притаманні такі основні риси:

– формування філософської думки українського етносу на
самобутній, міфологічній основі;

 суттєве релігійне забарвлення давньоруської філософії;

 відображення в давньоруській філософії віри у власні сили і здібності етносу, прагнення до єднання земель;

 переважання у філософській думці Київської Русі морально-етичної проблематики співзвучної з християнськими цінностями;

 дуалізм і пантеїзм української філософії XVIII ст.;

 “філософія серця” як самобутня інтерпретація єдності розуму, волі, почуттів людини, як засіб пізнання, долучення її до вищого, позаземного божественного світу;

 захист інтересів трудящих, боротьба проти їхнього соціального й національного гноблення;

 глибоке розуміння в українській філософії XIX ст. проблем філософського матеріалізму, елементів діалектики; боротьба проти ідеалізму.

Українська філософія на початку XX ст. відображала дух української нації, але вона не була ізольованою від впливів різних філософських концепцій.

Г^агоггашіяі. завдання

1. Назвіть основні риси української філософії.

2. Чи можна літературну творчість Т. Шевченка назвати філософією? Обґрунтуйте свою думку.

3. У чому суть “філософії серця” П. Юркевича?

4. Напишіть творчі роботи на теми: “ Антропоцентризм як світоглядна риса Т. Шевченка”; “Соціально-філософські ідеї М. Драгома-нова”; “ Місце І. Франка в історії української філософської думки”.

5. Розкрийте значення філософської спадщини Б. Грінченка.

6. У чому виявлялася романтично-екзистенційна спрямованість поглядів Лесі Українки та М. Коцюбинського?

7. Прочитайте уривок із праці М. Бердяева “Досвід есхатологічної метафізики. Царство духу і царство кесаря” і проаналізуйте його.