Методичні рекомендації. Опираючись на праці В. Степанкова, В

Опираючись на праці В. Степанкова, В. Смолія та інших вітчизняних істориків насамперед необхідно з'ясувати причи­ни та хронологічні межі Визвольної війни українців. Зазна­чимо, що Хмельниччина стала лише яскравою сторінкою, кульмінацією національно-визвольної боротьби українського народу за своє державне самовизначення. Слід звернути увагу на справді революційний характер змін (насамперед у соці­ально-економічних відносинах) на території, означеній як Ко­зацька держава. Характеризуючи політичний лад нової дер­жави майте на увазі - він не був юридичне оформлений і тому остаточний розподіл прав і обов’язків нових органів залежав значною мірою від політики гетьмана. І хоч форма правління в основному наближалась до республіканської, починаючи від Хмельницького, існувала ідея відтворення Руського князівст­ва (одна з назв української-козацької держави), яка навіть бу­ла закріплена Гадяцькими угодами з Польщею гетьманом І. Виговським, що так і залишилось нездійсненним. Зрештою, основні напрями державної політики гетьманів І. Виговського та Ю. Хмельницького (перше гетьманство) мають стати пре­дметом окремого обговорення.

Особливу увагу слід звернути на питання юридичного оформлення приєднання України до Росії. Дайте правову ха­рактеристику Моековсько-Переяславському договору. При відповіді на це питання необхідно з'ясувати правові умови, на яких планувалось встановити українсько-російські відно­сини в «Березневих статтях». Слід замислитись над тим, що таке московський протекторат, в чому він полягав, які перс­пективи для української державності він мав створити.

Доцільно розібратись, яких саме атрибутів української дер­жавності торкнулась політика обмежень, яку започаткував московський царат в др. пол. XVII ст. Особливу увагу слід приділити процедурі обрання гетьмана та обмеження його повноважень. Аналізуючи проблему остаточного скасування української держави в XVIII ст., необхідно підкреслити, що Петро 1 лише "продовжив політику своїх попередників, а ін­цидент з Мазепою - це не причина, а лише привід. Необхід­но показати, як в умовах становлення російського абсолюти­зму, на протязі XVIII ст., царат знищив залишки української автономії, перетворив Україну в складову частину Російсь­кої Імперії.