Основні проблеми розвитку трудового потенціалу області та шляхи їх вирішення

Під час опрацювання матеріалів, що використовувалися для написання дипломної роботи, були виявлені такі проблеми у сфері використання трудових ресурсів:

1. Значний рівень природного скорочення населення.

На нашу думку, основними заходами, які необхідно здійснити для вирішення цієї проблеми є:

– Подолання демографічної кризи, вдосконалення державної та регіональної демографічної політики, спрямованої на створення умов для розвитку людського та трудового потенціалу, забезпечення механізму її впровадження.

– Підвищення демостворювальної функції сфери праці, забезпечення матеріальної основи відтворення населення.

– Розвиток соціального сервісу у сфері обслуговування сімей.

– Реалізація ефективного соціально-економічного механізму задоволення потреби сім'ї в дітях через законодавче закріплення наявності у заробітній платі (соціальних платежах) обґрунтованої частини для утримання і гідного виховання здорових поколінь.

2. Захворюваність на розлади психіки через алкогольну залежність, смертність населення від злоякісних новоутворень, пріоритетними напрямками подолання яких, на мою думку, є:

– Розвиток соціальної роботи як діяльності з надання допомоги особам, родинам, групам в реалізації їхніх соціальних прав і в компенсації фізичних, психічних, інтелектуальних, соціальних та інших недоліків, що перешкоджають повноцінному соціальному функціонуванню.

– Орієнтація діяльності служб охорони здоров'я на допомогу населенню у збереженні свого здоров'я і поліпшенні його якісних характеристик, на досягнення високого рівня культури самозбереження українців.

– Формування нормативно-правової бази стимулювання здорового способу життя, обмеження реклами алкоголю і тютюну, боротьба з наркоманією.

- Забезпечення рівних можливостей для підтримки здоров'я, збереження трудового потенціалу через зменшення соціально обумовлених відмінностей у фізичному стані різних груп населення.

3. Інвалідизація населення. Для вирішення цієї проблеми необхідні:

- Економічне стимулювання суб'єктів соціально-трудових відносин до створення безпечних, сприятливих умов праці.

- Переорієнтація державної та регіональної політики у сфері охорони праці та виробничої гігієни на ліквідацію причин соціальних ризиків, загальний характер профілактичних заходів охорони праці, життя і праці.

4. Низький рівень освіченості населення, наукового розвитку

- Формування у населення цінностей праці, забезпечення високого рівня культури, поваги до життя, здоров'я людини, приватної власності.

- Орієнтація на розвиток людського та трудового потенціалу, індивідуалізація процесу навчання, гнучке використання єдиних програм.

- Закладення в школі базових навичок до праці, безперервного навчання та саморозвитку.

- Поширення можливостей освітньої свободи людини через власне визначення змісту навчання (за мінімальної порогової межі обов'язкових дисциплін 50%).

- Створення сучасної моделі фінансування освіти шляхом формування багатоканальних систем надходження коштів, стимулювання інвестицій у людський капітал (кредити, гранти для студентів).

- Забезпечення доступності платних освітніх послуг.

- Впровадження та розширення сфери використання сучасних інформаційних технологій, у тому числі дистанційного навчання.

5. Низький рівень наукового розвитку.

Для вирішення цієї проблеми слід проводити наступні заходи:

- Збереження та примноження наукового та науково-технічного потенціалу.

- Побудова ефективної взаємодії науки, освіти, виробництва, фінансово-кредитної сфери у розвитку інноваційної діяльності.

- Сприяння реалізації перспективних напрямів розвитку науки і техніки, державних наукових і науково-технічних програм. Планування коштів у місцевих бюджетах на підтримку інноваційної діяльності.

- Запровадження регіонального замовлення на інноваційну діяльність.

- Запровадження механізму кон'єктурних досліджень на інноваційну продукцію, комерціалізація наукових знань, формування інфраструктури підтримки підприємництва в науково-технічній сфері.

- Дотримання вимог Закону України «Про наукову та науково-технічну діяльність» щодо забезпечення загальних обсягів бюджетного фінансування науки на рівні 1,7% ВВП.

6. Така проблема, як підвищення кваліфікації кадрів потребує наступних заходів:

- Розвиток системи професійної підготовки та перепідготовки, підвищення кваліфікації та післядипломного навчання спеціалістів на виробництві, в науковій та науково-технічній сфері.

- Сприяння зацікавленості та участі роботодавців у підготовці і підвищенні кваліфікації персоналу, а також співпраці з навчальними закладами.

- Підвищення вимог до професійної підготовки фахівців, забезпечення її фінансування, впровадження і розвиток модульних форм навчання, забезпечення формування банку даних з потреб регіонів у спеціалістах з урахуванням замовлень підприємств різних форм власності та регіональних центрів зайнятості [29, 154].