Тема 4. Філософія Середньовіччя та Відродження

Апологетика і патристика – перший етап становлення християнської філософії. Історичні передумови. Співвідношення віри і розуму в апологетичній літературі. Вчення „отців церкви”: перша спроба філософського обґрунтування християнства. Августин Блаженний.

Схоластична філософія. Теорія подвійної істини. Дискусія між номіналізмом та реалізмом про Універсалії. Вчення Фоми Аквінського: гармонія віри і розуму.

Ідейний зміст Ренесансу та Реформації. Антропоцентризм світогляду. Гуманізм як гуманітарне знання. Північне Відродження та ідеологія Реформації: М. Лютер, Е. Роттердамський. Натурфілософські вчення М. Кузанського та Дж. Бруно. Пантеїзм Відродження.

Тема 5. Європейська філософія Нового часу.

Особливості філософії Нового часу. Досягнення механіки та „Велике відновлення наук” Ф.Бекона. Наука і проблема пізнання (гносеологія, логіка, методологія) – ядро філософської проблематики. Протилежність емпіризму і раціоналізму.

Формування національних філософських шкіл у XVIII ст. Англійський суб'єктивний ідеалізм та скептицизм (Дж.Берклі, Д.Юм): світ як сукупність суб'єктивних уявлень. Реакція на детермінізм і натуралізм механістичного світогляду.

Філософські ідеї французького Просвітництва. Впевненість у могутності людського розуму та можливості на його основі безмежного прогресу людства. Соціально-філософські уявлення просвітників.

Тема 6. Німецька класична філософія.

Теоретична революція в німецькій філософії. Зрушення в механістичній картині світу на засадах діяльнісного суб’єкта. І. Кант – засновник німецької класичної філософії. Філософія трансцендентального суб’єкта. „Річ в собі” і явлений світ. Апріорізм, агностицизм, дуалізм кантівської теорії пізнання. Філософія як „практичний розум”.

Позиція суб’єктивного і об’єктивного ідеалізму. І.Г. Фіхте і Ф. Шеллінг. Від Кантівського суб’єкта до субстанції „Я”. Тотожність „Я” і „не-Я”, думки і буття: науковчення І.Г. Фіхте. 2. Пантеїстична філософія тотожності, мистецтва, „свободи” Ф. Шеллінга.

Панлогізм спекулятивної філософії Г. Гегеля. Ілюзія понятійності предметного буття і побудова грандіозної системи внаслідок розгортання Абсолютної Ідеї. Діалектика логіки, природи і духу. Феноменологія духу. Суперечність методу і системи Г. Гегеля.