Повітря робочої зони. Основи фізіології. Гігієна праці та виробнича санітарія

Основи фізіології. Гігієна праці та виробнича санітарія. Повітря робочої зони. Заходи по нормалізації мікроклімату. Шкідливі речовини та їх небезпека.

Відповідно до ГОСТ 12.0.003-74, небезпечні та шкідливі виробничі фактори поділяються на 4 групи: фізичні, хімічні, біологічні та психофізіологічні.

Праця - це сукупність фізіологічних та психічних процесів, які спонукають, програмують і регулюють діяльність людини.

У процесі праці відбувається функціональне напруження людини: м'язове і нервове. Несприятливі умови праці можуть при звести до стомлення нервової системи, що послаблює її інтегративну функцію і може спровокувати розлад ряду фізіологічних систем: серцево-судинної, шлунково-кишкової, дихальної тощо або призвести до різних захворювань.

Адаптація (пристосування) - це динамічний процес пристосування організму та його органів до мінливих умов зовнішнього середовища.

Важкість (тяжкість) праці - характеристика трудової діяльності людини, яка визначає ступінь залучення до роботи м'язів і відображає фізіологічні витрати внаслідок фізичного навантаження (визначається робочим положенням, характером робочих рухів.

Напруженість праці - характеристика трудового процесу, що відображає навантаження переважно на нервову систему. (визначається ступенем складності завдання; характером виконуваної роботи; сенсорним навантаженням (зорові, слухові аналізатори); емоційним навантаженням, монотонністю навантаження; щільністю робочого дня).

Втома – сукупність тимчасових змін у фізіологічному та психологічному стані людини, які з’являються внаслідок напруженої чи тривалої праці і призводять до погіршення її кількісних і якісних показників, нещасних випадків. Втома буває загальною, локальною, розумовою, зоровою, м'язовою та ін.

Перевтома – сукупність стійких несприятливих для здоров’я працівників функціональних зрушень в організмі, які виникають внаслідок накопичення втоми.

Стрес – (тиснення, напруження) стан психічної напруженості, викликаний небезпеками, що виникають у людини при вирішенні важливої для неї задачі. Стрес, який перевищує критичний рівень – дистрес.

Колектив (збірний) – група людей, яка досягла в процесі спільної діяльності високої ефективності завдяки спрацьованості, сумісності, характеру міжособистісних стосунків.

Конфлікт – зіткнення протилежно спрямованих цілей, інтересів, позицій, поглядів або думок опонентів. Конфлікти виникають через психічне напруження.

Гігієна праці та виробнича санітарія. Санітарні умови, які дають змогу людині плідно працювати не перевтомлюючись та зберігаючи своє здоров'я:

- зручне робоче місце;

- чисте повітря, необхідне для нормальної життєдіяльності;

- захист від дії шкідливих речовин та випромінювань, що можуть потрапити в робочу зону;

- нормована освітленість;

- захист від шуму та вібрацій;

- засоби безпеки при роботі з травмонебезпечним обладнанням;

- робочий одяг та різні засоби індивідуального захисту (за необхідності);

- побутові приміщення та спеціальні служби, що призначені створювати безпечні та нормальні санітарні умови праці;

- медичне обслуговування та санітарно-профілактичні заходи, що призначені для збереження здоров'я.

Параметри повітря у виробничих приміщеннях повинні відповідати санітарним нормам та ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ «Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны».

Повітря робочої зони. Параметри мікроклімата:

- температура повітря в приміщенні, С;

- відносна вологість повітря, %;

- рухливість повітря, м/с;

- теплове випромінювання, Вт/м^з.

Оптимальні мікрокліматичні умови - це такі параметри мікроклімату, які при тривалому і систематичному впливі на людину забезпечують нормальний тепловий стан організму без на пруги і порушення механізмів терморегуляції.

Допустимі мікрокліматичні умови - такі показники мікроклімату, які при тривалому і систематичному впливі на людину можуть призвести до дискомфортного тепло почуття, що обумовлюється напруженням механізмів терморегуляції.

Заходи по нормалізації мікроклімату. Заходи захисту від тепло випромінювань:

а) усунення джерела тепла;

б) захищення від тепловипромінювання;

в) полегшення тепловіддачі від тіла людини в оточуюче середовище;

г) індивідуальний захист від теплового впливу.

Захист від прямої дії тепловипромінювання здійснюється екрануванням – встановленням термічного опору на шляху теплового потоку. Екрани бувають поглинаючими і відбиваючими променеве тепло. Вони можуть бути стаціонарними і пересувними.

Для зменшення вологості: технологічне обладнання повинно бути герметизоване, а для видалення пари – обладнане витяжками, вентиляціями, апаратами для кондиціонування повітря.

Засоби індивідуального захисту від інфрачервоних випромінювань – термозахисний одяг, ізолюючі апарати органів дихання, спеціальні рукавички, каски та ін.

Шкідливі речовини та їх небезпека. По токсичній дії шкідливі речовини поділяють на: кров'яні отрути, які взаємодіють з гемоглобіном крові і гальмують його здатність до приєднання кисню (оксид вуглецю, бензол, сполуки ароматичного ряду та ін.); нервові отрути, які викликають збудженість нервової системи, її виснаження, руйнування нервових тканин (нар котики, спирти, сірчаний водень, кофеїн та ін.); подразнюючі отрути, що вражають верхні дихальні шляхи і легені (аміак, сірчаний газ, пара кислот, окиси азоту, ароматичні вуглецеві водні та ін.); пропалюючи та подразнюючі шкіру і слизові оболонки (сірчана та соляна кислоти, луги); печінкові отрути, дія яких супроводжується зміною та запаленням тканин печінки (спирти, дихлоретан, чотирихлористий вуглець); алергени, що змінюють реактивну спроможність організму (алкалоїди та інші речовини); канцерогени, що спричиняють утворення злоякісних пухлин (3,4-бензопірен, кам'яновугільна смола); мутагени, що впливають на генетичний апарат клітини (окис етилену, сполуки ртуті та ін.).

Санітарні норми встановлюють гранично допустимі концентрації (ГДК) шкідливих речовин в повітрі робочої зони виробничих приміщень, перевищення яких неприпустиме. ГДКшкідливої речовини в повітрі робочої зони вважається така концентрація, вплив якої на людину в разі її щоденної регламентованої тривалості не призводить до зниження працездатності чи захворювання в період трудової діяльності та у наступний період життя, а також не справляє негативного впливу на здоров'я нащадків.

Робоча зона - простір заввишки 2 м над рівнем підлоги або робочої площини, на якій розташовані місця постійного або тимчасового знаходження працюючих.

Шкідливі речовини поділяються на чотири класи небезпеки:

1 - надзвичайно небезпечні;

2 - високонебезпечні;

3 - помірно небезпечні;

4 - малонебезпечні.

У державних стандартах наведено більше 700 речовин, для яких встановлені значення ГДК. При одночасному знаходженні в повітрі робочої зони декількох шкідливих речовин односпрямованої дії, близьких по хімічному складу і характеру біологічної дії на людину користуються такою залежністю:

С₁/ГДК₁ + С₂/ГДК₂ +…+ С _п /ГДК _п ≤ 1

де: С₁,С₂,…,С _п - фактичні концентрації шкідливих речовин в повітрі робочої зони, мг/м; ГДК₁, ГДК₂,…, ГДК _п – гранично допустима концентрація шкідливих речовин, що знаходяться в повітрі робочої зони, мг/м.