Оцінка та облік готової продукції

Готова продукція - це виріб або напівфабрикат, робота, послуга що пройшли всі стадії технологічної обробки на даному підприємстві та відповідають затвердженим стандартам або технічним умовам, договору, прийняті технічним контролем підприємства і здані на склад або замовникові-покупцеві відповідно до діючого порядку прийняття продукції.

При організації обліку продукції основним моментом є визначення її характеру. Згідно з цією ознакою продукцію групують за формою, ступенем готовності і технологічною складністю (рис. 7.3).

Рис. 7.3 – Класифікація готової продукції за її характером

Групування готової продукції за формою необхідне не тільки для організації її обліку у натуральних одиницях, а також для здійснення бухгалтерських проведень. Зокрема, якщо собівартість уречевленої продукції з рахунку 23 “Виробництво” списується на рахунок 26 “Готова продукція”, то результати виконаних робіт та наданих послуг згідно акту одразу передаються замовнику і рахунок 26 не використовується.

Супутня продукція – це продукція, отримана в одному технологічному циклі (процесі) одночасно з основною. За якістю вона відповідає стандартам та призначена для подальшої обробки або реалізації споживачам. Супутня продукція як вихідний елемент виробничого процесу має якісні та кількісні параметри, які повинні одержати вартісну характеристику.

Побічна продукція – це продукція, що утворюється в комплексних виробництвах паралельно з основною і, на відміну від супутньої, її виробництво не потребує додаткових витрат.

Оцінка супутньої і побічної продукції, як правило, здійснюється за методиками, в основу яких покладено фізичні параметри основної, супутньої та побічної продукції або можливість розподілу витрат пропорційно ринковій ціні проданих продуктів.

Перший метод передбачає розподіл комплексних витрат пропорційно частці кожного продукту. Використання такого підходу на практиці може бути ускладнене, якщо основний і супутній (або побічний) продукти мають різні натуральні вимірники. Другий підхід є простішим, проте економічного необґрунтованим, оскільки не забезпечує достовірності показника собівартості основного продукту та фінансового результату від реалізації побічного продукту.

В бухгалтерському обліку готова продукція відповідно до П(С)БО 9 “Запаси” оцінюється за фактичною собівартістю, яка може бути визначена тільки після узагальнення інформації про виробничі витрати, розподілу загальновиробничих витрат звітного періоду та калькулювання собівартості продукції.

Проте, часто виникає потреба в щоденному обліку наявності та руху готової продукції, визначенні її вартісних характеристик. Такий облік може здійснюватись за обліковими цінами (плановою або нормативною собівартістю). В цьому випадку для однорідних груп виробів відкриваються окремі аналітичні рахунки, на яких відображаються відхилення облікових цін від фактичної собівартості готової продукції, визначеної після закінчення звітного періоду.

У бухгалтерії на підставі здавальних накладних, актів приймання, приймально-здавальних або інших документів ведеться Відомість випуску готової продукції за звітний місяць. В ній випущена із виробництва продукція групується за номенклатурними номерами та відображається як за обліковими цінами, так і за фактичною собівартістю. Такий підхід забезпечує контроль відхилень від планових (нормативних) показників.

Собівартість реалізованої готової продукції визначається за методами вибуття запасів (див. параграф 6.4).

Для обліку і узагальнення інформації про наявність та рух сільськогосподарської продукції використовується рахунок 27 “Продукція сільськогосподарського виробництва”. Відповідно до П(С)БО 30 “Біологічні активи” така продукція оцінюється за справедливою вартістю, зменшеною на суму очікуваних витрат на місці її продажу.

Облік реалізації готової продукції та порядок визнання доходу основної діяльності виробничого підприємства детально розглянуто у параграфі 10.1 навчального посібника.

Для узагальнення інформації про виробничі витрати та формування собівартості продукції використовують регістри:

Журнал 5 (розділ І – за кредитом рахунків класу 9; розділ ІІ – за кредитом з Журналів 1, 2, 3, 4, 6; розділ ІІІ – за кредитом рах. 20, 22, 23, 24, 25, 26, 28, 39, 65, 66, 91)

або Журнал 5А (розділ І – за кредитом рахунків класу 9; розділ ІІ – за кредитом з Журналів 1, 2, 3, 4, 6; розділ ІІІ А – за кредитом рах. 20, 22, 23, 24, 25, 26, 28, 39, 65, 66, 80, 81, 82, 83, 84, 91; розділ ІІІ Б – за кредитом рах. 20, 22, 39, 65, 66).

Контрольні запитання

1. Як класифікуються витрати за відношенням до виробничої собівартості?

2. Яка різниця між прямими і непрямими витратами?

3. Назвіть приклади постійних і змінних витрат.

4. Як розподіляються постійні виробничі витрати?

5. Що таке «нормальна потужність»?

6. Які витрати включаються до виробничої собівартості продукції?

7. Які витрати включаються до складу загальновиробничих?

8. Який порядок розподілу загальновиробничих витрат відповідно до П(С)БО 16 «Витрати»?

9. На яких бухгалтерських рахунках ведеться облік виробничих витрат?

10. Про що свідчить дебетове сальдо рахунку 23 на кінець звітного періоду?

11. Який можливі причини виникнення внутрішнього браку?

12. Якими записами відображаються в обліку операції виправлення внутрішнього браку?

13. Що таке калькулювання?

14. Які є методи калькулювання?

15. Які особливості застосування позамовного і попроцесного методів калькулювання?

16. Що таке «еквівалентна одиниця готової продукції»?

17. Які є види готової продукції?

18. В чому полягає відмінність між основною, побічною і супутньою продукцією?

19. За якими методами може оцінюватись побічна продукція?

20. Як оцінюється готова продукція в сільському господарстві?

Тести

7.1. До прямих належать витрати, які:

а) здійснюються регулярно;

б) обчислюються за встановленими нормами;

в) безпосередньо відносяться на окремі види продукції;

г) покладені в основу технології виготовлення продукції.

7.2. До якої з перелічених груп не належать адміністративні витрати та витрати на збут?

а) постійні;

б) витрати періоду;

в) витрати операційної діяльності;

г) витрати на продукцію

7.3. Постійні загальновиробничі витрати підприємства за березень 200Х року склали 15000 грн., а змінні витрати на збут - 5000 грн. Як слід класифікувати ці витрати згідно з методом калькулювання змінних витрат?

Витрати періоду Витрати на продукцію

а) 20000 0

б) 5000 20000

в) 15000 5000

г) 0 20000

7.4. Постійні адміністративні витрати підприємства за місяць склали 30000 грн., а змінні загальновиробничі – 10000 грн. Як слід класифікувати ці витрати згідно з методом калькулювання повних витрат?

Витрати періоду Витрати на продукцію

а) 0 40000

б) 10000 30000

в) 30000 10000

г) 40000 0

7.5. Загальні витрати підприємства на виробництво 10000 одиниць продукції становили 250000 грн. (в тому числі загальні змінні витрати 150000 грн.). Загальні витрати підприємства на виробництво 20000 одиниць продукції складатимуть, грн.:

а) 250000; б) 500000; в) 350000; г) 400000.

7.6. Змінні витрати підприємства на одиницю продукції при обсязі виробництва 3000 од. становлять 5 грн. Змінні витрати підприємства на одиницю продукції при обсязі виробництва 12000 од. становлять:

а) 20 грн.; б) 30 грн.; в) 5 грн.; г) 10 грн.

7.7. Підприємство виготовляє два види продукції в одному цеху: кутник стальний та кріплення з алюмінію. Витрати за звітний період складають:

Заробітна плата, грн.:

- верстатники (стальний кутник) 100000

- верстатники (кріплення з алюмінію) 80000

- ремонтники 40000

- начальник цеху 3000

Матеріали, грн.:

- алюміній 150000

- сталь 220000

- мастильні матеріали 5000

Прямі витрати на виготовлення кутника стального складають, грн.:

а) 360000; б) 320000; в) 410000; г) 220000.

7.8. Підприємство шиє в одному цеху два види костюмів: з бавовни та льону. Витрати за звітний період складають, грн.:

Матеріали: льон – 80000; бавовна – 40000; заробітна плата: швачки 50000 (льон), 20000 (бавовна), майстер цеху 5000, прибиральниці 4000; електроенергія для швейних машинок 3000; запчастини для швейних машинок 6000. Прямі витрати на пошиття костюмів з бавовни складають:

а) 66000; б) 65000; в) 60000; г) 69000

7.9. До виробничої собівартості готової продукції згідно із П(С)БО 16 “Витрати” не включаються:

а) змінні загальновиробничі витрати;

б) розподілені постійні загальновиробничі витрати;

в) постійні прямі витрати;

г) нерозподілені постійні загальновиробничі витрати.

7.10. Нерозподілені загальновиробничі витрати – це:

а) перевищення розподілених витрат над фактичними;

б) перевищення нерозподілених витрат над фактичними;

в) перевищення фактичних витрат над розподіленими;

г) перевищення фактичних витрат над бюджетними.

7.11. Складальний і ремонтний цехи розташовані у приміщенні площею 10000 м². Площа складального цеху – 4000 м², а ремонтного – 6000 м². Витрати на утримання приміщення складають 50000 грн. Яку суму витрат на утримання приміщення слід віднести до витрат складального цеху, якщо базою розподілу є площа цехів?

а) 30000 грн.; б) 20000 грн.; в) 10000 грн.; г) 50000 грн.

7.12. При виробництві продукції в травні 2007 року компанія понесла втрати від нормального браку в сумі 15000 грн. і від непередбаченого браку в сумі 16000 грн. Яку суму втрат від браку компанія повинна віднести на витрати періоду за травень?

а) 15000грн.; б) 16000 грн.; в) 1000 грн.; г) 0

7.13. Готова продукція компанії знаходилася на наступних стадіях завершення виробництва на 30.09.07р.

Кількість одиниць Процент завершення

100 60

200 50

300 100

Загальна кількість умовних одиниць продукції склала:

а) 600; б) 450; в) 460; г) 210.

7.14. Застосування методу калькулювання та обліку за замовленнями доцільне за умови:

а) обов’язкової наявності залишків незавершеного виробництва;

б) масового або серійного виробництва одного виду продукції;

в) можливості відокремлення витрат за окремим виробом або партією виробів;

г) обов’язкової відсутності залишків незавершеного виробництва.

7.15. Списання нерозподілених загальновиробничих витрат в обліку відображається бухгалтерським записом:

а) Дт 23 “Виробництво”

Кт 901 “Собівартість реалізованої продукції”;

б) Дт 901 “Собівартість реалізованої продукції”

Кт 91 “Загальновиробничі витрати”;

в) Дт 91 “Загальновиробничі витрати”

Кт 901 “Собівартість реалізованої продукції”;

г) Дт 901 “Собівартість реалізованої продукції”

Кт 26 “Готова продукція”

7.16. Підприємство застосовує калькулювання за замовленнями. У січні підприємство почало виконувати 4 замовлення на виготовлення м’яких меблів. Виробничі витрати за замовленнями становили, грн.: замовлення №1 – 10000; замовлення №2 – 12000; замовлення №3 – 9000; замовлення №4 – 7000. Замовлення №1 і 2 були завершені у січні, а №3 і 4 будуть завершені у лютому. Яку суму складатимуть виробничі витрати підприємства за січень, грн.?

а) 38000; б) 22000; в) 16000; г) 19000.

7.17. Підприємство застосовує калькулювання за замовленнями. У січні підприємство почало виконувати 4 замовлення на виготовлення м’яких меблів. Виробничі витрати за замовленнями становили, грн.: замовлення №1 – 10000; замовлення №2 – 12000; замовлення №3 – 9000; замовлення №4 – 7000. Замовлення №1 і 2 були завершені у січні, а №3 і 4 будуть завершені у лютому. Яку суму складатиме виробнича собівартість готової продукції за січень, грн.?

а) 38000; б) 16000; в) 22000; г) 19000.

7.18. Підприємство застосовує калькулювання за замовленнями. У січні підприємство почало виконувати 4 замовлення на виготовлення м’яких меблів. Виробничі витрати за замовленнями становили, грн.: замовлення №1 – 10000; замовлення №2 – 12000; замовлення №3 – 9000; замовлення №4 – 7000. Замовлення №3 і 4 були завершені у січні, а №1 і 2 будуть завершені у лютому. Яку суму незавершеного виробництва підприємство відобразить у балансі на 1 лютого, грн.?

а) 22000; б) 38000; в) 12000; г) 16000.

Вправи для самостійної роботи

№7.1. Є такі дані про витрати підприємства за звітний період, грн.:

Придбання сировини (без ПДВ)
Витрати на доставку сировини (без ПДВ)
Прямі витрати на заробітну плату та нарахування
Непрямі витрати на заробітну плату виробничого персоналу та нарахування
Витрати на збут
Адміністративні витрати
Витрати на обслуговування виробничого обладнання
Інші загальновиробничі витрати

Дані про запаси:

Рахунок	На початок місяця	На кінець місяця
Сировина
Незавершене виробництво
Готова продукція

Фактична потужність підприємства відповідає нормальній.

Необхідно:

- обчислити собівартість готової та реалізованої продукції;

- відобразити витрати та собівартість продукції на рахунках бухгалтерського обліку.

№7.2. Комірником підприємства виявлено на складі браковану продукцію, фактична собівартість якої 1200 грн. За розпорядженням керівника її передано у цех для виправлення браку.

Витрати, пов’язані із виправленням внутрішнього браку:

матеріали – 250 грн.,

нарахована заробітна плата робітникам – 200 грн.;

нарахування на заробітну плату – 70 грн.

Після виправлення браку продукцію оприбутковано на склад.

Необхідно визначити собівартість продукції та відобразити операції з виправлення браку в обліку.

№7.3. Є наступна інформація про продукцію, що пройшла обробку на дільниці очистки виробничого підприємства:

Показник	Кількість одиниць	Ступінь завершеності (за всіма статтями)
Початкові залишки незавершеного виробництва, од.		25%
К-ть одиниць запущених в виробництво
К-ть одиниць завершених і переданих
Кінцеві залишки незавершеного виробництва,од.		40%

Визначити кількість еквівалентних одиниць продукції за місяць, при умові що компанія використовує метод ФІФО.

№7.4. Компанія виготовляє один вид продукції, на виробництво одиниці якої згідно з нормою потрібно 3 кв.м матеріалів вартістю 10 грн. за 1 кв.м. Упродовж звітного періоду було виготовлено та реалізовано 1000 од. продукції, а фактичні матеріальні витрати становили 2100 кв.м по 10,2 грн. за кв.м. Обчислити відхилення матеріальних витрат за рахунок економії їх використання, відобразити це відхилення на рахунках бухгалтерського обліку.

Після вивчення розділу 8 Ви повинні знати:

Розділ 8   Облік власного капіталу

- особливості формування і обліку власного капіталу підприємств;

- функції власного капіталу;

- склад розділу І пасиву;

- що таке неоплачений капітал, вилучений капітал, резервний капітал;

- облік змін статутного капіталу;

- за рахунок яких джерел формується резервний капітал;

- за рахунок яких джерел формується власний капітал підприємств різних форм власності.