Загальні положення. В системі законодавства щодо гігієни праці займає Закон України «Про забезпечення санітарного і епідеміологічного благополуччя населення»

2.1.1. ЗАКОНОДАВСТВО В ОБЛАСТІ ГІГІЄНИ ПРАЦІ

В системі законодавства щодо гігієни праці займає Закон України «Про забезпечення санітарного і епідеміологічного благополуччя населення». Складовою частиною в області гігієни праці є Ухвали і Положення (норми), затверджені Міністерством охорони здоров'я України. (Наприклад, «Положення про медичний огляд працівників певних категорій», «Перелік важких робіт і робіт з шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких заборонено застосування праці неповнолітніх»). Відповідно до вищезазначеного Закону забезпечення санітарного благополуччя досягається такими основними заходами:

- гігієнічною регламентацією і державною реєстрацією небезпечних чинників навколишнього і виробничого середовища;

- державною санітарно-гігієнічною експертизою проектів, технологічних регламентів, інвестиційних програм і діючих об'єктів і обумовлених ними небезпечних чинників на відповідність вимогам санітарних норм;

- включення вимог безпеки для здоров'я і життя в державні стандарти і іншу нормативно-технічну документацію;

- обов'язковими медичними оглядами певних категорій населення.

Складовою частиною законодавства у галузі гігієни праці є ухвали і положення (норми), затверджені Міністерством охорони здоров'я України, санітарні правила і норми, що стосуються окремих чинників виробничого середовища, певних технологічних процесів і конкретних виробництв.

2.1.2. ФІЗІОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РІЗНИХ ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ

З появою на початку ХХ століття нових видів техніки виникла необхідність враховувати психологічні можливості людини, такі як швидкість реакції, особливості пам'яті і увага, емоційний стан, відбулися зміни в професійній структурі праці, обумовлені появою операторської діяльності.

Особливості операторської діяльності значно змінили працю людини. Збільшилася напруженість праці, оскільки перед оператором ставиться задача управляти все більшою кількістю об'єктів і параметрів. Людина має справу не з прямим спостереженням, а з інформаційним відображенням. Зростають вимоги до точності, швидкості і надійності дій людини, до швидкості психологічних процесів. Трудова діяльність супроводжується значними витратами нервово-емоційної і розумової енергії.

Комп'ютеризація і роботизація, з одного боку, розширили можливості людини, а з іншого, в значній мірі змінили вимоги до його діяльності. Вже не потрібна примітивна праця з використанням монотонних фізичних операцій, з шаблонною розумовою діяльністю. Збільшилася потреба в творчій висококваліфікованій праці. Ускладнилася проблема узгодження умов праці, конструкції устаткування з психологічними і фізіологічними можливостями людини.

Таким чином, ручна, механізована і автоматизована праця відрізняються величиною навантаження і нервово-емоційного напруження, які впливають на фізичний і психічний стан людини.

Важливе значення з погляду фізіології праці має вивчення протікання психічних і фізіологічних процесів під час трудової діяльності людини, яку можна умовно розділити на фізичну і розумову.

Фізична діяльність визначається в основному роботою м'язів, до яких в процесі роботи посилено припливає кров, забезпечуючи надходження кисню і вилучення продуктів окислення. Цьому сприяють активна робота серця і органів дихання. В процесі роботи відбувається витрата енергії. По величині енерговитрат роботи підрозділяють на три категорії: легкі, середньої тяжкості і важкі (табл. 2.1.1).

Таблиця 2.1.1. - Категорії робіт по ступеню тяжкості (ГОСТ 12.1.005-88. ССБТ. Воздух рабочей зоны. Общие санитарно-гигиенические требования) та ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень.

Характер роботи	Категорія роботи	Загальні енерговитрати організму, Вт (ккал/год)	Характеристика роботи
легка	Іа	105-140 (90-120)	Робота, що виконується сидячи і не потребує фізичного напруження
1б	141-175 (121-150)	Робота, що виконується сидячи, стоячи або пов’язана з ходінням, та супроводжується деяким фізичним напруженням.
середньої важкості	Па	176-232 (151-200)	Робота пов’язана з ходінням, переміщенням дрібних (до 1кг) виробів або предметів в положенні стоячи або сидячи, що потребує певного фізичного напруження.
важка	ІІ	233-290 (151-200)	Робота, що виконується стоячи, пов’язана з ходінням, переміщенням невеликих (10 кг) вантажів, та супроводжується помірним фізичним напруженням.
ІІІ	291-349 (251-300)	Робота, пов’язана з постійним переміщенням, перенесенням значних (понад 10 кг) вантажів, які потребують великих фізичних зусиль.

До категорії Iа відносяться роботи, що виконуються сидячи і супроводжуються незначним фізичним напруженням (професії сфери управління, швацького і годинникового виробництва, точного приладо- і машинобудування).

До категорії Iб відносяться роботи, що виконуються сидячи або пов'язані з ходьбою і що супроводжуються деяким фізичним напруженням (ряд професій на підприємствах зв'язку, контролери, майстри).

До категорії IIа відносяться роботи, пов'язані з постійною ходьбою, переміщенням дрібних (до 1 кг) виробів або предметів в положенні стоячи або сидячи і вимагаючі незначного фізичного напруження (ряд професій в прядильно-ткацькому виробництві, механозбірних цехах).

До категорії IIб відносяться роботи, пов'язані з ходьбою і переміщенням вантажів масою до 10 кг і що супроводжуються помірним фізичним напруженням (ряд професій машинобудування, металургії).

До категорії III відносяться роботи, пов'язані з постійними пересуваннями, переміщенням і перенесенням значної (більше 10 кг) тяжкості і вимагаючі значних фізичних зусиль (ряд професій з виконанням ручних операцій металургійних, машинобудівних, гірничодобувних підприємств).

Чим вище категорія виконуваної роботи, тим більше навантаження на опорно-рухову, дихальну і серцево-судинну системи. Так, частота серцевих скорочень, яка в стані спокою складає 65-70 скорочень в хвилину, при виконанні важких робіт може зрости до 150-170. Легенева вентиляція так само, як і частота серцевих скорочень, підвищується пропорційно збільшенню інтенсивності виконуваної роботи. Вентиляція легенів, яка складає 6-8 літрів повітря в хвилину в стані спокою, під час важкої фізичної роботи може досягати – 100 і більше літрів в хвилину. Під час інтенсивної роботи відбуваються зміни і деяких інших функцій організму.

Розумова діяльність людини визначається в основному участю в трудовому процесі центральної нервової системи і органів чуття. При розумовій роботі зменшується частота серцевих скорочень, підвищується кров'яний тиск, ослабляються обмінні процеси, зменшується забезпечення кров'ю кінцівок і черевної порожнини, в той же час збільшується надходження крові в мозок (в 8-10 разів в порівнянні із станом спокою). Розумова діяльність дуже тісно пов'язана з роботою органів чуття, в першу чергу органів зору і слуху. В порівнянні з фізичною діяльністю в окремих видах розумової діяльності (робота конструкторів, операторів ЕОМ, учнів і вчителів) напруженість органів чуття збільшується в 5-10 разів. Це визначає більш жорсткі вимоги до нормування рівнів шуму, вібрації, освітленості саме при розумовій діяльності.

2.1.3. ГІГІЄНІЧНА КЛАСИФІКАЦІЯ ПРАЦІ

Гігієнічна класифікація праці необхідна для оцінки конкретних умов характеру праці на робочих місцях. На підставі такої оцінки ухвалюються рішення, направлені на запобігання або максимальне обмеження впливу несприятливих виробничих чинників.

Оцінка стану умов праці проводиться на підставі даних атестації робочих місць за наслідками вимірювань чинників виробничого середовища відповідно до ДНАОП 0.5.8.04-92 «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці».

Існують пільги і компенсації за роботу в шкідливих умовах праці (право на додаткові відпустки, скорочений робочий день, безкоштовне лікувально-профілактичне харчування, отримання молока).

На підставі атестації робочих місць складається єдина державна система показників обліку умов праці і безпеки праці залежно від виду виконуваних робіт, розповсюджується на всі підприємства незалежно від форм власності, включаючи робітників, фахівців і керівників. Звіт про стан умов праці, пільги і компенсації за роботу в шкідливих умовах подається обласному органу державної статистики, територіальному управлінню Держнаглядохоронпраці.

Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці підрозділяють на 4 класи:

1 клас – оптимальні умови праці – такі умови, при яких зберігається не тільки здоров'я працюючих, а створюються передумови для підтримки високого рівня працездатності.

2 клас – допустимі умови праці – характеризуються такими рівнями чинників виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни і не роблять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих і їх потомство в найближчому і віддаленому періодах.

3 клас – шкідливі умови праці – характеризуються наявністю шкідливих виробничих чинників, які перевищують гігієнічні нормативи і здатні викликати несприятливий вплив на організм працюючого і (або) його потомство.

4 клас – небезпечні (екстремальні) – умови праці, які характеризуються такими рівнями чинників виробничого середовища, вплив яких протягом робочого часу (або ж його частини) створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних захворювань, отруєнь, каліцтва, загрозу для життя.