Вивчи вірш напам’ять. Чітко вимовляй звук «Ж»

Жук гуде на їжака:

Же – жі – жа, же – жі – жа.

Ти, їжаче, не тужи,

Ж.о – жу – жи, жо – жу – жи.

Літо, спека, бо жнива.

В житі зайчиків аж два.

Де ми будем тоді жити,

Як покосять в полі жито?

Вайлувате ведмежа

наступило на вужа,

Вуж сичить:

«Вкушу, нетямо,»

Ведмежа втікло від мами.

ДРАЖНИЛКА

Женя з бджільми не дружив –

Женя завжди бджіл дражнив.

Женю бджоли не жаліли –

Та дражнила нажалили! - Знай!

Г.Бойко

ЖАБЕНЯТКО ЗАБРУДНИЛОСЬ

Жабенятко забруднилось,

Забруднилось - не помилось.

- Жабенятко, так не гоже!

Ну, на кого ти похоже?

- Япохоже на мамуню,

На мамуню кваквакуню.

Г.Бойко

Журавель, по жабенят

Вийшов на купиння.

А вони усі підряд –

Жах! - у жабуриння.

В.Гринько

Жуки дзижчать в садочку літом,

По стежці жабка - плиг та плиг.

Жоржини квітнуть жовтим цвітом.

Кружляють бджоли біля них.

Н.Забіла

Журавель в ключі курличе.

Жук дзижчить, підмогу кличе.

Жайвір пісню ллє в польоті,

Жаба квакає в болоті.

Жив жучок між бур’янами.

Жив без тата і без мами.

Жив і жив, і не тужив –

Жовтим листом ворушив.

Жаба квакнула: «Попався!»

Жук завмер, так налякався.

КОЖУШОК

Йшов сніжок на торжок

Продавати кожушок.

Кіт купив того кожуха.

Загорнувсь по самі вуха.

Як забіг у нім до хати,

Хутро стало розтавати.

Сів вуркотик за мішком

Та й умився кожушком.

П. Воронько

СТЕЖКА

В’ється стежка - побережка

Повз ріку по бережку.

Обережно в’ється стежка,

Побережка – обережка,

Щоб не впасти у ріку.

Б. Стельмах

ЖОВТЕНЬ

Жовтий жовтень у жовтій одежі

Все блукає у жовтій журбі.

Жовтий жовтень несе листопаду

Золоті журавлині ключі.

В.Іванчук

Жовте жито жук жував

І з Женею жартував.

Жартом – жартом - і у Жені

Жовтий жук живе у жмені.

Ю.Кругляк

Журавель шукає броду,

Жабенятко - скік у воду.

Жук до жаби: - «Жу – жу – жу!

Журавлеві розкажу!»

О Кононенко

Жук жив на жоржині,

Жук скаржився дружині:

- Не полежиш тут ніколи,

Заважають спати бджоли.

Л.Пшенична