Техніка безпеки при експлуатації обладнання для обробки продуктів та обслуговування торгівельних процесів

3.6.1 Загальні вимоги техніки безпеки до обладнання для обробки продуктів

На підприємствах торгівлі та харчування для обробки продуктів використовують електромеханічне і електронагрівальне обладнання. Безпечну експлуатацію його визначають такі нормативні документи: ГОСТ 12.2.003-91. ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности, ГОСТ 12.2.124-90. ССБТ. Оборудование продовольственное. Общие требования безопасности, Правила охорони праці для об'єктів роздрібної торгівлі, Правила охорони праці для підприємств громадського харчування.

До експлуатації цього обладнання допускаються особи, навчені за програмою технічного мінімуму, які пройшли інструктаж на робочому місці і стажування. Вони повинні бути забезпечені інструкціями з безпечної експлуатації обладнання і ознайомлені під розписку з їхнім змістом.

Небезпека електромеханічного обладнання для обслуговуючого персоналу зумовлена наявністю в ньому електропривода і робочих органів, що рухаються з великою швидкістю, а також можливістю розльоту частин сировини і продуктів, що обробляються.

Перед включенням машин у роботу необхідно перевіряти стан заземлення (занулення), цілісність ізоляції кабеля і елементів штепсельного розйому, надійність кріплення змінних механізмів, наявність та справність огорож, відсутність будь-яких предметів у завантажувальних пристроях і робочих камерах.

Подачу продукту до робочого органу слід здійснювати, як правило, після випробування машини на холостому ході. Для проштовхування продукту всередину бункера або робочої камери застосовують спеціальні пристосування (штовхачі, пестики, лопатки, скребки). Вилучення заклинюючих продуктів або їх залишків здійснюється після повної зупинки двигуна і робочих органів машини. При виникненні стороннього шуму, підвищенні температури поверхні електроприводу і кабеля живлення необхідно вимкнути машину.

Після закінчення роботи машину вимикають кнопкою “Стоп” або перемикачем на її корпусі, вимикають з електричної мережі кнопкою “Стоп” електромагнітного пускача або витягненням вилки з розетки і очищають від залишків продуктів.

Для теплової обробки харчової сировини і продуктів, одержання гарячої води і приготування напоїв на підприємствах використовують електронагрівальні апарати. Небезпека цих апаратів для обслуговуючого персоналу зумовлена наявністю пристроїв, що знаходяться під напругою, і джерел високої температури, а деяких з них – ще і можливістю руйнування робочої камери надмірним тиском пари. В конструкції електронагрівальних апаратів передбачені запобіжні захисні засоби для автоматичного відключення їх при відхиленні параметрів роботи від допустимих значень, а також сигналізуючи пристрої. Для видалення теплонадлишків, пар та газів деякі апарати повинні мати місцеві вентиляційні відсоси.

Перед включенням будь-якого апарату в роботу необхідно перевірити наявність і стан запобіжних захисних засобів та сигналізуючих пристроїв, заземлення (занулення) корпусу, а також цілісність ізоляції кабелю і елементів штепсельного роз’єднання. Для кожного виду електронагрівальних апаратів розроблені особливі вимоги безпеки при експлуатації.

Експлуатація таких апаратів повинна бути припинена при відмові у роботі запобіжних захисних засобів і сигналізуючих пристроїв, неконтрольованому підвищенні температури електронагрівачів, а деяких з них – при зниженні рівня води нижче допустимого значення, надмірному підвищенні тиску пари.

Після закінчення роботи електронагрівальний апарат вимикають наявним на його корпусі перемикачем і вимикають з електричної мережі. Потім вилучають з нього залишки води або продукту.

Технічне обслуговування та ремонт електромеханічного і електронагрівального обладнання здійснюють за договором механіки ремонтно-монтажних комбінатів, сервісних організацій.

3.6.2 Заходи безпечної експлуатації окремих видів електромеханічного устаткування для обробки продуктів

Машини для нарізання гастрономічних продуктів розрізняються конструктивно за способом подачі продукту до дискового ножа: під дією сили тяжіння і примусово.

Для нарізання гастрономічних продуктів використовуються машини – вітчизняні аналоги МРГ – 300А, МРГУ – 370, МРГУ – 370М.

Для забезпечення безпечної експлуатації машини МРГ – 300А необхідно стежити за міцністю кріплення дискового ножа у корпусі і завантажувального лотка на важелі. Забороняється експлуатація машини при відсутності або пошкодженні захисного кожуха, що огороджує дисковий ніж. Завантаження машини продуктами слід здійснювати тільки при зупиненому електродвигуні.

У машині МРГУ – 370 дисковий ніж і передавальний механізм закриті захисним кожухом. Для заточення дискового ножа є заточувальне пристосування, яке встановлене у верхній частині корпусу і закрите огорожею.

Безпечна експлуатація машини МРГУ – 370 забезпечується при виконанні таких вимог: необхідно надійно закріпляти продукти, що нарізаються, затискним пристроєм, не можна втручатись у процес різання при працюючому електродвигуні, не можна тримати руки у зоні роботи знімача і скидача – укладача, слід здійснювати завантаження машини продуктами при зупиненому електродвигуні, не допускається використовувати машину при відсутності захисного кожуха. Очищення ножа здійснюють при знятій огорожі за допомогою спеціального очищувача. Дисковий ніж можна знімати тільки спеціальним знімником.

Небезпечними елементами хліборізки наприклад, типу МРХ-200 є дисковий ніж і каретка з зігнутими голками. Для забезпечення безпечної експлуатації хліборізки у конструкції її передбачені: кожух захисту ножа і противаги, захисна решітка – на завантажувальному лотку, огорожа – на розвантажувальному лотці, електроблокування для вимикання електродвигуна при піднятій захисній решітці і (або) незафіксованій засувці приймального лотка у правому крайньому положенні, конічне фрикційне гальмо для гасіння кінетичної енергії частин, що обертаються. В машині у зібраному вигляді виключається доступ до ножа, противаги, клиноремінцевої і ланцюгової передачам. При експлуатації хліборізки необхідно дотримуватись визначених правил. Перед включенням електродвигуна треба переконатись у тому, що приймальний лоток знаходиться у крайньому правому положенні і закріплений засувкою, а стопорний гвинт не утримує противаги, на якій встановлений дисковий ніж. Потім перевіряють роботу машини на холостому ходу: противага повинна обертатися за годинниковою стрілкою, якщо дивитись на неї з боку подачі хліба. Забороняється вмикати машину зі знятим заточним пристосуванням або верхньою кришкою. При вимкненому електродвигуні необхідно перевірити фіксацію рухомих частин фрикційним гальмом. Під час роботи машини не дозволяється виймати кусочки хліба, що застряли. Після закінчення нарізання хліба електродвигун автоматично відключається. Вивантаження нарізаного хліба слід здійснювати тільки при відсунутому від корпусу машини розвантажувальному лотку. При очищенні та заточуванні ножа противага повинна бути зафіксована нерухомо відносно корпусу стопорним гвинтом. Дисковий ніж при цьому обертають рукояткою. При очищенні до ножа підводять скребки, при заточці – абразивні диски заточувального пристосування. Після очищення або заточування ножа противагу знімають зі стопора, а рукоятку закріплюють.

Машини для різання заморожених продуктів мають як виконавчий орган пилку або гільйотину. Найбільш небезпечні машини зі стрічковими пилками. Для запобігання розриву полотна пилки його не слід надмірно натягувати. Полотно необхідно встановлювати у середній частині ободів шківів. Заради уникнення розлітання шматочків розпилюваного продукту рух робочої частини пилки повинен бути направлений зверху вниз. Захист працівників від рухомих частин машин досягається використанням огорож. При роботі продукт до полотна необхідно подавати рівномірно, без надмірних зусиль. Заради уникнення нещасних випадків не можна наближати руки до робочого органа ближче ніж на 0,1м.

Небезпечним елементом у машині МРЗП, призначеній для різання стандартних заморожених безкісткових блоків рибного філе, субпродуктів і м’яса, є гільйотина з тонким консольно встановленим ножем. У цій машині для здійснення різання необхідно натиснути одночасно дві пускові кнопки. При цьому ніж з верхнього положення переміщається вниз, розрізаючи продукт, і потім знову повертається у вихідне положення. Завдяки двокнопочному управлінню машиною виключається знаходження рук оператора у зоні роботи ножа. При експлуатації машини забороняється працювати без огорожі, із знятими щитками і кожухами.

Для різання сортових розрубів м'яса (з кістками) і птахів використовуються машини типу МРСР. Ріжучі інструменти - гладкі леза (для різання м’яса) і пилки (для різання кісток). Зміна ріжучого інструмента здійснюється за допомогою ножної педалі.

М’ясорубки випускають у вигляді машин з індивідуальним приводом (вітчизняні аналоги МР-250, МИМ-82) і у вигляді змінних механізмів (вітчизняні аналоги МС2-70, УММ-2, ММП-1) до універсального приводу.

М’ясорубки різних видів мають однаковий принцип дії і розрізняються за конструкцією незначно. Найбільш небезпечним елементом м’ясорубки є шнек. Для того, щоб при завантаженні продукту пальці працівника не діставали до шнека, завантажувальному пристрою надається форма воронки або лотка. Над горловинами м’ясорубок з діаметром завантажувальних отворів більше 45мм повинні бути встановлені запобіжні кільця. Для проштовхування продукту у горловину завантажувальної тарілки повинні використовуватись дерев’яні пести. Витягнення шнека і ріжучого інструменту (ножів, решіток) із корпусу після вимикання м’ясорубки повинне здійснюватись виштовхувачем або спеціальним гачком.

Універсальний привід – це пристрій, у якому конструктивно об’єднані електродвигун і редуктор. Призначення його – приводити у дію змінні робочі механізми: м’ясорубки, овочерізки та ін. Універсальні приводи бувають стаціонарні та пересувні. Перед початком роботи необхідно перевірити технічний стан приводу та надійність його кріплення до кришки стола або станини-підставки. Якщо привід встановлений на візку, то необхідно зафіксувати наявний на його колесах гальмовий пристрій. Потім перевіряється справність заземлення приводу та правильність обертання його робочого валу (напрям вказано стрілкою на кожусі редуктора). Потім встановлюють потрібний виконавчий механізм і міцно закріплюють його у гнізді (горловині) приводу зажимом або гвинтами. Після випробування роботи машини на холостому ході вмикають привід і завантажують у неї підготовлені продукти. Встановлювати і знімати виконавчий механізм дозволяється тільки при вимкнутому електродвигуні.

Дискова машина наприклад, МИК-60 для розмелювання кофе безпечна в експлуатації. Проте при роботі на цій машині необхідно вживати додаткові заходи по зниженню шуму і вібрації. Для виключення утворення пилу на робочому місці необхідно щільно надівати пакети на вивантажувальну трубу.

Необхідно дотримуватись правил безпеки при експлуатації машин для перемішування і збивання продуктів, обробки їх тиском.

У фаршомішалках найбільш небезпечним елементом є вал з лопатями. Для запобігання травмуванню рук персоналу при завантаженні продукту фаршомішалка наприклад МС8-150 має у верхній частині завантажувальної воронки запобіжну хрестовину. Перед початком роботи перевіряють технічний стан універсального приводу і приєднаної до нього за допомогою хвостовика фаршомішалки. Розвантажувальний отвір робочого циліндра повинен бути щільно закритий. Завантаження змінного механізму продуктом здійснюється після перевірки роботи його на холостому ході.

При експлуатації тістомісильної машини наприклад, ТММ-1М захист працівників від місильного важеля, що рухається, забезпечує корпус діжі. Положення візка з діжею на фундаментній плиті машини фіксується трьома циліндричними штирями. Заради уникнення викидання тіста з діжі при його замішуванні передбачені спеціальні огороджуючі щити. У момент замісу щити опускаються вниз і щільно охоплюють діжу. При піднятті огорожі система блокування відключає електропривід.

У змішувальних машинах типу КВ для приготування коктейлів робочий інструмент обертається усередині легкознімного стакана, що виключає небезпеку травмування рук працівників. Автоматичне вмикання та вимикання електродвигуна машини відбувається за допомогою мікровимикача при установці і зніманні стакана.

У кремозбивальних машинах огорожею збивача є місильний бачок. Під час роботи збивальних машин забороняється змінювати частоту обертання збивача (виняток складають машини МВ-35М та МВ-6). Машина, наприклад, МВ-60 оснащена вимикачем, який у момент перемикання швидкостей відключає електродвигун.

У тісторозкочувальній машині, наприклад, МРТ-60М для запобігання попаданню рук оператора до валів, що обертаються, встановлена над завантажувальним лотком запобіжна решітка, яка діє на мікровимикач. Перед розкачуванням тіста машину включають у роботу на холостому ході і перевіряють спрацювання електроблокування: поворот запобіжної решітки на кут більше 5° повинен викликати зупинку електродвигуна. При опусканні решітки на місце контакти мікровимикача замикаються і електродвигун може бути знову ввімкнений кнопкою “Пуск”.

3.6.3 Забезпечення безпечної експлуатації окремих видів

електронагрівального обладнання

На підприємствах торгівлі та харчування використовують електронагрівальне обладнання різного функціонального призначення. Безпека цього обладнання при роботі забезпечується в основному його конструкцією.

Електричні харчоварильні котли оснащені контрольно-вимірю-вальною та запобіжною арматурою. На котлах встановлені: електроконтактний манометр, подвійний запобіжний клапан, наповнююча воронка і клапан-турбінка. За допомогою електроконтактного манометра автоматично підтримується у заданих межах тиск пари у пароводяній рубашці котла і здійснюється управління тепловим режимом його роботи. Нижні та верхні граничні значення робочого тиску пари задаються установкою у відповідні положення двох стрілок електроконтактного манометра, що переміщаються спеціальним ключем. Рухома стрілка у кожний момент часу показує фактичний тиск пари у паровій рубашці котла. При співпадінні рухомої стрілки з стрілками верхнього або нижнього граничних значень тиску пари відбувається замикання електричних контактів, що супроводжується, відповідно, зниженням або збільшенням потужності трубчастих електронагрівачів у парогенераторі. Таким чином, тиск пари у пароводяній рубашці котла підтримується у заданих межах. Для скидання надмірного тиску пари (більше 150 кПа) з пароводяної рубашки і пропускання в неї атмосферного повітря при охолодженні апарата передбачений подвійний запобіжний клапан. У конструкції цього клапана передбачений важіль підриву парового клапана, який у процесі експлуатації може “прикипати” до сідла. За допомогою цього важеля паровий клапан слід періодично піднімати над сідлом. У подвійному запобіжному клапані є також повітряний клапан для видалення повітря з пароводяної рубашки котла в період його розігрівання. Цей клапан відкривають і закривають вручну. У початковій стадії розігрівання котла цей клапан повинен знаходитися у відкритому положенні. Для контролю кількості води у парогенераторі служить кран рівня, встановлений у пароводяній рубашці котла на лінії гранично допустимого рівня води. На кришці котлів, що не перекидаються, встановлюється клапан – турбінка, що охороняє варильну посудину від утворення в ній надмірного тиску понад 2,5кПа. Кришка котлів, що не перекидаються, врівноважується противагою, яка дозволяє фіксувати її у будь-якому положенні.

У котлі, що не перекидається, наприклад, КПЕ-100 елементи автоматичного управління тепловим режимом роботи і захисту трубчастих електронагрівачів від “сухого ходу”, за винятком електроконтактного манометра, змонтовані на станції управління. На передній панелі є кнопки “Пуск”, “Стоп” та дві сигнальні лампи: “Ввімкнено” і “Немає води”. Автоматичний захист від “сухого ходу” захищає котел від вмикання, якщо трубчасті електронагрівачі не повністю покриті водою, а також відключає його від електричної мережі при зниженні рівня води у пароводяній рубашці нижче допустимої позначки. В обох випадках загоряється сигнальна лампа “Немає води”.

Для заземлення (занулення) металевого корпусу харчоварильного котла використовують окремий провідник, перетин якого повинен бути не менше перетину фазного провідника. Як окремий провідник заземлення (занулення) корпусу котла допускається використовувати сталеву трубу, у якій прокладений живлячий його електричний кабель.

У апараті пароварильному електричному секційному модульованому АПЕСМ-2 нагрівання води у парогенераторі здійснюється трубчастими електронагрівачами, потужність яких регулюється за допомогою пакетного перемикача. Захист трубчастих електронагрівачів від “сухого ходу” і надмірного підвищення у парогенераторі тиску пари здійснюється за допомогою реле тиску РД-4. Подача пари у варильні камери регулюється шибером. Конденсат, що утворюється в процесі варіння, відводиться по трубопроводу у каналізацію. Є сигнальні лампи: “Немає води” і “Нагрівання”. Передбачено захисне заземлення (занулення) корпусу апарата. Заради уникнення опіків парою не допускається відчиняти двері та верхню кришку апарата до його вимикання.

На підприємствах використовуються електричні кипўятильники різної продуктивності. Вони мають однакові засоби забезпечення їх безпечної експлуатації. Електричний кипўятильник, наприклад, КНЕ-25 оснащений блоком автоматики. Автоматика забезпечує захист від “сухого ходу”, тобто неможливість включення трубчастих електронагрівачів при відсутності або дуже низькому рівні води у коробці живлення і кип’ятильній посудині. Автоматика забезпечує також відключення трубчастих електронагрівачів при надмірному зниженні рівня води під час роботи кип’ятильника. Крім автоматики захисту, у кип’ятильниках застосовується автоматика регулювання, що забезпечує відключення трубчастих електронагрівачів при наповненні збірника кип’ятку до верхньої заданої межі та включення їх після розбору кип’ятку і зниження його рівня до нижньої заданої межі. Роботу автоматики забезпечують: електрод “сухого ходу” на дні коробки живлення і електроди нижнього та верхнього рівнів у збірнику кип’ятку. При переповненні збірника кип’ятку, порушенні нормальної роботи клапана живлення або несправності автоматики регулювання кип’яток видаляється з апарата по сигнальній трубці у трап. Постійний рівень води у коробці живлення підтримується поплавковим пристроєм, який складається з поплавка, важеля та клапана, керуючого подачею води з живлячого трубопроводу. Кип’ятильник закритий зверху кришкою. Сигнальні лампи на корпусі кип’ятильника сповіщають про наявність напруги і роботу електронагрівальних елементів. Кип’ятильник має електромагнітний пускач. Заземляючий провідник приєднують до заземляючого болта на корпусі апарата.

У експрес-кавоварках для запобігання підвищенню тиску пари у водогрійному котлі понад гранично допустимого значення передбачений запобіжний клапан. Тиск пари у котлі контролюється за манометром, рівень води – через водомірне скло. Водогрійний котел з’єднаний з водопровідною мережею поплавковим клапаном, за допомогою якого в ньому підтримується постійний рівень води.

Для миття посуду використовуються посудомийні машини різних видів. Найбільшу потенційну небезпеку при експлуатації представляють мийні машини безперервної дії, наприклад вітчизняний аналог ММУ-2000. У цій машині секції завантаження та вивантаження посуду утворені настилом конвеєра та облицювальними листами. Секція миття – це тунель, створений настилом конвеєра і кожухом, який має підйомні дверцята. Ванни закриті решітками. Сходження посуду з конвеєра виключає дія встановленого на ньому кінцевого вимикача. Температура у секції миття реєструється двома термометрами УТ-200. У ванні первинного полоскання термосигналізатор ТСМ-100 регулює роботу трьох електронагрівних елементів і підтримує температуру води у межах 58…62°С. Рівень води у ваннах підтримується датчиками рівня і соленоїдними клапанами. У мийну ванну миючий розчин подається з бачка циклічно через соленоїдний клапан. Температура води у водонагрівачі для зони повторного полоскання підтримується термосигналізатором ТСМ-100 у межах від 82 до 96°С. На панелі управління є: тумблер перемикання режимів роботи (“Наладка” і “Робота”), три кнопки управління (”Підготовка”, “Пуск”, “Стоп”) та три сигнальні лампи (“Мережа”, “Мити не можна”, “Робота”). Передбачено захист від ураження електричним струмом.

Перед пуском у роботу будь-якої посудомийної машини перевіряють надійність заземлення, справність огорожі і працездатність вузлів. Заради уникнення опіків гарячою водою та парою забороняється при роботі відчиняти дверцята секції миття. Не допускається експлуатація машин із зіпсованими засобами захисту, регулювання і сигналізації. По закінченні роботи необхідно відключити машину від мережі, перекрити вентилі водопровідних магістралей, злити воду з ванн та провести санітарну обробку всіх вузлів.

На підприємствах використовують електричні сковороди з без-посереднім обігрівом (вітчизняні аналогі СЕСМ-0,2, СЕ-0,45 та ін.). Сковорода СЕ-0,45 являє собою прямокутну чашу, встановлену на фермі та облицьовану з усіх боків сталевими листами. Касети з електронагрівачами, що знаходяться під подом чаші, недоступні для обслуговуючого персоналу. Температура жарової поверхні регулюється автоматично за допомогою датчика-реле температури. Горизонтальне і похиле положення чаші сковороди контролюють кінцеві вимикачі. Зверху чаша закрита кришкою. Механізм підйому кришки зблокований з вимикачем електродвигуна для перекидання чаші сковороди: перекидання чаші можливе тільки при відкритій кришці. При перекиданні чаші електронагрівачі автоматично вимикаються з мережі. На пульті управління розташовані кнопки вмикання механізму перекидання чаші і повернення її у вихідне положення, а також лампа, яка сигналізує про включення нагрівання. На корпусі електросковороди є заземляючий зажим, до якого приєднують заземляючий провідник. Вилучення газів та пар з робочого простору здійснюється за допомогою місцевого вентиляційного відсмоктувача.

На підприємствах нерідко використовуються жарові автомати, наприклад АЖ 3П-М. У автоматі за допомогою суцільних огорож вик-лючається доступ у небезпечні зони (до механізмів передач, шнеку, формуючого пристрою та жарової ванни). Пневматична система забезпечує постійний тиск повітря у дозаторі тіста (максимальний тиск у ресивері 300кПа). Роботою електродвигуна компресора керує реле тиску. Для підтримання у жаровій ванні постійної температури олії (180…190°С) автомат має електроконтактовий термометр. Система подачі олії забезпечує постійний рівень її у жаровій ванні за допомогою нижнього і верхнього контактів реле рівня. Від невеликих, але тривалих навантажень двигуни автомата захищені тепловим реле, від струмів короткого замикання – плавкими запобігачами. Передбачається захисне заземлення (занулення) корпусу автомата. Вентиляційна система забезпечує видалення пар та газів з жарової ванни.

Теплова обробка продуктів може здійснюватись у надвисо-кочастотних печах. У НВЧ-печі “Дніпрянка-1” є небезпечні напруги 220В та 4000В, а також створюються генератором надвисокочастотні випромінювання. Піч має два блокування, одне з яких забезпечує відключення напруги на генераторі (магнетроні) при натисканні ручки дверцят робочої камери, друге - при відкриванні цих дверцят. Тривалість теплової обробки продукту задається за допомогою реле часу. Захист магнетрона від перегрівання здійснюється термовимикачем, який у аварійному режимі розриває коло його живлення. Електричне коло печі захищене плавким запобігачем. Не допускається експлуатація НВЧ – печі при знятому кожусі, відчинених дверцятах робочої камери, пошкодженій сітці дверцят, а також при відсутності в ній піддону і (або) продукту. При експлуатації НВЧ – апаратів забороняється використовувати посуд: металевий, з фольги, а також з декоративним малюнком, виконаним металізованою фарбою.

У гарячих цехах для теплової обробки продуктів використовують електричні плити з відкритою жаровою поверхнею. Електричні плити (ПЕ-0,51-0,1, ПЕТ-0,51-0,1, ПЕСМ-4 та ін.) розміщують у гарячих цехах з урахуванням вимог пожежної безпеки. Для зниження небезпеки опіків по периметру плити встановлюються на кронштейнах металеві поручні. Жарова поверхня повинна бути рівною, гладкою, без тріщин і знаходитись на одному рівні з бортовою поверхнею. Інтенсивність та температура нагрівання конфорок регулюються пакетними перемикачами. Температура у жаровій шафі плити підтримується автоматично вбудованим у її стінку терморегулятором. У колі живлення кожної електроплити встановлено плавкі запобігачі і магнітний пускач. Передбачено заземлення (занулення) металевих конструктивних елементів плити. Для видалення газів і пар, що створюються при тепловій обробці продуктів, використовуються місцеві вентиляційні відсмоктувачі. Для забезпечення нормального теплового самопочуття працівників слід передбачити повітряне душування в межах робочої зони. При експлуатації плит необхідно максимально завантажувати жарову поверхню наплитним посудом з метою зниження тепловтрат і обмеження інфрачервоного теплового випромінювання. Ефективним засобом індивідуального захисту працівників від теплових випромінювань є халат з відбіленої тканини.

На нагріті конфорки не повинна попадати рідина заради уникнення появи у них тріщин за рахунок різких перепадів температури і зволоження їх електроізоляції.

3.6.4 Загальні вимоги безпеки до обладнання для обслуговування торгівельних процесів

Більшість машин та апаратів для обслуговування торгівельних процесів (електронні реєструючи апарати, вагові торгівельні чекодрукуючі комплекси, електронні ваги, персональні ЕОМ та ін.) виготовляються у настільному варіанті. Живлення їх здійснюється від мережі змінного струму напругою 220В. Підвід електроенергії до машин та апаратів здійснюється гнучким кабелем з гумовою ізоляцією через штепсельне рознімання. Кабель, що використовується для підключення до машини дистанційного пульта та інших апаратів, захищають від пошкоджень гнучкою металевою плиткою. Захист машин від перевантажень в електричній мережі та коротких замикань забезпечується за допомогою плавких запобігачів або автоматів. Конструкція машин безпечна: всі частини, що рухаються та обертаються, змонтовані у корпусі і надійно огороджені. Заради уникнення одержання опіків при роботі на чекодрукуючому комплексі приклеювання етикетки на упакований продукт здійснюється натисканням ним на етикетувальний пристрій. У схемах більшості машин використовується постійний струм низької напруги. Захист від ураження електричним струмом забезпечується заземленням корпусу кожної машини через заземлюючу жилу кабеля і відповідні контакти триполюсного штепсельного з’єднання.

Настільні апарати перед початком роботи надійно встановлюють (на чотири опори) на горизонтальній поверхні у місцях, де виключається прямий вплив на них джерел тепловиділення. Органи управління повинні знаходитись на висоті 0,63…1,1 м від рівня підлоги. Для розміщення кожного апарата виділяється певна площа згідно з інструкцією щодо його експлуатації.

Перед включенням машини (апарата) у мережу необхідно перевірити цілісність кабеля і штепсельного рознімання, наявність заземлення, відповідність плавкого запобігача напрузі у мережі. Забороняється експлуатація машин (апаратів) при знятих, відкритих або пошкоджених огорожах на їхньому корпусі.

Під час роботи необхідно стежити за тим, щоб у машину (апарат) не потрапили металеві предмети (наприклад, скріпки), які можуть викликати коротке замикання в електричній схемі. На клавішну панель і корпус машин та апаратів не повинна потрапляти волога. Необхідно окремо розглянути безпеку використування ПЕОМ та відеотерміналів.

Для одного робочого місця з відеотерміналом або персональною ЕОМ, приймають площу не менше 6м², об’єм - не менше 20м³.

Робочі місця з відеотерміналами відносно світлових прорізів повинні розміщатися так, щоб природне світло падало збоку, переважно ліворуч.

Відеотерминали і персональні ЕОМ розташовують у приміщеннях на відстані не менше 1м від стін зі світовими прорізами. Прохід між рядами робочих місць приймається не менше 1м. Мінімальна відстань між бічними поверхнями відеотерміналів 1,2м, між тильною поверхнею одного та екраном іншого відеотерміналів 2,5м.

Конструкція робочого місця користувача відеотермінала (при роботі сидячи) повинна забезпечувати підтримку оптимальної робочої пози з наступними ергономічними характеристиками: ступні ніг - на підлозі або на підставці для ніг; стегна - у горизонтальній площі; передпліччя - вертикально; лікті - під кутом 70...90 град до вертикальної площини; зап'ястя зігнуті під кутом не більше 20 град щодо горизонтальної площини; нахил голови – 15…20 град щодо вертикальної площини.

Висота робочої поверхні столу для відеотермінала повинна бути в межах 680...800 мм, а ширина - забезпечувати можливість виконання операцій в зоні досяжності моторного поля. Робочий стіл для відеотермінала повинний мати простір для ніг висотою не менше 600мм, шириною не менше 500мм, глибиною на рівні колін не менше 450мм, на рівні витягнутої ноги - не менше 650мм.

Робоче сидіння користувача відеотермінала і персональною ЕОМ повинне мати спинку і стаціонарні або знімні підлокітники.

Екран відеотермінала і клавіатура повинні розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, але не ближче 600мм, з урахуванням розмірів алфавітно-цифрових знаків і символів. Розташування екрана відеотермінала повинно забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом ±30 град, від лінії зору працівника.

Клавіатуру слід розташовувати на поверхні столу або на спеціальній робочій поверхні, що регулюється за висотою, окремо від столу на відстані 100...300мм від краю, найближчого до працівника. Кут нахилу клавіатури повинний бути в межах 5...15 град.

Робоче місце з відеотерміналом слід оснащувати пюпітром (тримачем) для документів, що легко переміщається.

Розміщення принтера або іншого пристрою вводу-виводу інформації на робочому місці повинно забезпечувати добру видимість екрана відеотермінала, зручність ручного управління пристроєм вводу-виводу інформації в зоні досяжності моторного поля: за висотою 900...1300 мм, за глибиною 400...500мм.

Під матричні принтери необхідно підкладати вібраційні коврики для гасіння вібрації і зниження рівня шуму.

При необхідності особливої концентрації уваги під час виконання робіт високого рівня напруженості суміжні робочі місця з відеотерміналами і персональними ЕОМ необхідно відокремлювати перегородками висотою 1,5...2м.

Організація робочого місця, де передбачається використання ЕОМ для управління технологічним устаткуванням (потокові лінії з програмним управлінням, роботизованні технологічні комплекси, машини та апарати для гнучкого автоматизованого виробництва тощо), повинна забезпечувати: достатній простір для оператора; вільну досяжність органів ручного

управління в зоні моторного поля (відстань за висотою 900...1330мм, за глибиною – 400…500мм); можливість розташування екрана відеотермінала в робочій зоні оператора для спостереження у вертикальній площині під кутом ±30 град від лінії його зору; зручність використання відеотермінала для коректування управляючих програм під час виконання основних виробничих операцій; відстань від екрана до очей працівника, що відповідає зазначеним вище вимогам; можливість обертання екрана відеотермінала навколо горизонтальної і вертикальної осей.

Забороняється залишати без нагляду ввімкнуті у електричну мережу машини і апарати.

Після закінчення роботи машину (апарат), за виключенням ПЕОМ, необхідно вимкнути з електричної мережі і закрити чохлом. До роботи на машинах допускаються особи, які вивчили інструкції щодо експлуатації обладнання, а також пройшли інструктаж з техніки безпеки при роботі з електронною апаратурою. Технічне обслуговування і ремонт обладнання для обслуговування торгівельних процесів здійснюють фахівці сервісних організацій. На кожну машину повинен бути формуляр, у який заносять відомості про всі ремонтні та післяремонтні налагоджувальні операції.

На підприємствах ведеться журнал обліку обладнання. Журнал заповнює особа, відповідальна за все обладнання підприємства, а також робітники, закріплені за окремими машинами (апаратами).