Навести види електричних травм

Сучасний рівень технологічного процесу неможливий без широкого використання електроустаткування.

Проходячи через організм людини електричний струм чинить на нього складний вплив:

1. термічну дію – це нагрівання тканин живого організму;

2. біологічна дія – подразнення і збудження нервових волокон та інших тканин організму;

3. електролітична дія – розлад крові і плазми.

Будь-яка дія електричного струму на організм людини може викликати місцеві і загальні враження.

Місцева електротравма – це дія електричного струму на організм людини.

Загальне враження – це дія електричної дуги на організм людини.

Загальні враження поділяються на:

1. опіки – найбільш поширений вид травми;

2. електричні знаки – утворення на поверхні шкіри травми у вигляді мозоля жовтувато-білого кольору.

3. металізація шкіри – проникнення розплавлених частинок металу на поверхню шкіри.

4. механічні ушкодження – розшарування шкіри, розрив м’язів, переломи.

5. електрофтальмія – ураження очей від дії ультрафіолетових променів від електричної дуги.

6. електричний удар – судоми, скорочення м’язів поділяються на 4 етапи:

- судоме скорочення м’язів без непритомності;

- судоме скорочення м’язів з непритомністю, але з збереженням серцебиття і дихання.

- непритомність, порушення серцебиття та дихання.

- клінічна смерть.

8.Навести основні законодавчі акти про охорону праці та про працю.

Основою законодавства України з охорони праці є Конституція України, що гарантує громадянам право на безпечні й здорові умови праці й система законодавчих актів України, спрямованих на реалізацію цього конституційного права.

Основними законодавчими актами цієї системи є наступні Закони України:

«Про охорону праці».

«Про охорону здоров'я».

«Про пожежну безпеку».

«Про обов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві й професійного захворювання, що привели до втрати працездатності».

«Про використання ядерної енергії і радіаційний захист».

«Про забезпечення санітарного й епідемічного благополуччя населення».

«Про цивільну оборону».

Кодекс законів «Про працю України».

9.Навести основні причини виробничого травматизму

Успішна профілактика виробничого травматизму та професійної захворюваності можлива лише за умови ретельного вивчення причин їх виникнення. Для полегшення цього завдання прийнято поділяти причини виробничого травматизму і професійної захворюваності на такі основні групи: організаційні, технічні, санітарно-гігієнічні, економічні, психофізіологічні.

Організаційні причини:

відсутність або неякісне проведення навчання з питань охорони праці; відсутність контролю; порушення вимог інструкцій, правил, норм, стандартів; невиконання заходів щодо охорони праці; порушення технологічних регламентів, правил експлуатації устаткування, транспортних засобів, інструменту; порушення норм і правил планово-попереджувального ремонту устаткування; недостатній технічний нагляд за небезпечними роботами; використання устаткування, механізмів та інструменту не за призначенням.

Технічні причини:

несправність виробничого устаткування, механізмів, інструменту; недосконалість технологічних процесів; конструктивні недоліки устаткування, недосконалість або відсутність захисного огородження, запобіжних пристроїв, засобів сигналізації та блокування.

Санітарно-гігієнічні причини:

підвищений (вище ГДК) вміст у повітрі робочих зон шкідливих речовин; недостатнє чи нераціональне освітлення; підвищені рівні шуму, вібрації; незадовільні мікрокліматичні умови; наявність різноманітних випромінювань вище допустимих значень; порушення правил особистої гігієни.

Економічні причини:

нерегулярна виплата зарплати; низький заробіток; неритмічність роботи; прагнення до виконання понаднормової роботи; праця за сумісництвом чи на двох різних підприємствах.

Психофізіологічні причини:

помилкові дії внаслідок втоми працівника через надмірну важкість і напруженість роботи; монотонність праці; хворобливий стан працівника; необережність; невідповідність психофізіологічних чи антропометричних даних працівника використовуваній техніці чи виконуваній роботі; незадоволення роботою; несприятливий психологічний мікроклімат у колективі.

10.Навести приклад розслідування та облік нещасного випадку, який стався з учнями, та студентами.

Розслідуванню підлягають нещасні випадки, які трапилися
з вихованцями, учнями, студентами, курсантами, слухачами,
аспірантами і призвели до погіршення стану здоров'я (втрати
працездатності) не менше ніж на один день згідно з медичним висновком.

Відповідальність за правильне і своєчасне розслідування
і облік нещасних випадків, складання акта за формою Н-1 та Н-5
розроблення і виконання заходів щодо усунення причин нещасного
випадку несе керівник навчального закладу.
Про кожний нещасний випадок, який стався з учнем, студентом, потерпілий або свідок нещасного випадку негайно сповіщає безпосередньо керівника навчального закладу, який зобов'язаний:

терміново організувати першу долікарську медичну допомогу
потерпілому, у разі необхідності - його доставку до
лікувально-профілактичного закладу,

до прибуття комісії з розслідування зберегти обстановку на
місці в тому стані, в якому вона була на момент події (якщо це не
загрожує життю і здоров'ю тих, хто оточує, і не призведе до більш
тяжких наслідків).

Керівник навчального закладу зобов'язаний негайно вжити
заходів щодо усунення причин, що викликали нещасний випадок,
повідомити батькам потерпілого (особі, яка представляє його
інтереси) і зробити запит висновку з лікувально-профілактичного
закладу про характер і тяжкість ушкодження потерпілого.
Керівник навчального закладу, одержавши повідомлення про
нещасний випадок, наказом призначає комісію з розслідування.

Комісія з розслідування нещасного випадку зобов'язана:

протягом трьох діб провести розслідування нещасного випадку,
з'ясувати обставини і причини, розробити заходи щодо усунення
причин нещасного випадку, визначити відповідальних за це осіб;

виявити і опитати свідків та осіб, які допустили порушення
нормативних актів, отримати пояснення у потерпілого;

скласти акт про нещасний випадок за формою Н-1 у
п'яти примірниках і направити на затвердження керівнику
навчального закладу.

11.Навести приклад розслідування та обліку аварій на виробництві.

Аварії на виробництві:

- Аварії 1 категорії:

- загинуло 5 і травмовано 10 і більше осіб;

- збільшення концентрації забруднюючх речовин у навколишньому середовищі більше ніж 10 разів;

- викид отруйних радіоактивних речовин за санітарно-захисну зону підприємства, зруйновано будівлі, споруди, що створили загрозу життю і здоров’ю працівників підприємства та населення.

- Аварії 2 категорії:

- загинуло 5 і травмовано від4 до 10 осіб;

- зруйновано будівлі, споруди, що створили загрозу життю і здоров’ю працівників дільниці, цеху з чисельністю 100 і більше.

У разі аварії 1 категорії створюється комісія наказом Міністерства або іншого Центрального органу виконавчої дирекції.

У разі аварії 2 категорії створюється комісія наказом керівника органу, до сфери управління якого належить підприємства чи розпорядженням виконавчої дирекції.

Розслідування триває протягом 10 днів, по закінченню складається акт за формою Н-5.

12 .Навести приклад розслідування та обліку нещасного випадку, який стався на підприємстві, але не носить виробничий характер.

Під нещасними випадками невиробничого характеру слід розуміти: не пов'язані з виконанням трудових обов'язків травми, у тому числі отримані внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень іншою особою, отруєння, самогубства, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою, травми, отримані внаслідок стихійного лиха, контакту з тваринами тощо (далі - нещасні випадки), які призвели до ушкодження здоров'я потерпілих.

Нещасні випадки підлягають розслідуванню відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2001р. № 270.

Розслідуванню підлягають нещасні випадки, що сталися під час:

- прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству, установі або організації (далі - організації);

- переміщення будь-якими видами транспорту (повітряним, залізничним, морським, автомобільним, електротранспортом, на канатній дорозі, фунікулері та ін.);

- виконання громадських обов'язків (рятування людей, захист власності, правопорядку, якщо це не входить до службових обов'язків);

- участі в громадських акціях (мітингах, демонстраціях, агітаційно-пропагандистській діяльності);

- участі у культурно-масових заходах, спортивних змаганнях;

- проведення культурних, спортивних та оздоровчих заходів, не пов'язаних з навчально-виховним процесом у навчальних закладах;

- використання газу у побуті;

- користування або контакту зі зброєю, боєприпасами та вибуховими матеріалами;

- виконання робіт у домашньому господарстві;

- використання побутової техніки;

- стихійного лиха;

Факт ушкодження здоров'я внаслідок нещасного випадку встановлює і засвідчує лікувально-профілактичний заклад. Документом, який підтверджує ушкодження здоров'я особи, є листок непрацездатності чи довідка лікувально-профілактичного закладу.

13.Навести приклад розслідування та обліку нещасного випадку.

Нещасним випадком на виробництвi називається випадок впливу на працю-ючого небезпечного виробничого фактору.
Розслiдуванню пiдлягають нещасні випадки які трапились: на територiї пiдприємства, поза територiї при виконаннi робiт по завданню пiдприємства, а також при слiдуваннi на роботу або з роботи. При нещасних випадках адмiнiстрацiя пiдприємства створює комiсiю.
Нещасник випадки пов'язанi з виробництвом згiдно “Положень про розсліду-вання...... " оформляються актом за формою Н-1, для учнiв та студентiв за формою Н-2. Нещасний випадок пiдлягає розслiдуванню, якщо працюючий згiдно медичному висновку втратив працездатнiсть на один та бiльш днiв, а також при необхiдностi переведення його на бiльш легку роботу строком не менше, нiж на один день.
Акти за формою Н-1 та Н-2 складає комiсiя у складi: керівника служби охорони праці пiдприємства (голова), керiвника структурного пiдроздiлу, представника профспiлкової органiзацiї (при отруєннях фахiвцi санепiдстанцiї).
Комiсiя повинна на протязі 24 годин розслiдувати обставини та причини не-щасних випадків, скласти акт за формою Н-1, повинна оформити його у 3-х денний термін у 5-ти примірниках, на протязі доби керiвник пiдприємства повинен затвердити 5 примірників акта, якi посилаються:
потерпiлому, начальнику цеха або iншого структурного підрозділу, iнспектору з охорони праці, профорганiзацiї пiдприємства, керiвнику.
Акт Н-1 у службi охорони праці зберiгається 45 рокiв.
Спецiальне розслiдування.
Спеціальне розслідування проводиться при групових (декілька потерпілих), тяжких чи смертельних нещасних випадках. При груповому нещасному ви-падку акт за формою Н-1 або Н-2 складається на кожного потерпілого окре-мо. Окрiм актiв за формою Н-1 або Н-2, у разі спеціального розслідування, складається акт пiд керiвництвом державного технiчного iнспектора з охорони праці. У цьому випадку комiсiя призначається наказом керiвника територiального органу державного нагляду з угодою відповідних органiзацiй у складi: працiвника держнагляду (голова), керiвника пiдприємства, представника органу, до сфери управлiння якого належить пiдприємство; представника профсоюзної органiзацiї пiдприємства; фахiвця санепiдстанцiї.

14.Навести приклад розслідування та обліку професійного захворювання на виробництві.

Роботодавець розслідує причини виникнення професійних захворювань, з цією метою він наказом призначає комісію, до складу якої входять:

- представник санітарно-епідеміологічної служби (голова комісії);

- представник лікувально-профілактичного закладу;

- представник первинної організації профспілки, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці;

- представник робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцезнаходженням підприємства. До розслідування, якщо потрібно, можуть залучатися представники інших органів.

- Професійне захворювання розслідується протягом десяти робочих днів після надходження повідомлення за формою П-3 (додаток 5).

- Комісія складає акт розслідування за формою П-4 (додаток 6) у шести примірниках протягом трьох діб після закінчення розслідування і надсилається роботодавцем:

- потерпілому;

- лікувально-профілактичному закладу, що обслуговує це підприємство;

- робочому органу виконавчої дирекції Фонду;

- первинній організації профспілки.

Примірник акта надсилається державній санітарно-епідеміологічній службі для аналізу і контролю за виконанням заходів.

Роботодавець у п'ятиденний термін розглядає матеріали розслідування професійного захворювання та видає наказ про заходи щодо уникнення таких захворювань і притягнення до відповідальності осіб, які допустили порушення санітарних норм і правил, що стали причиною цього захворювання.

Коли заходи щодо запобігання професійним захворюванням виконані, роботодавець письмово інформує установу державної санітарно-епідеміологічної служби, протягом зазначеного в акті П-4 строку.

Реєстрація професійних захворювань здійснюється на підприємстві, у робочих органах виконавчої дирекції Фонду, у лікувально-профілактичних закладах в журналі.