Методи дозиметричного контролю іонізуючого випромінювання

Для контролю доз іонізуючого випромінювання використовують іо-

нізаційний, сцинциляційний, фотографічний, хімічний методи.

Іонізаційний метод дозиметричного контролю базується на здатності

газів під дією випромінювання ставати провідниками електричного стру- му. На цьому принципі працюють іонізаційні камери та газові лічильни- ки.

Сцинциляційний метод ґрунтується на здатності деяких твердих, рід- ких та газоподібних речовин світитися під дією іонізуючих випроміню- вань. Світлові спалахи через фотопомножувачі подаються на електронні лічильні схеми. За інтенсивністю спалахів оцінюється доза випроміню- вання.

Фотографічний метод базується на здатності фотоемульсії змінюва- ти свої властивості під дією випромінювання. Фотопластинка в світлоза- хисному папері розташовується в зоні впливу випромінювання. Потім пластинка проявляється, і за ступенем почорніння робиться висновок про дозу випромінювання.

Хімічний метод полягає в здатності деяких хімічних речовин зміню- вати свій колір під впливом іонізуючого випромінювання. За густиною забарвлення робиться висновок про дозу випромінювання.

Усі дозиметричні прилади поділяються на дві групи: 1) прилади для кількісних вимірювань дози та потужності дози опромінення; 2) індика-

торні прилади для швидкого виявлення джерел випромінювання. Оцінку радіаційної обстановки проводять за допомогою дозиметрів ДП-5А, ДП-

5Б, ДП-5В, «Прип’ять».