Основних засобів

Основними узагальнюючими показниками використання основних фондів є фондовіддача і фондомісткість. Фондовіддача визначається як відношення обсягу виробленої продукції до середньої вартості основних виробничих фондів і показує, скільки продукції одержує підприємство з кожної гривні, вкладеної в основні фонди. Фондомісткість –– показник, зворотній фондовіддачі, вона характеризує величину основних промислово-виробничих фондів, що приходиться на 1 грн. продукції. Показник фондовіддачі може визначатися по основним виробничим фондам і по їх активній частині.

Для узагальненої характеристики ефективності використання основних фондів служать також показники рентабельності основних фондів (відношення прибутку до середньої вартості основних виробничих фондів), питомі капітальні вкладення на 1 грн. прирісту продукції. В процесі аналізу вивчається динаміка цих показників.

Динаміка показника фондовіддачі за ряд років дозволяє виявити, наскільки доцільними були капітальні вкладення в основні фонди з погляду випуску продукції. Відносний приріст випуску продукції повинний, як правило, перевищувати відносний приріст основних фондів.

На рівень фондовіддачі впливають наступні фактори:

зміна обсягу виробництва в натуральному виразі, середньої оптової ціни, середньорічної вартості ОВФ.

Вплив обсягу виробництва в натуральному виразі (∆fв) визначається по формулі:

;

вплив зміни середньої вартості ОВФ (∆fф)

.

Обсяг виробництва і середня вартість ОВФ відносяться до кількісних показників, ціна продукції –– це якісний показник, тому вплив фактору зміни ціни на фондовіддачу (∆fц) розраховується в останню чергу.

,

де Вф, пл –– фактичний, плановий обсяг виробництва, нат. од.;

Цф, пл –– фактична, планова ціна продукції, грн.;

–– фактична, планова середня вартість ОВФ, грн.

Доцільно також оцінити вплив на рівень фондовіддачі ефективності використання машин і устаткування, питомої їхньої ваги в загальній вартості фондів, зміни рівня матеріальних витрат і зміни випуску продукції з однієї гривні вартості машин і устаткування.

Для оцінки впливу цих факторів на рівень фондовіддачі використовується прийом розширення. В факторну модель визначення фондовіддачі додатково вводяться показники: товарна продукція за відрахуванням матеріальних витрат і середня вартість машин і обладнання.

де f –– фондовіддача;

V –– товарна продукція;

V' –– товарна продукція за відрахуванням матеріальних витрат;

–– середня вартість машин і обладнання;

–– коефіцієнт матеріальних витрат (відношення товарної продукції до товарної продукції за відрахуванням матеріальних витрат);

–– випуск продукції з однієї гривні вартості машин і обладнання;

–– питома вага машин і обладнання в загальній вартості ОВФ.

Далі, використовуючи метод ланцюгових підставок, здійснюються розрахунки для оцінки впливу цих факторів на зміну рівня фондовіддачі.

Фондовіддача багато в чому залежить від досягнутого рівня продуктивності праці і його фондоозброєності. Оптимальне співвідно-шення темпів їхнього росту –– обов'язкова умова підвищення ефективності використання основних фондів.

Динаміка продуктивності праці, фондоозброєності і фондо-віддачі –– процеси, залежні друг від друга, тому усі фактори, що впливають на продуктивність праці, одночасно впливають і на фондовіддачу. Єдність цих показників може бути продемонстрована за допомогою наступної формули:

,

де ПП –– продуктивність праці;

ФО –– фондоозброєність праці.

У ході аналізу необхідно вивчати співвідношення темпів росту цих показників у динаміку, і на цій основі зробити висновок про характер розвитку підприємства і рівень використання ресурсів. Якщо темпи росту продуктивності праці випереджають темпи росту фондооз-броєності, то це веде до підвищення фондовіддачі, що характерно для виробництва, що розвивається інтенсивно. Перевищення темпів росту фондоозб-роєності над темпами росту продуктивності праці знижує фондовіддачу, що типово для екстенсивного шляху розвитку.

За результатами аналізу забезпеченості підприємства основними фондами й ефективності їхнього використання повинні бути розроблені конкретні заходи, спрямовані на поліпшення структури основних фондів на окремих ділянках виробництва за рахунок введення в експлуатацію більш прогресивної техніки, поліпшення використання наявного парку устаткування, підвищення фондовіддачі.