Промислові відходи

Незважаючи на тенденцію деякого зменшення обсягів утворення відходів виробництва, в місті триває процес їхнього накопичення як на полігонах, так і на підприємствах.

Невирішеними залишаються такі проблеми поводження з промисловими відходами:

По-перше, необхідно забезпечити виконання розпорядження Київської міської державної адміністрації від 17.08.2001 № 1729 “Порядок збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації відходів, які мають ресурсну цінність, в м.Києві”. Реалізація цього розпорядження організована незадовільно. До останнього часу не запроваджена чітка система утилізації та використання для потреб столиці продуктів переробки макулатури, склобою, автомобільних шин, полімерних відходів, відходів легкої та харчової промисловості, відпрацьованих нафтопродуктів тощо.

По-друге, необхідно розробити і впровадити систему поводження (знешкодження) токсичних відходів. Зокрема, необхідно вирішити питання щодо облаштування сучасного екологічно безпечного полігону токсичних відходів, який зараз відсутній. В Києві на території промислових підприємств та на звалищах було сконцентровано на 01.01.2002 – 171,2 тис.тонн промислових токсичних відходів.

По-третє, необхідно організувати утилізацію золи, що утворюється на заводі “Енергія”, та золошлакової суміші, що утворюється на ТЕЦ-4. На ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 утворюються та зберігаються в накопичувачах вапняний та ванадійвмісткий шлами, а вже зараз шламонакопичувачі на ТЕЦ-5 та ТЕЦ-6 заповнені на 63 та 78% відповідно.

По-четверте, не вирішена в місті проблема утилізації шламів гальванічного виробництва та мулу від миття транспорту. При зберіганні таких відходів на територіях підприємств більше 2 років, згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 3.08.1998 № 1216, необхідна наявність Паспорту місць видалення відходів (МВВ). На сьогодні налічується вже понад 200 таких паспортів.

По-п’яте, через те, що наявні технології очистки стічних вод недостатньо ефективні, відходи гальванічних виробництв є одним із основних джерел забруднення водного басейну міста високотоксичними важкими та кольоровими металами (цинк, нікель, хром, мідь, кадмій тощо). Очисні споруди Бортницької станції аерації щодобово затримують 9-12 тис.куб.м органічних речовин, забруднених солями важких металів. Щорічно на мулові площадки очисних споруд БСА надходить 1,8 млн.тонн осадів міських стічних вод та на піскоуловлювачах осаджується 10,92 тис.тонн піску. Після біологічної очистки ця велика кількість мулу ніде не використовується, а просто захоронюється, що потребує відведення нових територій для їхнього накопичення.

Вирішення більшості з питань щодо утилізації відходів не потребує значних капіталовкладень, а залежить лише від зацікавленості та ініціативності місцевих органів управління.