| Таблиця5.3-1
ЗАГАЛЬНА КЛАСИФІКАЦІЯ СЕРЕДОВИЩ І ПРИМІЩЕНЬ
|
| Клас середовища або Приміщення
| Огногительная вологість %
| Особливості, що характеризують клас середовища або помещенія
|
| Нормальна
| —
| Відсутній технологічний пил, гази або пари, здатні порушать i нормальну роботу устаткування Навколишня температура тривало не перевищує 30° С
|
| Жарка
| —
| Те ж. Навколишня температура тривало перевищує 30°С
|
| Суха
| Не більше 60
| Те ж. Конденсація пари води практично неможлива
|
| Волога
| 60—75
| Те ж, але є пари води, здатні тимчасово в невеликих кількостях конденсуватися при різких і глибоких пониженнях температури
|
| Сира
| Більше 75..
| Те ж, але имэются пари води, здатні конденсуватися при невеликих пониженнях температури
|
| Особливо сира
|
| Те ж, але пари води постійно конденсуються, стіни, підлога і стеля покриті вологою
|
| Запорошена
|
| За умовами виробництва виділяється технологічний пил, що осідає на проводах і устаткуванні, здатна проникати всередину машин, апаратів
|
| Хімічно активна
|
| Постійно або тривалий час містяться активні гази і пари або утворюються відкладення, разрушающе, що діють, на ізоляцію і токоведущие частини електроустаткування
|
| Пожароопасная
| —
| Застосовуються або зберігаються горючі речовини
|
| Вибухонебезпечна
|
| За умовами технології можуть утворюватися вибухонебезпечні суміші горючих газів, пари з повітрям або киснем, горючого пилу або волокон з повітрям
|
|
|
|
| 5.4
| Способі монтажу електропроводок
|
|
|
|
|
| 5.4.1
| Відкритих електропроводок
| п.5.2, стор.113 (4)
|
|
|
|
| 5.4.2
| Схованих електропроводок
| п.5.3, стор.130 (4)
|
|
|
|
| 5.4.3
| Електропроводок в трубах
| п.5.4, стор.144 (4)
|
|
|
| 5.5
| Заземлення освітлювальних установок
| п.6.1, стор.200 (4)
|
|
|
|
|
|
|
|
| ЗАЗЕМЛЕННЯ ОСВІТЛЮВАЛЬНИХ ЕЛЕКТРОУСТАНОВОК.
ПРИЗНАЧЕННЯ І БУДОВА ЗАЗЕМЛЕННЯ.
Для запобігання поразці електричним струмом при дотику до металевих неструмоведучих частин електроустаткування і конструкцій, що знаходяться під напругою унаслідок пошкодження ізоляції, застосовується ряд захисних заходів: заземлення, занулення, вирівнювання потенціалів, захисне відключення, включення в мережу розділяючих трансформаторів і ін.
З перерахованих захисних заходів в освітлювальних установках найбільше застосування мають заземлення і занулення.
Заземлення є з'єднання із землею металевих частин електроустановок за допомогою заземляючих провідників і заземлителей. Таке заземлення застосовується у всіх мережах з ізольованою нейтраллю.
Під зануленням розуміється система установок 220 і 380 В із заземленою нейтраллю трансформаторів, в якій корпуси електроустаткування сполучені з нейтраллю. Основним призначенням занулення є забезпечення відключення ділянки мережі, на якій відбулося замикання провідників, що знаходилися під напругою, на занулені частини установки.
У освітлювальних установках заземлення (або занулення) необхідно виконувати: у приміщеннях з підвищеною небезпекою, а також в зовнішніх установках при номінальній напрузі вище 42 В змінного струму і 110 В постійного струму; у вибухонебезпечних приміщеннях при будь-якій напрузі.
У приміщеннях без підвищеної небезпеки, наприклад в житлових, суспільних і адміністративних будівлях, землення виконують тільки в підвалах, на клітинних маршах з провідними підлогами, горищах і в технічних приміщеннях, що мають ознаки підвищеної небезпеки (котельні, машинні приміщення ліфтів, прачечні, майстерні і т. п.). У приміщеннях з підвісними стелями, що мають металеві конструкції і деталі, заземлення викоують у всіх випадках, включаючи і приміщення без підвищеної небезпеки.
У освітлювальних мережах з глухозаземленною нейтраллю якості заземляючого дроту, як правило, використовують робочий нульовий дріт мережі за винятком двопровідних ліній, ліній у вибухонебезпечних приміщеннях класу В-I, в яких для заземлення прокладають спеціальний дріт.
Заземляючі дроти в мережах із заземленою нейтраллю повинні мати перетин не меншого 50% перетину різних проводів.
У мережах з ізольованою нейтраллю заземляючі провода вибирають перетином не меншого 1/3 перетину фазних проводів, але не більше 25 мм2 для мідних провідників і 35 мм2 для алюмінієвих.
За умовами механічної міцності заземляючі мідні провідники, що прокладаються в трубах, повинні мати перетин не меншого 1,5 мм2, а алюмінієві 2,5 мм2. У мережах з ізольованою нейтраллю для заземлення використовують сталеві труби електропроводок, алюмінієві оболонки кабелів, заземлені конструкції будівель або прокладають спеціальні заземляючі дроти. Використання як заземляючі провідники [тонкостінних сталевих труб, а також металевих оболонок трубчастих проводів, металевих оболонок ізоляційних трубок, свинцевих оболонок проводів в груповій освітлювальній мережі забороняється.
У тих випадках, коли правила передбачають в приміщеннях застосування заземлення, сталеві тонкостінні труби і металеві оболонки проводів повинні бути заземлені і мати надійні з'єднання на всьому протязі.
У колі нульових проводів, використовуваних для заземлення, установка запобіжників, а також роз'єднуючі пристрої, що відключають нульовий дріт без одночасного відключення фазних проводів цієї мережі, не допускаються.
|
|
| Розрахунок і вибір апаратури керування та захисту, типу електропроводки.
|
|
|
|
| 6.1
| Вибір типу апаратури керування (вимикачів)
- у залежності від типу приміщення;
- у залежності від способу монтажу електропроводки;
- у залежності від струму та напруги живлення.
| п.6.1, т.6.1
стор.149 (2)
|
|
|
| 6.2
| Вибір типу апаратури керування та захисту (автоматичних вимикачів)
- у залежності від типу приміщення;
- у залежності від номінального струму навантаження.
| п.10.3, т.10.4, стор.146 (5)
п.6, стор.77 (1)
|
|
|
| 6.3
| Розрахунок сили струму ліній (Ін) для визначення типу автоматичних вимикачів
Рзаг= U · Ін,
|
|
|
|
|
| - визначення типу автоматичного вимикача;
| п.6, стор.77 (1)
(АЕ-100)
|
|
|
|
| - визначення струму уставки (Іуст ) теплового розчіплювача;
|
|
|
|
|
| - визначення стандартне значення струму уставки (Іуст ) автоматичного вимикача;
| п.6, стор.77 (1)
для АЕ-100 (6,10,16,20,25А)
|
|
|
|
| - визначення струму відсічки (Івід ) автоматичного вимикача;
Івід = 3 ÷ 12 Ін,
|
|
|
|
|
| - вибір за таблицею відповідного тип та марки автоматичного вимикача;
| АЕ-1081(6А)
|
|
|
| 6.4
| Візначення загальної потужності ліній освітлювальної установки;
Рзаг= Рл1+Рл2+...+Рлн
|
|
|
|
| 6.5
| Вибір типу промислового освітлювального щита;
| т.4.2 стор.93 (5)
|
|
|
| 6.6
| Вибір типу дроту;
| п.6.1, т.3.8
стор.80 (2)
т.5.3 стор.110 (5)
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| РОЗРАХУНКОВО - МОНТАЖНА ТАБЛИЦЯ ОСВІТЛЮВАЛЬНОЇ МЕРЕЖІ
|
|
Таблиця 7.1
| Лінії споживачів
| Освітлювальний щит
| Електропроводка
| Вімікач
| Освітлювальна установка
(елктроспоживачі)
| | Номер лінії
| Тип щита
| Апаратній ввід
| Автоматічній вимикач
| Вид првдки
| Спосіб прокладки
| Марка дроту
| Тип вимикача
| Тип, умовне позначення
| Потужність лампи світильника (споживача) (Рл)
| Кількість світильників (N)
| Загальна потужність лінії (Рліні)
| | Тип АВ
| Тип рзчеплювача (умвне позначення)
| Струм номінальний Ін(А)
| Струм уставки
Іуст (А)
| Струм відсічки
Івід (А)
| |
| ОЩ
|
| АЕ
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| Заходи електробезпеки при експлуатації споживачів електричної енергії. Нормативні документи.
| п.13.1, стор.327 (2)
п.13.3, стор.340 (2)
гл.7, стор.274 (5)
гл.9, стор.215 (4)
|
|
|
ЕЛЕКТРОТРАВМАТИЗМ.
Значна доля електричних травм виникає в результаті доторкання до елементів електроустановок, на які подається напруга в процесі нормальної експлуатації. Наприклад, результати аналізу за один рік засвідчили, що ураження в результаті доторкання до фазних проводів складають 67,4% всіх виробничих електротравм. Доцільно розглянути умови виникнення електричного кола через людину та параметри, які визначають величину струму ураження при доторканнях до фазних проводів.
Небезпека доторкання в значні мірі залежить від режиму нейтралі електроустановки. Джерела, які використовуються в нашій країні для живлення виробничих споживачів електроенергії до 1000 В, можуть мати три режими нейтралі: ізольовану, глухо заземлену та заземлену через компенсуючий пристрій. В електроустановках з різними режимами нейтралі небезпека доторкання визначається величиною струму, який проходить через людину і залежить від стану ізоляції. Доторкання до струмопровідних частин електроустановки, що знаходиться під напругою, може бути двох видів:
- двофазним; при цьому напруга доторкання буде дорівнювати напрузі джерела живлення електроенергією Uh=U, а струм, що проходить через тіло людини, не залежить від числа фаз мережі, режиму нейтралі і визначається відношенням напруги U між струмопровідними частинами електроустановки до опору Rh тіла людини, тобто Ih-U/Rh. Двофазні доторкання в мережах напругою, вищою за 42 В, дуже небезпечні, але, як показує статистика електротравматизм, такі випадки трапляються вкрай рідко;
- однофазним; напруга доторкання і струм, який проходить через тіло людини. В даному випадку залежать від напруги електроустановки, а для мереж з ізольованою нейтраллю - від частоти, сумарної довжини повітряних та кабельної ліній, опору ізоляції проводів мережі відносно землі та інших факторів.
Доторкання людини до частин електроустановки, які в нормальних умовах не знаходяться під напругою, теж може нести небезпеку при пошкодженні ізоляції та замиканні струмоведучих частин на корпус. Тут напруга доторкання і струм, що проходить через тіло людини, залежать від значення струму замикання на корпус електрообладнання, опору пристрою заземлення, коефіцієнта напруги доторкання, а тривалість протікання струму через тіло людини - від часу замикання захисту при замиканнях на корпус.
Заслуговують уваги і випадки доторкання людини до двох точок землі, які мають різні потенціали, що можуть мати місце в аварійному режимі при пошкодженні ізоляції та замиканні струмонесучих частин на землю. Струм, який протікає через тіло людини, визначається відношенням напруги Um шагу до опору Rh тіла людини, тобто Ih=Um/Rh. В електроустановках напругою до 1000 В значення струму не буде мати великого значення, а шлях струму (нога-нога) далеко не завжди небезпечний для людини.
Як вже підкреслювалось, однофазне доторкання є найбільш розповсюдженим у практиці. При цьому значення струму, який протікатиме в колі людини, залежить (при інших рівних умовах) від режиму нейтралі.
Якщо людина доторкнеться до голого фазного дроту в разі, коли нейтраль заземлена, він потрапить під фазну напругу.
КЛАСИФІКАЦІЯ ЗАСОБІВ ЗАХИСТУ ВІД УРАЖЕННЯ ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ.
Засоби захисту від ураження електричним струмом як і інші засоби захисту від дії інших небезпечних та шкідливих факторів. Ділиться на колективні та індивідуальні, а до засобів індивідуального захисту відносяться також запобіжне приладдя (наприклад ізолюючі кліщі).
Переносні заземлення, як і ножі заземлення в апаратах, наприклад в роз'єднувачах, використовуються виключно в захисних цілях. Тому і ті і другі слід відносити до групи "пристрої для заземлення струмопровідних частин".
З метою подальшого уточнення області використання засобів захисту від ураження електричним струмом (та електричною дугою) їх доцільно поділити на засоби, що попереджують доторкання людей до електронебезпечних елементів, і засоби. Які забезпечують захист при таких доторканнях, а ті - за характером електронебезпечних елементів.
Пересувні і переносні засоби захисту та приладдя, які використовуються при роботі в електроустановках, коли вона проводиться без зняття напруги, в свою чергу поділяють на основні та допоміжні.
Як у виробничому, так і в невиробничому електротравматизму, доля травм внаслідок переходу напруги на корпус електроустановки приблизно однакова і складає в кожній з вказаних сукупностей сьому частину. На виробництві травми через однофазне доторкання до струмопровідних частин установок вище 1 кВ трапляються майже так часто, як і при доторканні до частин напругою до 1 кВ.
Дані з електротравматизму свідчать про те, що співвідношення між числом нещасних випадків, обумовлених доторканням до струмопровідних частин і частин, які не є струмопровідними, збільшується. З цього слід зробити висновок, що разом з вдосконаленням засобів захисту від ураження струмом слід зосередити увагу на розробці та впровадженні нових засобів захисту, які попереджують доторкання до струмопровідних частин всіх напруг (вище за 42 В), або які забезпечують захист при такому доторканні.
Більше всього нещасних випадків трапляється при роботі на установках змінного струму промислової частоти, з них основна частина на установках напругою 220 В і 380 В, 6 і 10 кВ.
В середньому кожен четвертий випадок електротравматизму пов'язаний з відсутністю, ненадійністю або невикористанням засобів захисту. Найбільше електротравм, спостерігається через невикористання засобів неавтоматичного захисту (засобів індивідуального захисту, інструментів і приладдя, знаків безпеки).
Дані про частоту електротравматизму, обумовлені недоліками або невикористанням засобів захисту, також підтверджують, що в теперішній час найбільш ефективними засобами захисту від небезпечного доторкання до струмопровідних частин є оболонки, постійні загородження та ізоляційні покриття, а при доторканні до корпусів електроустановок з пошкодженою ізоляцією струмопровідних частин - захисне заземлення та занулення.
До найбільш розповсюджених порушень правил монтажу та експлуатації пристроїв заземлення відносять:
- використання в якості проводів заземлення кусків проводів;
- з'єднання проводів скруткою;
- послідовне підключення до одного пристрою заземлення декількох електроприймачів;
- незаземлення окремих блоків складних пристроїв; Небезпечними дефектами занулення є:
- неприєднання проводу занулення до нейтралі джерела живлення;
- монтаж в нульовому проводі запобіжників, вимикачів;
- включення нульових проводів до фази;
- використання корпусів обладнання, броні кабелів, водопровідних труб в якості робочого нульового проводу.
Забороняєтьсязнімати огородження з виводів обмоток працюючих електричних машин, з частин машин, що обертаються.
Обслуговування працюючих електричних машин допускається тільки особами, які мають ІІІ кваліфікаційну групу, при достатньому освітленні, стоячи на електричному коврику в одежі, яка не створює безпеки захоплення її машиною.
При виконанні робіт на виведених в ремонт електромашинах, на ключах керування та вимикачах необхідно встановити забороняючі плакати “НЕ ВМИКАТИ – ПРАЦЮЮТЬ ЛЮДИ”, а кабель живлення від’єднати від щита.
Забороняютьсяроботи з електроінструментом з прикладних драбин на висоті, що перевищує 2,5 м.
Забороняєтьсявкручувати або викручувати лампи в світильниках без відключення світильників з мережі.
При роботі електроагрегата, електричної машини, електричних апаратів, приладів та пристроїв забороняється торкатись неізольованих струмом провідних частин.
Головним завданням при експлуатації електроустановок з захисним зануленням є контроль опору проводів занулення, повного опору петлі фаза - нуль. До того ж контроль кола занулення повинен бути постійним (автоматичним), оскільки обрив нульового проводу трапляється раптово і непередбачене.
Досвід показує, що захисне заземлення (занулення) переносного та пересувного електрообладнання слід дублювати (або підстраховувати) іншими технічними мірами. Для переносних електроприймачів - це подвійна ізоляція, а для пересувних - захисне відключення.
Пристрої захисного відключення.
За своїми захисними функціями ПЗВ діляться на два класи. До одного класу відносяться ПЗВ, які автоматично відключають установку при однополюсному (однофазному) доторканні людини до частин обладнання, які знаходяться під недопустимою напругою. В другий клас входять ПЗВ, які відключають електроустановку, коли струм відтікання через ізоляцію на землю перевищує задані значення (незалежно від факту доторкання людини).
Важливо, щоб ПЗВ були обладнані елементами самоконтролю справності. Найбільш слабким елементом ПЗВ є апарат відключення через відкази механізмів вільного розчеплення в автоматах серії АФВ та елементів відключення в пускачах серії АП.
Блокування. Пристрої сигналізації.
Блокування використовують головним чином там, де є коло напругою більшою за 1 кВ, - в РП, ТП (наприклад на шафах вводу).
Нещасні випадки мають місце головним чином через несправності механічних пристроїв блокування. Заслуговують на увагу пристрої, які попереджують про небезпеку контакту з струмопровідними частинами електроустановок (наприклад пристрої, що попереджують кранівника автокрана до ЛЕП).
Обмежувачі напруг.
В особливо небезпечних приміщеннях повинні використовуватись світильники і інструменти на 42 В і нижче. Там, де неможливо використати інструменти на 42 В слід використовувати меншими не 220 В, але з подвійною ізоляцією.
Для забезпечення безпеки зварювальних робіт, які виконуються в особливо небезпечних приміщеннях і на відкритих територіях, напруга холостого ходу зварювального трансформатора повинна автоматично зменшуватись до 12 В не пізніше як через 1 с після обриву зварювальної дуги. Проте, не зважаючи на те, що цей ГОСТ був введений ще в 1978 p., до цього часу більшість зварювальних апаратів поставляються без обмежувачів.
НОРМАТИВНІ ДОКУМЕНТИ
1. Правила устройства электроустановок. М.Энергоатомиздат. 1986 г.
2. Правила технической эксплуатации электроустановок потребителей.
Правила технической безопасности при эксплуатации электроустановок потребителей. М. Энергоатомиздат. 1986 г.
3. П.А. Долин. Основы техники безопасности в электроустановках.
М. Энергия. 1979 г.
4. Правила техники электробезопасности при эксплуатации военных электроустановок. М. Воениздат. 1974.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1