Розрахунок

1. Відповідно до типу сорбтива по табл. 3.2. встановлюємо оптимальну щільність зрошення L_о.

2. Розраховуємо необхідну загальну продуктивність системи зрошення, м³/год.:

Q_p = L_o*F (3.32)

3. По заданій продуктивності форсунки q_ф (м³/ч) визначаємо сумарну кількість форсунок, шт.:

n = ; (3.33)

Рис.3.4 Схема ручної розмітки форсунок на поверхні

з бідною симетрією.

3.3.1. Розмітка форсунок. Розрахунок розмітки ведуть, з огляду на умови монтажу форсунок: якщо n ≤9, розмітка одноярусна, в інших випадках – двохярусна, причому поверхня розмітки нижнього ярусу другого в таких випадках симетрична.

На рис.3.4. показана схема розмітки на поверхні з бідною симетрією (кришка абсорбера, на якій є вихлопний газохід) для n=7. Сьома форсунка встановлюється по осі газоходу й у розрахунку розмітки не враховується. Розрахунок ведуть для n'=7-1 = 6. Вручну розмічають n' так як показано на рис. 3.4; знімають отримані такою розміткою орієнтовані координати х,у форсунок 1-6 і закладають їх у програму машинного розрахунку розмітки (R =0,6 м). У результаті виконання програмованого розрахунку одержують оптимальні координати розмітки, по яких і виконують розмітку:

x	0,5	1,5	1,0	1,0	2,0	2,6
y	1,50	1,50	2,33	0,47	2,33	0,67

При відсутності машинного часу обмежуються ручною розміткою.

3.3.2. Механічний розрахунок. Передбачає визначення товщини стінок і днищ апаратів, що працюють під внутрішнім тиском; розрахунок фланців і болтів, і, якщо проектований об’єкт установлюється поза приміщенням цеху, враховуються вітрове й сейсмічне навантаження. Докладно ці роботи розглянуті в [6,18,19]. При виконанні даного завдання можна обмежитися використанням [20]. Для проектованого форсуночного абсорбера розраховуються товщина стінки циліндричного корпуса апарата (обичайка) і вітрове навантаження, для форсунок – товщина стінки корпуса камери закручування (обичайка) і міцність зварених швів.

Розрахунок ведемо по методиці [20].

Визначаємо товщину стінки корпуса абсорбера, м:

δ = + С + С^', (3.34)

де Р_роз. – тиск під який працює апарат, МПа; для апаратів, що працюють під тиском Р<0,2 МПа, за розрахункове приймають Р_роз. = 0,2 МПа, в інших випадках розрахунок ведуть по гідростатичному тиску, що на 5% вище робочого; - напруга, що допускається, МПа; - коефіцієнт міцності звареного шва; при двосторонньому суцільному шві, виконаному автоматичним зварюванням, =1, теж, але вручну – =0,95; С – збільшення на корозію, що залежить від терміну служби матеріалу і швидкості корозії v _к ; для стійких матеріалів при N = 10 років і v _к <0,05 мм/рік С = 00м, при v _к <0,1 мм/рік - С = 1мм; не рекомендується застосовувати матеріал з v _к >0,1 мм/рік; С^' – додаткове і розрахункове збільшення, приймається по конструктивних розуміннях і для округлення розмірів.

У свою чергу σ_доп розраховується по вираженню:

σ_доп = η*σ, (3.35)

де η – поправочний коефіцієнт, що залежить від виду оброблюваних у технологічному процесі матеріалів; для вибухонебезпечних і отруйних речовин η встановлюється технічною документацією (0,1), в інших випадках η = 0,9. σ – нормальна напруга, що допускається, вибирається по [20] (табл. 1.3 і табл. 1.4).

У залежності від робочої температури матеріалу корпуса.