Аварійне та евакуаційне освітлення

Аварійне освітлення використовується для забезпечення освітленості виробничого приміщення при відключенні робочого освітлення. Воно повинно бути достатнім для безпечного виходу людей з приміщення і продовження роботи в приміщеннях і на відкритих майданчиках в тих випадках, коли відключення робочого освітлення може викликати пожежу, вибух, отруєння газами, тривалий розлад технологічного процесу, порушення роботи важливих об'єктів, таких, як водопостачання електростанції, вузли радіопередачі тощо. Аварійне освітлення повинно мати незалежне джерело електроенергії, арматура світильників - розпізнавальний знак.

Найменша освітленість поверхні робочих місць, що вимагають обслуговування при аварійному режимі, повинна становити 5% освітленості, що нормується для робочого загального освітлення, але не менше ніж 2 лк всередині будівель і не менше ніж 1 лк на території підприємств.

Евакуаційне освітлення призначене для безпечної евакуації людей і передбачається в місцях, небезпечних для їх проходу, при чисельності працюючих, що перевищує 50 чол.: по основних проходах виробничих приміщень, в яких працює більше 50 чол.; в приміщеннях громадських будівель, де можуть одночасно перебувати більше 100 чол. Це освітлення повинно створювати для евакуації людей по лініях основних проходів на рівні підлоги і на сходах не менше ніж 0,5 лк в приміщеннях і 0,2 лк на відкритих майданчиках. Вихідні двері, наприклад, торгових приміщень підприємств з чисельністю більше 100 чол. повинні бути оснащені світловими покажчиками зеленого кольору з білим або жовтим написом «Вихід», приєднаними до мережі аварійного освітлення. Якщо чисельність становить більше 200 чол., такі ж покажчики влаштовуються в місцях виходу з виробничих, службових і побутових приміщень.

У світильниках аварійного та евакуаційного освітлення треба використовувати лампи розжарювання. Дозволяється, в окремих випадках, застосування люмінесцентних світильників для аварійного (евакуаційного) освітлення за умов, що температура навколишнього середовища приміщення становить не менше ніж +5°С, а живлення здійснюється на змінному струмі й забезпечує напругу мережі не нижче ніж 90% номінальної.

Світильники аварійного (евакуаційного) освітлення виділяються з числа світильників робочого освітлення своїм типом чи спеціально нанесеним знаком. Світильники евакуаційного освітлення слід позначити літерою «Е». Встановлення будь-яких місцевих вимикачів або штепсельних роз'єднувачів у мережах аварійного (евакуаційного) освітлення не допускається.

Охоронне освітлення передбачається вздовж меж територій, що охороняються в нічний час, і повинно забезпечувати освітленість 0.5 лк нарівні землі.

Сумський технікум харчової промисловості

Національного університету харчової промисловості

ЛЕКЦІЯ

Тема: "Захист від шуму та вібрації."

План

1. Причини виникнення шуму та вібрації, основні характеристики.

2. Вплив шуму та вібрації на організм людини.

3. Нормування шуму та вібрації.

4. Засоби захисту від шуму та вібрації

5. Інфра- та ультразвук, іх вплив та організм, засоби захисту.

Література:

1. В.Ц.Жидецький та ін. "Основи охорони праці", Львів, 1999. Стор. 146 - 170.

1. Під редакцією М.П.Купчика "Основи охорони праці", Київ, 2000. Стор. 180-199.

Захист від шуму та вібрації

Одним із найбільш розповсюджених негативних факторів, які впливають на людину, являється шум. Він завдає великої шкоди здоров'ю та виробничій діяльності людини. В результаті втоми, що виникає під дією шуму, збільшується кількість помилок при роботі, підвищується загроза виникнення травм, знижується продуктивність праці. Все це є однією із причин збільшення економічних втрат.

В останній час спостерігається тенденція до постійного збільшення шуму на виробництві внаслідок зростання потужностей технологічного обладнання. Тому одним із найважливіших Народногосподарських завдань є боротьба з шумом.

Основні поняття та визначення

Шум. Для успішної боротьби з шумом необхідно знати його фізичну природу, основні закономірності його виникнення і поширення.

Звук обумовлюється механічними коливаннями в пружних середовищах і тілах, частоти яких лежать в діапазоні 16...20000 Гц, які спроможне сприймати людське вухо. Механічні коливання з такими частотами називаються звуковими, або акустичними. Нечутні механічні коливання з частотами нижче звукового діапазону (16 Гц) називають інфразвуковими, а з частотами вище звукового діапазону, (20 000 Гц) - ультразвуковими.

Звук, коли його джерело здійснює гармонічні коливання, називається тоном. Величина тону визначається амплітудою коливань, а висота тону - частотою коливань. Шумові коливання складаються із величезної кількості гармонічних коливань з різними частотами. Звукове поле - це простір, в якому поширюються звукові хвилі.

В звукових хвилях рух частинок поширюється вздовж напрямку поширення хвилі. Таким чином виникає ряд згущень і розріджень.

Звуковий тиск - це різниця між миттєвим значенням повного тиску і середнім тиском, який спостерігається в збурюючому середовищі.

Швидкість звуку залежить також від властивостей середовища. В повітрі при температурі 20 °С і нормальному атмосферному тиску (760 мм.рт.ст.) швидкість звуку дорівнює 344 м/с, у воді - приблизно 433 м/с.

Рух звукової хвилі супроводжується переносом енергії, яка характеризується інтенсивністю звуку.

Інтенсивність звуку - це середній потік енергії в будь-якій точці середовища за одиницю часу, віднесений до одиниці площі поверхні, нормальної до напрямку розповсюдження хвилі.

Інтенсивність звуку змінюється в межах 10 -т- 10"¹² Вт/м, звуковий тиск - в межах 2*10² / 2*10^-5 Па.

Також встановлено, що вухо людини реагує пропорційно логарифму відносної зміни інтенсивності або звукового тиску. Враховуючи це, були введені логарифмічні величини рівня інтенсивності і звукового тиску, які виражаються в децибелах (дБ).

Рівень інтенсивності звуку визначається за формулою, дБ:

де І₀= 10^-12 Вт/м² - порогова величина інтенсивності. Порогова величина інтенсивності наближено відповідає інтенсивності звуку, який тільки чути (пороговий звук) в частотній області найбільшої чуттєвості вуха людини (1000 Гц).

Вібрації - це механічні коливання машин, механізмів та їх елементів. Найпростішим видом вібрацій є гармонічні (синусоїдальні) коливання.

Вібрація поділяється на:

• загальну

• локальну Вібрації характеризуються:

- частотою коливань, Гц амплітудою, м віброшвидкістю, м/с віброприскоренням, м/с².

Нормування та вимірювання рівнів шуму та вібрації

Шум. Основна ціль нормування шуму на робочих місцях - встановлення допустимих рівнів шуму, які при щоденному впливі протягом всього робочого дня і протягом багатьох років не можуть викликати суттєвих захворювань організму людини і не заважають його нормальній трудовій діяльності.

Допустимі рівні шуму на робочих місцях регламентуються за ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ "Шум. Общие требования безопасности". Цей стандарт також встановлює класифікацію шуму, вимоги до шумових характеристик і до захисту від шуму на робочих місцях.

За характеристиками спектру шум підрозділяється на широкосмуговий з безперервним спектром шириною більше однієї октави і тональний, в спектрі якого є виражені дискретні тони.

За часовими характеристиками шум підрозділяється на постійний, рівень звуку якого за 8-го динний робочий день змінюється в часі не більше ніж на 5,0 дБ при вимірах на часовій характеристиці "повільного" шумоміра; непостійний, рівень звуку якого за 8-го динний робочий день змінюється в часі більше ніж на 5,0 дБ при вимірах на часовій характеристиці "повільного" шумоміра.

Непостійний шум підрозділяється на той, що коливається в часі, рівень звуку якого безперервно змінюється в часі:

• переривчастий, рівень звуку якого змінюється ступеневе (на 5,0 дБ і більше), причому тривалість інтервалів, протягом яких рівень залишається постійним, становить 1,0 с і більше;

• імпульсний, який складається з одного чи кількох звукових сигналів, кожен тривалістю менше 1,0 с.

Застосовують два методи нормування шуму:

• за граничним спектром, дБ;

• інтегрального показника рівня звуку, дБ.

Сукупність нормативних РЗТ для дев'яти октавних смуг називають граничним спектром. Для різних робочих місць в залежності від характеру трудової діяльності приймають різні значення граничного спектру (ГС). Наприклад, ГС=80. Цифра 80 означає допустимий РЗТ в октавній смузі з середньогеометричною частотою 1000 Гц.

Другий метод - нормування інтегрального (по всьому діапазону частот) рівня „ шуму, виміряного за шкалою Ашумоміра. Цей показник називають рівнем звуку (РЗ) і вимірюють й дБА. Шкала А шумоміра використовується для оцінки пост­ійного та непостійного шуму, що відповідають приблизні лініям рівної гучності (рис. 11,1). Рівень звуку пов'язаний із граничним спектром залежністю: 1=ГС+5 дБ, дБА.

Вібрація. Гігієнічне нормування вібрацій передбачає встановлення найбільш допустимих рівнів віброшвидкості в м/с. ГОСТ 12.1012-78 ССБТ "Вибрация. Основние требования безопасности" є основним документом, який визначає гігієнічні норми вібрації.

За способом передачі на людину розрізняють локальну та загальну вібрацію. Загальна вібрація викликається коливанням опірних поверхонь і за джерелом її виникнення поділяється на транспортну, транспортно-технологічну та технологічну. Локальна вібрація передається безпосередньо через руки людини і виникає при роботі з окремими інструментами, які потрібно тримати в ході технологічного процесу.

Заходи щодо зниження шуму та вібрації у виробничих приміщеннях

Шум. Для зниження шуму в промислових умовах на підприємствах використовується п'ять методів зменшення шуму в джерелі його виникнення зміна напрямку випромінювання від джерела шуму будівельно-акустичний зменшення шуму на шляху його розповсюдження, використання засобів індивідуального захисту (ЗІЗ)

Зменшення шуму в джерелі його виникнення найбільш раціональне Конкретний спосіб зменшення шуму вибирають з урахуванням його походження Шум, який з'являється від технологічного обладнання, може бути викликаний механічним, аеродинамічним та магнітним процесами Причинами механічного шуму є вібрація машин і обладнання

Неврівноваженість деталей, які обертаються, призводить до виникнення вібрацій машин Ударні процеси є джерелами широкосмугової вібрації машин (штампувальних, маркувальних тощо)

Існує багато способів зменшення шуму механічного походження Наприклад, заміна ударних процесів безударними, штампування - пресуванням, клепування - зварюванням та ін, прямозубих шестерень - косозубими, підшипників кочення - підшипниками ковзання із використанням примусового змащування, чітке балансування обертальних елементів машин

Зменшення шумів механічного походження повинно бути передбачено вже на стадії проектування шляхом вдосконалення обладнання та технологічних процесів

Джерелами аеродинамічних шумів є відцентрові та осьові вентилятори, компресорні агрегати та ін Щоб зменшити аеродинамічний шум, необхідно покращити аеродинамічні характеристики машин та агрегатів, встановити глушники, ізолювати джерела звукопоглинальними матеріалами

Є два типи глушників активні і реактивні Активні глушники вміщують звукопоглинальний матеріал і поглинають звукову енергію, що потрапила в них, перетворюючи її в теплову Реактивн і глушники відбивають енергію і допомагають поглинанню звукових хвиль Реактивні глушники настроюють на найбільш інтенсивну складову шуму за частотою шляхом розрахунку та розміщення елементів в глушнику При цьому досягається зниження шуму на 20 ЗО дБ Для отримання ефективного зниження шуму у широкому діапазоні частот застосовують комбіновані глушники згідно з ГОСТ 12 2 028-84 ССБТ Вентилятору общего назначения. Методи визначення шумових характеристик" проводять акустичні випробування вентиляторів для встановлення і перевірки їх відповідності паспортним даним Визначені при випробуваннях вентиляторів шумові характеристики призначені для оцінки шуму, який розповсюджується у повітрі та випромінюється в приєднані повітропроводи та оточуюче середовище Шумові характеристики вентиляторів визначають у встановленому режимі роботи В протоколах випробувань вентиляторів відмічають такі дані тип і номер вентилятора, підприємство-виробника, порядковий номер вентилятора, тип електродвигуна та його основні параметри Крім цього в протокол повинні бути внесені такі дані випробувань використовуваний метод вимірювання шумових характеристик, спосіб встановлення вентилятора при випробуваннях тип амортизатора, на який встановлений вентилятор, типи вимірювальних приладів, режими роботи при випробуваннях, виміряні в різних точках і усереднені октавні рівні звукового тиску, дата проведення випробувань

Електромагнітний шум виникає при взаємодії феромагнітних мас і змінних магнітних полів Цей шум характерний для обладнання із електроприводом Зниження шуму електромагнітного походження досягається шляхом конструктивних змін в електричних машинах

Другий метод - заміна напрямку випромінювання - застосовується при проектуванні установок із направленим випромінюванням Установки слід розташовувати таким чином щоб напрямок найбільш інтенсивного випромінювання не був орієнтований в бік робочих місць

Захист від шуму будівельно-акустичним методом потрібно проектувати на підставі акустичного розрахунку, який дозволяє визначити в розрахункових точках очікувані рівні звукового тиску та співставити з нормованими Визначення ріней звукового тиску в розрахункових точках проводять згідно зі СНиП 11-12-77 "Норми проектирования защита от шума”. Для зниження шуму всередині промислових приміщень проводять їх акустичну обробку яка полягає в розміщенні на внутрішніх поверхнях приміщень звукопоглинальних матеріалів Ефект від їх використання досягається за рахунок зменшення енергії звукових хвиль Як звукопоглинальні матеріали використовують супертонке скловолокно, капронове волокно, мінеральну вату, мінераловатні плити та ін. При виборі матеріалу для акустичної обробки приміщень потрібно враховувати частотні характеристики шуму в приміщеннях.

Метод зменшення шуму на шляху його розповсюдження застосовують у випадках, коли вищерозглянутими методами неможливо зменшити шум. Одним із варіантів звукопоглинальних конструкцій є використання звукоізолюючих ко­жухів. У випадках, коли неможливо ізолювати шумовий агрегат, пульт управління обладнанням розміщують у звукоізольованій кабіні з оглядовим вікном. В деяких випадках для захисту працюючих від дії прямого акустичного випромінювання використовують екрани, які встановлюють між джерелом шуму і робочим місцем.

Вібрація. Основою профілактики вібраційної хвороби є застосування обладнання й інструментів з параметрами! вібрації, що не перевищують ГОСТ 12.1.012-78, а також введення прогресивних технологій, виключаючи дію виробничої вібрації на робочих. При розробці нового, модернізації і ремонті експлуатованого обладнання, що здійснює при роботі вібрацію, повинні передбачатись заходи щодо найбільшого її зниження як в джерелі її виникнення, так і на шляху розповсюдження.

При конструюванні вібробезпечних машин застосовують методи, які, знижуючи параметри вібрації взаємодією ні джерела збудження, виключають резонансні режими роботи.

Зниження вібрацій шляхом переводу енергії механічною коливання в інші види енергії, найчастіше в теплову, називають вібродемпфіруванням. Для цього можна використовувати матеріали з великим внутрішнім тертям. Використані в конструюванні матеріалів з більшим внутрішнім тертя! дозволяє знизити вібрацію в діапазоні середніх та високих частот на 8...10 дБ. Якщо з будь-яких причин застосуванні цих матеріалів неможливе, для зниження вібрації використовують вібродемпфірувальні покриття, що мають великі витрати на внутрішнє тертя.

Віброгасіння - це зниження рівня вібрації машин і агрегатів встановленням її на віброізолюючі фундаменти. Шар фундаменту підбирають так, щоб амплітуда коливань не перевищувала 0,2 мм.

Віброізоляція - це зниження рівня вібрації захищуваного об'єкта шляхом

зменшення коливань, що передаються йому від джерела. Ефективність віброізоляції оцінюється коефіцієнт.

Індивідуальні засоби захисту

Шум. Дія шуму на людину залежить від його рівня і характеру, тривалості, індивідуального сприйняття людиною. Чуттєвість до шуму залежить також від частоти і віку людини. При частотах 16... 1000 Гц чуттєвість вуха збільшується, на частотах 1000...4000 Гц людина володіє найбільшою чуттєвістю, яка зникає при частотах вище 4000 Гц. Також, починаючи з 20-річного віку, у людини губиться чуттєвість слуху

Шкідливий вплив шуму є причиною багатьох серйозних захворювань, діючих на нервову систему. Шум викликає передчасну втому, послаблює увагу, пам'ять, заважає нормальному відпочинку та відновленню сил.

Під впливом шуму розвиваються серцево-судинні захворювання, загострюються виразкові хвороби органів травлення. Причому шумові явища володіють акумуляцією і з часом все сильніше діють на нервову систему.

Шум сприяє подразнюючому впливові на весь організм людини: вповільнює психічні реакції, викликає роздратування, змінює швидкість дихання і частоту пульсу, порушує обмін речовин.

Для зменшення негативного впливу шуму на організм людини застосовують як загальнотехнічні методи зниження шуму, так і індивідуальні засоби захисту.

У разі, якщо зменшити шум до допустимої величини загальнотехнічними заходами неможливо, застосовують ЗІЗ, а саме: вкладиші протишумні з матеріалу ФПП-Ш Беруши для захисту від високочастотного шуму із рівнем до 100 дБ; протишумні заглушки Антифони; каска протишумна ВЦШЮТ-2; навушники протишумні ПШ-00 тощо. Навушники мають найбільшу ефективність особливо в області високих частот. Але вони не дуже зручні в експлуатації. Тому їх частіше використовують в тих випадках, коли потрібно періодичне використання.

Вкладиші, які виготовлені з перхлорвінілу типу ФПП, найбільш зручні; завдяки еластичній структурі та малому діаметру волокон вони не руйнують.