І технологічного обладнання

Основними задачами аналізу виробничої потужності є:

оцінка кількісних змін, що характеризують виробничу потужність і використання устаткування;

оцінка виконання плану нарощування виробничих потужностей;

виявлення фактичних причин змін потужності по величині і за рівнем використання;

виявлення структурних змін у потужностях, порушень спряже-ності взаємозалежних виробництв, в тому числі основного і допоміжного виробництва;

виявлення ступеня недовикористання і недозавантаження потужностей і причини;

оцінка обґрунтованості планів виробництва продукції по показниках використання виробничих потужностей.

Аналіз доцільно починати з вивчення зміни величини виробничої потужності в залежності від змін кількості засобів праці, їх продуктивності, ступеня погодженості в пропускній здатності устат-кування, виробничих потужностей підрозділів.

Показники динаміки (темпи росту) виробничих потужностей обчислюються відносно попереднього року, планових даних. Процес відновлення виробничих потужностей характеризують розміри абсо-лютного прирісту потужностей, коефіцієнт прирісту, коефіцієнти відновлення і вибуття і інші, які розраховуються на основі балансу потужності по формулах:

1. Індекс росту виробничої потужності:

,

де ВПкр, ВПпр –– величина виробничої потужності на кінець і початок року, відповідно.

2. Коефіцієнт відновлення виробничої потужності:

,

де ВПн –– потужність, введена в звітному періоді (року).

3. Коефіцієнт інтенсивності відновлення:

,

де ВПв –– потужність, виведена в звітному періоді.

Якщо темпи росту основних фондів і виробничих потужностей набагато вище темпів їхнього вибуття, це веде до "старіння", що використовується.

4. Коефіцієнт масштабності відновлення виробничих потуж-ностей:

.

5. Коефіцієнт стабільності виробничих потужностей, який харак-теризує потужність, що зберігається для подальшого використання:

.

6. Коефіцієнт вибуття виробничих потужностей:

.

Необхідною умовою ефективного використання засобів праці є побудова системи машин на підприємстві на основі принципу пропорційності. Якщо немає пропорційності, утвориться розрив у пропускній здатності виробничих потужностей підрозділів.

Ступінь використання виробничих потужностей характеризується різними показниками:

1. Коефіцієнт освоєння проектної потужності:

,

де –– фактичний випуск продукції за рік на впроваджених потуж-ностях.

–– річний випуск продукції, розрахований виходячи з норм освоєння;

2. Коефіцієнт використання середньорічної потужності, %

,

де V –– обсяг виробництва продукції;

–– середньорічна виробнича потужність.

Коефіцієнт використання виробничої потужності –– найбільш узагальнюючий показник використання потужності.

Аналіз виробничих потужностей необхідно доповнити аналізом використання технологічного обладнання. Розрізняють обладнання наявне; встановлене; діюче, тобто те, що фактично використовується; обладнання, що знаходиться в ремонті і на модернізації, резервне обладнання. У склад наявного обладнання входить все обладнання, що є на балансі підприємства. До категорії встановленого входить обладнання з моменту здачі його в експлуатацію, причому частина встановленого обладнання може бути в резерві, на консервації, в плановому ремонті або модернізації. При аналізі треба вивчити причини затримок встановлення обладнання. Питома вага невстановленого обладнання у складі наявного характеризує величину запасного обладнання і того, яке по будь-яким причинам незмонтоване. Ця питома вага повинна зменшуватися. Підприємство відволікає засоби на це обладнання, тобто має місце заморожування засобів.

Для оцінки використання обладнання у виробництві розраховуються такі показники:

коефіцієнт використання парку наявного обладнання як відношення кількості діючого обладнання до кількості наявного обладнання;

коефіцієнт використання парку встановленого обладнання як відношення кількості діючого обладнання до кількості встановленого обладнання.

Для виявлення резервів часу доцільно вивчити ступінь використання календарного, режимного і планового фондів робочого часу устаткування, здійснити аналіз непланових простоїв за причинами.

В процесі аналізу роботи обладнання вивчається його використання за екстенсивними і інтенсивними факторами. Для цих цілей використовується ряд коефіцієнтів:

коефіцієнт екстенсивного використання обладнання (Кекст):

,

де Т^пл(ф) –– плановий (фактичний) фонд робочого часу обладнання, машино-годин, станко-годин;

Теф –– ефективний фонд робочого часу обладнання;

коефіцієнт інтенсивного використання обладнання (Кінт):

,

де а^пл(ф) –– планова (фактична) продуктивність одиниці обладнання, нат.од./годину;

апрогр –– прогресивна продуктивність обладнання, нат.од./годину;

інтегральний коефіцієнт використання обладнання (Кі):

Кі = Кекст × Кінт;

резерв потужності (R):

R = 1 – Кі.

У багатостадійних послідовних процесах наведені вище показники доцільно розрахувати по усіх ведучих стадіях процесу виробництва.

Наприклад, у виробництві аміачної селітри гранульованої виробничу потужність характеризують дані, наведені в табл. 4.2. В цій таблиці наведені також планові і фактичні дані про роботу обладнання.

Таблиця 4.2