Вживання варваризмів та іншомовних вкраплень

У досліджених творах трапляються багато запозичень із інших мов. Проте усі вони мають різний ступінь засвоєння, і деякі із них уже складно від­різнити від питомо українських слів. Найменш адаптованими є іншомовні вкраплення та варваризми. Широко вживати в художній літературі їх почали відносно нещодавно, тому такі лексеми є цікавими для вивчення. Вони на­дають прозі колориту, оригінальності, експресивності, іноді наштовхують на іронічне чи саркастичне сприймання тексту.

Іншомовні вкраплення автор використовує набагато рід­ше, ніж варваризми. Це зумовлено тим, що вони мають меншу експресив­ність та знижують рівень суб’єктивності як самого висловлювання, так і чи­тацького сприйняття тексту.

Функції іншомовних вкраплень у прозових творах Сергія Жадана неши­рокі. Здебільшого ці лексичні засоби вживаються для номінації. Так, назвою книги «Anarchy in the UKR» є модифікована назва пісні британської групи Sex Pistols. Найме­нування усіх розділів четвертої частини книги – це назви пісень та їх вико­навців, графічно оформлені за законами мови-оригіналу.

Також іноді в самому тексті зустрічаються власні назви, оформлені як вкраплення: «…слухали привезений із НДР Accept», «…звучить не гірше за манхетенський CBGB». Трапляються і загальні назви: «Freedom, підтверджує суд присяжних».

Написання іншомовних власних назв у творах Жадана потребує особ­ливої уваги. Письменник переважно оформлює їх як варваризми. Проте на­писання може бути різним. Так, у назвах розділів автор пише Neil Young, Buddy Guy, Lou Reed, а у самих текстах – Нейл Янг, Баді Гай, Лу Рід. Назви, наприклад, музичних гуртів здебільшого написані українськими літерами із малої літери: кріденс, поліс тощо.

Отже, більшу частину неадаптованих запозичень у творах Сергія Жа­дана становлять варваризми. Вони теж відмінні за семантикою та мають різні ступені засвоєння укра­їнською мовою.

За ступенем засвоєння їх можна поділити на такі:

1) ті, що набувають різних граматичних форм;

2) ті, що не змінюються.

До першої групи можна віднести такі зразки: «…скажімо, вона слухає поліс або аббу …», «…з усіма альбомами ті рекса …», «…вони нібито й ди­вляться в об’єктиви своїх кодаків, кудись крізь тебе…», «не всі ці 50 дисків оригінальної музики й каверів травмували мене…», «…в кошмарний під­вод­ний світ персонального саунду …», «…і далі почалося безпосереднє зна­йом­с­тво з містом, з горілкою у фаст-фуді ….», «…але всі вони були кінченими лузерами …» тощо.

До другої групи належать такі зразки: «…оминаєш на сходах двох секре­тарок, котрі курять міцні мальборо …», «…ти сам знаєш всю правду про ті­ві …», «…ресторацій макдональдс …» та ін. Не змінюються також ті слова, що в мові оригіналі вживаються у множині: роллінг стоунз, юнайтед стейтс.

Деякі варваризми, що використовуються у досліджених нами творах, адаптовуються до української мови завдяки:

1) додаванню до них суфіксів: емтівішний, аутсайдерство;

2) додаванню основи іншого слова, запозиченого раніше: мідл-клас, софт-версії.

Такі варваризми бувають у всіх граматичних формах. У лексем, що належать до другої категорії, змінюється лише друга частина.

Варваризми, що походять із російської мови, також є повністю грама­тич­но засвоєними: «Вспишка справа! повідомив капітан…», «… нє вєрю …», «… дємбєля …».

Крім класифікації за граматичними ознаками, можна запропонувати по­діл варваризмів на окремі тематичні групи:

1) лексеми зі спортивної сфери: бундестім;

2) лексеми на позначення явищ зі сфери ЗМІ: ньюзмейкер, тіві, лайф-шоу, прес-реліз;

3) слова на позначення почуттів: овердоз;

4) слова, пов’язані з простором та часом: юнайтед стейтс, даун таун, вік-енд;

5) слова з економічної сфери: індастріел, секонд-генд;

6) назви торгових марок: адідас, кодак, кока-кола, мальборо, макдональдс;

7) назви одягу: блайзер, дрес;

8) назви музичних груп: джетро талл, ганз-н-роузіс, роллінг стоунз;

9) назви осіб: мем, лузер;

10) слова ввічливості: сорі;

11) експресивні вигуки: о’кей, йо, гоу хоум.

Не будемо зосереджувати увагу на правильності відтворення вар­ва­риз­мів, оскільки редактори зберігають у текстах Сергія Жадана «особливості ав­торського письма». Письменник відтворює у текстах варваризми або так, як вони звучать фонетично в усному мовленні, або іноді спотворює написання з певною стилістичною метою.

Отже, іншомовні вкраплення та варваризми виконують важливу стилістичну функцію в постмодерністських текстах, зокрема у прозі Сергія Жадана. Вони допомагають відтворити мовні особливості сучасності, підкреслюють інте­грацію інших культур (здебільшого американської та російської) в укра­їнську. Те явище, що вони не є повністю засвоєними, яскраво показує, що су­часне суспільство настільки динамічно та швидко розвивається, що мова не встигає створювати нові та акумулювати в собі запозичені лексичні одиниці, тому послуговується неадаптованими. Вони, у свою чергу, надають мові ав­тора експресивності та оригінальності, а також допомагають сконцентрувати увагу читача на тому чи іншому явищі.

ВИСНОВКИ

Сучасна українська література дещо відрізняється від тієї класичної, до якої ми звикли. Кількість молодих авторів, а з ними й літературних сюрпризів, збільшується з кожним роком.

Експресивно забарвлена лексика, яка становить досить помітний шар у лексичній системі сучасної української літературної мови, значно активізувалася у вживанні з 1990-х років у літературі. Великий відсоток експресивно забарвленої лексики в сучасній українській літературі пояснюється тим, що цей шар лексики до кінця 80-х років залучався порівняно мало, а отже, за ним не закріпилися негативно-оцінні конотації. Сьогодні таке слововживання відображає мовні уподобання певної частини суспільства, яка прагне у такій лексиці віднайти засоби адекватної номінації явищ дійсності.

Актуалізовані мовні засоби добираються з максимуму ресурсів української мови всіх рівнів. Існує настанова на мовленнєву розкутість, порушення, руйнування усталених традицій слововживання. Уже стає тенденцією поєднання різностильових елементів, що сприяє встановленню контакту між тим, хто пише, і тим, хто сприймає, – автором і читачем.

Інтенсивне використання жаргонізмів у творах сучасної української літератури є, з одного боку, безумовним результатом демократизації всього суспільства, яка, відповідно, привела й до демократизації всієї мови. З іншого ж боку, у своїх крайніх формах вияву це стає вже негативним явищем, що виражається у використанні в мові літератури 1990-х років великої кількості лексичних засобів, які перебувають як на межі літературної мови (розмовно-літературна лексика – власне розмовна і розмовно-просторічна), так і поза нею (розмовно-нелітературна лексика – просторічна, включаючи вульгарну й лайливу, жар­гонна, включаючи сленг і арго, діалектна, лексика позанормативних запозичень).

Ірена Карпа не стала винятком, тому на кожній сторінці твору письменниці можна зустріти рідко вживані слова. Жаргонізми, котрими твори Карпи дійсно переповнені, виконують емоційно-експресивну функцію, допомагаючи авторові не тільки налагодити контакт з читачем, але й створити потрібну атмосферу та настрій. Кожен жаргонізм підібраний у творі для того, щоб створювати або знімати емоційну напругу. Так, наприклад, сленгізми кримінальної лексики в одну мить перетворюють сіру та спокійну до цього моменту розмову на емоційно-забарвлену. Кримінальні жаргонізми в цьому випадку викличуть у читача, по-перше, здивування, а, по-друге, своєрідний протест, у якому йому захочеться або захистити скривдженого, або підтримати кривдника. А коли читач у такий спосіб фактично сам бере участь у подіях роману, то сумнівів у його зацікавленості у творі зовсім не виникає.

Отже, проаналізувавши твори Ірени Карпи щодо доречності використання нею жаргонізмів, приходимо до висновку, що письменниця вводить сленгові слова в текст задля додаткової емоційності та експресивності твору. Доречне використання жаргонізмів робить літературний витвір більш духовно близьким для певних категорій населення, в основному для молоді, на яку й розрахована більша частина творів сучасної української літератури.

Нелітературні мовні засоби характерні для постмодерної прози, яскравим представником якої є Сергій Жадан. Ця проза акумулює в собі мовну картину сучасного світу з усіма його реаліями. Використання соціальних діалектизмів сприяє зв’язку літератури як виду мистецтва із реальною ситуацією у суспільстві. Вони можуть використовуватися як у прямій мові та діалогах, так і в авторській мові, виконуючи при цьому різні функції.

Жаргон, використаний у досліджених творах, здебільшого походить із кримінального та армійського середовища, а також із спільноти наркоманів. Сленг вживається більш широко, ніж жаргон, оскільки має експресивніше забарвлення та є зрозумілим для більшої кількості людей. Частина його утворюється завдяки розширенню семантики жаргонізмів.

Іншим пластом лексики, що досліджувався у роботі, є іншомовні запозичення, які не засвоїлися українською мовою. За ступенем адаптації вони поділяються на вкраплення та варваризми. Вживання вкраплень є поодиноким явищем у прозі Сергія Жадана, тоді як варваризми зустрічаються часто. Використання таких лексем підкреслює динамічність суспільних процесів, тоді як мова не встигає засвоювати у своїй системі результати цих процесів.

Надмірне вживання неадаптованих запозичень може зробити текст незрозумілим. Проте Сергій Жадан використовує їх винятково для увиразнення, передачі колориту чи власного ставлення до того чи іншого явища. Крім того, такі лексеми вводяться в контекст, у якому є зрозумілими. Тому їх вживання можна вважати виправданим.

Отже, досліджені пласти лексики творів Сергія Жадана виконують такі функції: стилізують мовлення; виражають емоційно-оцінне ставлення автора до певних явищ; відтворюють клімат суспільства та мовну картину сучасного світу; посилюють експресивність та образність вислов­лювання; роблять твір оригінальним та самобутнім; поповнюють запас художніх засобів.

У сучасному суспільстві ставлення до жаргону постійно змінюється. Угрупування людей вперто доводять одне одному доцільність чи недоцільність введення жаргонізмів до літературної мови. Істина, як завжди, посередині: сленгові слова не зайві в сучасній літературі, але й надмірним введенням їх в обіг зловживати не варто. Автори використовують у своїх творах жаргонізми не безпідставно, а з метою урізноманітнити, надати героєві чи події певного емоційного забарвлення, що безпосередньо впливає на сприйняття твору читачем. Недоречне ж уживання хоча б декількох сленгових слів у тексті може спричинити втрату цільової аудиторії, бути своєрідною антирекламою твору. Тому потрібно дбайливо добирати жаргонізми, враховуючи їх ротацію в суспільстві, рівень використання їх аудиторією в повсякденному житті, а також точне тлумачення слова.

Матеріали зі сторінок видань зібрали Януль та Шевчук А.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

(до теми про твори Ірени Карпи)

1. Бабич Н. Д. Практична стилістика і культура української мови: навч. посібник. / Н. Д. Бабич – Львів: Світ. – 432 с.

2. Береговская Э.М. Молодежный сленг: формирование и функционирование / Э. М. Береговская // Вопр. языкознания. – М., 1996. – № 3.

3. Борисова-Лукашанец Е. Г. Лексические заимствования и их нормативная оценка (на материалах молодежного жаргона 80-90 годов) / Е. Г. Борисова-Лукашанец – М., 2005. – 102 с.

4. Великий тлумачний словник.Сучасна українська мова від А до Я / Упоряд. Загнітко А. П. — Донецьк: Вид. «Бао», 2008. — 704 с.

5. Грачев М. А., Гуров А. И. Словарь молодежных сленгов / М. А. Грачев,
А. И. Гуров. – Горький, 2004. – 366 с.

6. Карпа І. Фройд би плакав / І. Карпа. — Х.: Фоліо, 2004. — 213с.

7. Карпа І. Bitches Get Everything / І. Карпа. — Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2006. — 187с.

8. Карпа І. Супермаркет самотності. Перламутрове порно / І. Карпа — Х.: Клуб сімейного дозвілля, 2008. — 272с.

9. Копыленко М. М. О семантической природе молодежного жаргона /
М. М. Копыленко // Социолингвистические исследования. – М., 2006. – 144 с.

10. Масенко Л. Т. Українська жаргонологія: проблеми становлення /
Л. Т. Масенко // Українська мова та література. – № 38. – 2006. – С. 3-24

11. Мосенкіс Ю. Український молодіжний сленг: Стан і перспективи досліджень / Ю. Мосенкіс // Дивослово. – 2007. – № 12. – С. 32-35

12. Словар українського сленгу на сайті Словопедія. http://slovopedia.org.ua/

13. Словник сучасного українського сленгу / Упоряд. Т. М. Кондратюк. — Харків: Фоліо, 2006. — 350 с

14. Ставицька Л. Короткий словник жарґонної лексики (3200 слів та 650 стійких словосполучень) / Л. Ставицька. — К.: Критика, 2003.

15. Сучасний словник іншомовних слів: близько 20 тис. слів і словосполучень / НАН України. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні. // Уклад. О. І. Скопненко, Т. В. Цимбалюк. — К.: Довіра, 2006. — 789 с.

16. Українська експресивна лексика: проблема семантики і функціонування.

http://librar.org.ua/sections_load.php?s=philology&id=4053&start=1

17. Український комп’ютерний сленг. http://webstyletalk.net/node/5

18. Сленг наркоманов. http://ru.wikipedia.org /wiki/Сленг_наркоманов

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

(до теми про твори Сергія Жадана)

1. Городенська К. Г. Українська неологія / Городенська К. Г. // Українська мова. – 2009. – № 3. – С. 137 – 141.

2. Гумбольдт В. Избранные труды по языкознанию / В. Гумбольдт. – М.: Прогресс, 2000. – 400 с.

3. Данилевська О. М. Шкільні реалії у свідомості українських підлітків (за результатами соціолінгвістичного дослідження) / О. М. Данилевська // Українська мова. – 2009. - № 1. – С. 74 – 86.

4. Даниліна О. В. Концепт «місто» в прозових текстах Сергія Жадана /
О. В. Даниліна // Актуальні проблеми слов’янської філології. – 2010. – Випуск ХХІІІ. – Частина 1. – С. 347 – 354.

5. Дорда В. О. Аксіологічні аспекти студентського сленгу США /
О. В. Дорда // Вісник СумДУ. – 2006. – № 11 (95). – Том 2. – С. 39 – 43.

6. Жадан С. Anarchy in the UKR / С. Жадан. – Х.: Фоліо, 2006. – 223 с.

7. Жовтобрюх М. А. Курс сучасної української літературної мови
М. А. Жовтобрюх, Б. М. Кулик. – К.: Рад. шк., 1965. – 423 с.

8. Кушнерюк Ю. Р. Концепція радянської ментальності в українській молодіжній прозі початку ХХІ століття / Ю. Р. Кушнерюк // Вісник Запорізького національного університету. – 2008. – № 2. – С. 138 – 142.

9. Лисиченко Л. А. Лексикологія сучасної української мови (семантична структура слова) / Л. А. Лисиченко. – Х.: Вища шк., 1976. – 113 с.

10. Мацько Л. І., Мацько О. М., Сидоренко О. М. Стилістика української мови: Підручник / Л. І. Мацько, О. М. Мацько, О. М. Сидоренко; за заг. ред. Л. І. Мацько. – К.: Вища шк., 2003. – 462 с.

11. Мельник С. М. Іншомовна лексика як джерело лексичних інновацій у художній прозі кінця ХХ – початку ХХІ століть / С. М. Мельник // Лінгвістика. – 2010. – № 2 (20). – С. 186 – 193.

12. Ставицька Л. Арґо, жаргон, сленґ: Соціяльна диференціація української мови/ Л. Ставицька. – К.: Критика, 2005.

13. Словник іншомовних слів / Уклад.: С. М. Морозов, Л. М. Шкарапута. – К.: Наук. думка, 2000. – 680 с.

14. Словник сучасного українського сленгу / Упоряд.: Т. М. Кондратюк. – Х.: Фоліо, 2006. – 350 с.

15. Словник української мови: в 11 т. – К.: Наук. думка, 1970-1980.

16. Трициліндровий двигун любові / Ю. Андрухович, Л. Дереш, С. Жадан. – Х.: Фоліо, 2009. – 219 с.

17. Українська мова: Енциклопедія / За ред. В. М. Русанівського,
О. О. Тараненка та ін. – К.: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2004. – 824 с.

18. Український жарґон: Словник / Л. Ставицька. – К.: Критика, 2005. – 496 с.

19. Хомяков В. А. Три лекции о слэнге / В. А. Хомяков. – С. 8.

20. Ющук І. П. Українська мова: підруч. / І. П. Ющук – К.: Либідь, 2003. – 640 с.

Завдання для самостійного виконання