Студопедия.Орг Главная | Случайная страница | Контакты | Мы поможем в написании вашей работы!  
 

Типових приміщень. 1 страница

⇐ Предыдущая123Следующая ⇒


       
         
  Класифікація типажу приміщень      
  1.1 Тип приміщення за характером виконання робіт та нормою освітленості.      
    1.1.1 службові      
    1.1.2 навчальні      
    1.1.3 технічні      
    1.1.4 допоміжні      
  1.2 Тип приміщення за умовами середовища      
    1.2.1 сухі що опалюються      
    1.2.2 вологі та сирі      
    1.2.3 особливо сирі      
    1.2.4 запилені      
    1.2.5 пожежно та вибухонебезпечні      
    1.2.6 з хімічно активним середовищем      
                 
Таблиця1.2.1 ЗАГАЛЬНА КЛАСИФІКАЦІЯ СЕРЕДОВИЩ І ПРИМІЩЕНЬ
Клас середовища або приміщення Відносна вологість % Особливості, що характеризують клас середовища або приміщення
Нормальне — Відсутній технологічний пил, гази чи пар, що здатні порушувати нормальну роботу устаткування. Навколишня температура тривало не перевищує 30° С
Жарке — То ж. Навколишня температура тривало перевищує 30°С
Сухе Не більше 60 То ж. Конденсація пари води практично неможлива
Вологе 60—75 То ж, але є пари води, здатні тимчасово в невеликих кількостях конденсуватися при різких і глибоких пониженнях температури
Сире Більше 75.. То ж, але є пари води, здатні конденсуватися при невеликих пониженнях температури
Особливо сире   То ж, але пари води постійно конденсуються, стіни, підлога і стеля покриті вологою
Запорошене   За умовами виробництва виділяється технологічний пил, що осідає на проводах і устаткуванні, здатна проникати всередину машин, апаратів
Хімічно активне   Постійно або тривалий час містяться активні гази і пари або утворюються відкладення, разрушающе, що діють, на ізоляцію і токоведущие частини електроустаткування
Пожежонебезпечне — Застосовуються або зберігаються горючі речовини
Вибухонебезпечне   За умовами технології можуть утворюватися вибухонебезпечні суміші горючих газів, пари з повітрям або киснем, горючого пилу або волокон з повітрям
 
  1.3 Візначення типу приміщення для розрахунку освітлювальної установки    
           
  Вибір джерела освітлення за типом приміщення п.4-6 стор505 (1)  
  2.1 Нормована освітленість приміщення (Етіп)  
    2.1.1 виробничих приміщень т. 7.1 стор184 (2)  
    2.1.2 технічних приміщень т. 7.2 стор187 (2)  
    2.1.3 службових та навчальних т. 7.3 стор191 (2)  
             
  Таблиця2.1.1 Норми освітленості приміщень об’єктів
  Приміщення Розряд, підрозряд зорової роботи Площина нормування освітленості та її висота від підлоги (м) Рекомендуємі значення для ламп
  газоразрядних розжарювання
  освітленість (лк) коефіцієнт запасу освітленість (лк) коефіцієнт запасу
  Виробничі та технічні приміщення
  Електростанція Щитова при постійному перебуванні людей в приміщенні:            
  - фасад щита IVг В-1,5   1,5 (150) 1,3
  - задня сторана щита VI В-1,5   1,5   1,3
  - пульт керування IVг Г-0,8   1,5 (100) 1,3
  Приміщення КТП IVг В-1,5   1,5 (75) 1,3
  Електромашинний зал IVг Г-0,8   1,5 (100) 1,3
  Кабельний поверх IVг Г-0,0 (50) 1,5   1,3
  Котельня            
  Площадка біля котлів VІ Г-0,8   1,8   1,5
  Бойлерна VІ Г-0,0   1,5   1,3
  Мазутонасосна VІ Г-0,0   1,5   1,3
  Акумуляторне приміщення            
  Акумуляторна VІ Г-0,5 (75) 1,5   1,3
  Ремонтна акумуляторів IVб Г-0,8   1,5 (150) 1,3
  Електролітна, дистиляторна            
  - на висоті 0,8 м VІ Г-0,8   1,5 (50) 1,3
  - на рівні підлоги VІ Г-0,0   1,5   1,3
  Зарядних агрегатів VІ Г-0,8   1,5   1,3
  Парк техніки            
  ПТОР Vа Г-0,0   1,5 (150) 1,3
  Смотрова канава VІ Г-0,0   1,5   1,3
  Механічний цех IVа Г-0,8   1,5 (200) 1,3
  Цех ремонту радіаторів IVб Г-0,8   1,8 (150) 1,5
  Цех ремонту паливної апаратури IVа Г-0,8   1,5 (200) 1,3
  Цех ремонту шин Vб Г-0,8   1,5 (100) 1,3
  Закрита стоянка ІХа Г-0,0 (50) 1,5   1,3
  Відкрита стоянка ХVІІ Г-0,0   1,5 (5) 1,3
  Лабораторії   Г-0,8   1,5 (150) 1,3
  Службові приміщення
  Кабінет, кімната для занять   Г-0,8   1,5 (150) 1,3
  Креслярська, копірувальна   Г-0,8   1,5 (300) 1,3
  Машинописне бюро   Г-0,8   1,5 (200) 1,3
  Читальний зал   Г-0,8   1,5 (150) 1,3
  Архів   В-1,0   1,5 (30) 1,3
  Конференц -зал   Г-0,0   1,5 (100) 1,3
  Приміщення начальника варти, бюро перепусток   Г-0,8   1,5 (100) 1,3
  Вартове приміщення   Г-0,8   1,5 (75) 1,3
  Виставковий зал   Г-0,0   1,5 (100) 1,3
  Обчислювальний центр   Г-0,8   1,5 (200) 1,3
  Медичний пункт,реєстратура   Г-0,8   1,5 (100) 1,3
  Маніпуляційна   Г-0,8   1,5 (150) 1,3
  Кабінети врачів   Г-0,8   1,5 (100) 1,3
  Столова, буфет, зал   Г-0,8   1,5 (100) 1,3
  Кухня   Г-0,8   1,8 (100) 1,5
  Вентиляційна камера   Г-0,0 (50) 1,5   1,3
  Кімната для паління   Г-0,0 (70) 1,5   1,3
  Санітарний вузел   Г-0,0 (75) 1,5   1,3
  Шахта ліфта   В-стіна (75) 1,5   1,3
  Тамбур   Г-0,0 (50) 1,5   1,3
  Горище   Г-0,0 (50) 1,5   1,3
  Примітка: Г- горизонтальна, В- вертикальна, (00)- освітленість ламп що не рекомендуються.
   
  2.2 Вибір лампи, світильника за типом приміщення      
    2.2.1 Вибір лампи за типом приміщення п.4.6 стор505 (1)    
ВИБІР ДЖЕРЕЛА СВІТЛА Газорозрядні лампи (люмінесцентні і ДРЛ) рекомендуються для освітлення основних виробничих приміщень, де виконуються роботи великої і середньої точності; для виробничих приміщень з недостатнім природним освітленням або без природнього освітлення при постійному перебуванні людей; у допоміжних приміщеннях з постійним пребуванням людей при нормі освітленості при газорозрядних лампах 150 лк і більш. Люмінесцентні лампи рекомендуються застосовувати в деру чергу в приміщеннях з тонкими і напруженими роботами (контроль і сортування виробів, збірка приладів, креслярська робота, конторсьі приміщення); при необхідності правильної відмінності цвітів (ткацькі і швейні цехи, кольоровий друк в поліграфії); у допоміжних і прохідних приміщеннях, суміжних з виробничими, де застосовані люмінесцентні лампи (вестибюлі, гар дероби, коридори, сходь, вмивальні туалетні) При необхідності правильного розрізнення колірних відтінків використовують люмінесцентні лампи типу ЛДЦ (або ЛД і ЛХБ), в остальних випадках лампи типу ЛБ (допускаються ЛД і ЛХБ). Слід прагнути до застосування люмінесцентних ламп найбільшої можливої одиничної потужності. Сумісне застосування в одному приміщенні ламп розжарювання і люминесцентних не обмежується, але рекомендуються, щоб основна частина освітленості кожного робочого місця створювалася джерелом світла якого-небудь одного типу. Люминесцентних лампи можуть застосовуватися у високих приміщеннях, при цьому в приміщеннях висотою 8 м і їх доцільніше встановлювати в світильниках з дзеркальними віддзеркаленнями. Лампи ДРЛ рекомендується використовувати для загального освітлення виробничих приміщень переважно заввишки більше 6 м, якщо по характеру роботи не потребують розрізнення забарвлених поверхнонь (наприклад, цехи металургійною, машинобудівельної суднобудівельною промромисловості); для основних проїздів і проходів з інтенсивним рухом транспорту і людей на територіях промпредприємств, для інших ділянок відкритих просторів, що вимагають підвищеною освітлення. Лампи Ксенону рекомендуються для освітлення великих відкритих просторів - кар'єрів, морських і річкових портів, місць виробництва відкритих робіт на територіях промпредпріятій, відкритих складів, лісових бірж, залізничних сортувальних станцій, передзаводських i ло-щадей. Лампі розжарювання використовуються в основному для прохідних і допоміжних приміщень без постійних перебування людей; у виробничих приміщеннях з грубими роботами, в приміщеннях з особливо важкими умовами середовища; для проїздів і проходів на території промпредприємств з середньою і слабкою інтенсивністю руху людей і транспорту; для охоронного освітлення, в зовнішніх прожекторних установках. Лампі розжарювання використовуються також в спеціальних випадках - для аварійного освітлення, що живитися або перемикається на живлення постійнимструмом; коли потрібне застосування світильників малих габаритів, що створюють направленне освітлення, для приміщень, в яких за умовами технології неприпустимо застосування газорозрядних ламп (наприклад, по причині створення ними радіоперешкод). Для вибухонебезпечних приміщень і вибухонебезпечних зовнішніх установок використовують переважно лампи розжарювання.    
    2.2.2 Вибір світильника за лампою та типом приміщення п. 15.1стор296(3) т.4.14 стор506 (1) т.4.15 стор513 (1) т.4.16 стор518 (1)    
             
ВИБІР СВІТИЛЬНИКА ПО ХАРАКТЕРИСТИКАХ СВІТЛОРОЗПОДІЛЕННЯ Світлорозподілення, будучи основною светотехнической характеристикою освітлювального приладу, визначає якість освітлення і енергетична ефективність освітлювальної установки — питома потужність. У основу светотехнической класифікації що діє в нашій країні покладено дві ознаки: відношення потоку, що випромінюється світильником в нижню півсферу, до повного потоку світильника і коефіцієнт форми кривої сили світла, під яким розуміється відношення максимальної сили світла світильника до умовного середнього арифметичного значення сили світла для даної меридіональної площини. За першою ознакою — відношенням (О) світлового потоку, що випромінюється світильником в нижню півсферу, F до повного світлового потоку світильника Fсв, всі світильники підрозділяються на п'ять класів: прямого світла (О > 80%), переважно прямого світла (60% < О < 80%), розсіяного світла (40% < О < 60%) переважно відображеного світла (20% <О<40%) і відображеного світла (Про <20%).   Мал. 2-1. Типові криві сили світла (у відносних одиницях). До — концентрована; Г — глибока; Д — косинусная; Л — напівширока; Ш — широка; М — рівномірна; С — синусна.   Криві сили світла світильників кожного з класів по своїй формі підрозділяються у свою чергу на сім типів: концентрована, глибока, косинусная, напівширока, широка, рівномірна і синусна. Типові криві сили світла у відносних одиницях приведені на мал. 2-1. Для освітлення приміщень, стіни і стелю яких мають невисокі властивості, що відображають, наприклад виробничих приміщень з великим відсотком скління стін і фермовими перекриттями, доцільне застосування світильників прямого світла (Універсаль, Глубокоізлучатель, ОД, СЗЛ.) В цих умовах світильники прямого світла, направляючи світловий потік джерел світла вниз на робочі поверхні, гарантують мінімальні втрати і якнайкраще використання світлового потоку. Проте застосування світильників прямого світла, особливо світильників з концентрованої або глибокої кривої сили світла, викликає помітну нерівномірність розподілу яскравості в полі зору, оскільки при цьому яскравість стелі і верхніх ділянок стін стає малою в порівнянні з яскравістю робочих поверхонь. У освітлювальних установках з такими світильниками виникають також різкі падаючі тіні від сторонніх предметів у зв'язку з незначною роллю відображених від стін і стелі світлових потоків, що слід враховувати при розміщенні світильників. При освітленні виробничих приміщень, стіни і стелі яких володіють високими властивостями, що відображають, доцільне застосування світильників переважно прямого світла, що направляють від 20 до 40% світлового потоку на стелю приміщення (світильник Люцетта, ОДО, ОДОР.) Деяке зменшення частки світлового потоку, що безпосередньо випромінюється в нижню півсферу, компенсується поліпшенням якості освітлення і в той же час малий впливає на енергетичну ефективність освітлювальної установки, оскільки такі світильники зазвичай мають вищий до. п. д. в порівнянні з аналогічними світильниками прямого світла. Разом з освітленням виробничих приміщень світильники прямого світла набули широкого поширення для освітлення вулиць і площ, територій промислових підприємств і ділянок будівельних робіт. Для освітлення вулиць і площ доцільне застосування дзеркальних і дзеркально-призматичних світильників прямого світла широкого світлорозподілення з максимальною силою світла під кутом 60—70° до осі світильника (СЗПР, СЗП). Такі світильники дозволяють рівномірно освітити вулицю при розміщенні їх на значній відстані один від одного, що зменшує як загальну кількість необхідних світильників, так і необхідну кількість дорогих опор для їх кріплення. Для освітлення територій промислових підприємств унаслідок дефіцитності і високої вартості дзеркальних і дзеркально-призматичних світильників застосовуються менш раціональні, але дешевші дифузні світильники широкого світлорозподілення з максимальною силою світла, направленій по осі симетрії світильника (СПО, Універсаль). Світильники розсіяного світла (наприклад, Куля), що направляють значну частину світлового потоку на стіни і стелю приміщення, неекономічні у виробничих умовах із-за великих втрат світлового потоку. Тому такі світильники застосовуються лише для освітлення приміщень з світлою обробкою: адміністративно-конторських приміщень, де по роду роботи бажане усунення різких тіней, учбових і лікувальних закладів, а також приміщень різного роду громадських будівель (театри, музеї, станції метрополітену). Світильники відображеного світла, застосування яких супроводжується найбільшими втратами світлового потоку джерел світла, використовуються переважно в установках архітектурного освітлення, в яких пред'являються особливі вимоги до розподілу яскравості в полі зору. Істотну роль при виборі типу світильника грає форма кривої сили світла. Характеризуючи ступінь концентрації світлового потоку світильника, форма кривої сили світла в нижній півсфері.    
  2.3 Визначення відстані між світильниками у відповідності до кривої світлорозподілу за типом світильника рис.4.1стор493(1)    
    λ- коефіцієнт форми кривої сили світла 0,7 - 0,8 крива Д; 0,9 - 1,1 крива Г; 1,4 - 1,8 крива Д,Л; 2 - 2,5 крива М. L (м)- відстань між світильниками; 1/3L (м) - відстань між рядами світильників з любим типом ламп та стіною; Нр(м) – висота підвісу світильника.     Н(м) - висота приміщення; hH(м) - висота робочої поверхні; hC(м) - висота звісу світильника від стелі. L =λ Нр п. 4.13стор529(1) п. 15.2стор299(3)      
  2.4 Візначення кількості рядів світильників (n) A(м)- ширина приміщення; l (м)-відстань між рядами світильників з любим типом ламп та стіною; l =1/3L, L(м)- відстань між світильниками.      
  2.5 Визначення кількості світильників в ряду (m) В(м) - довжина приміщення; В=S/A, де S- площа приміщення (м2); l (м)-відстань між рядами світильників з любим типом ламп та стіною; l =1/3L, L(м)- відстань між світильниками.      
  2.6 Визначення загальної кількості світильників (N) N= n m n(шт.) - кількість рядів світильників m(шт.) - кількість світильників в ряду        
  2.7 Визначення встановленої потужності освітлювальної установки за потужністю лампи. Рвст= Рпит S Рвст(Вт/м2) - встановлена потужність установки; Рпит(Вт/м2) - питома потужність; S(м2) - площа приміщення. п.7.2 стор.202 (2) т.7.5 стор.197 (2) т.7.6 стор.199 (2)      
Таблица2.7.-1 ПИТОМА ПОТУЖНІСТЬ ЗАГАЛЬНОГО РІВНОМІРНОГО ОСВІТЛЕННЯ
Висота підвісу світильни ка M Пло- ща примі- ще­ння. М2 Питома потужність. Вт/м2, при освітленні
5 лк 10 лк 20 лк 30 лк 50 лк 75 лк 100 лк
Світильники УПМ-15,У, «Астра-1,-11, -12»
3—4 10—15 2,9 5,1 9,6 13,5   30,4 37,6
15—20 2,6 4,5 8,4 12,2 19,2   33,6
20—30 2,4   7,5 10,9 17,4 23,6 30,4
30—50   3,5 6,3 9,4 14,7 20,3  
50-120 1,7   5,3 7,9 12,2    
120-300 1,5 2,5 4,3 6,8 10,4 14,4 19,2
>300 1,3 2,3   '6,1 9,4 12,8 16,8
4—6 10—17 3,3 6,2 10,8 14,8 23,3 32,8 43,8
17—25 2,8 5,1 9,2 12,8   29,6 39,4
25—35 2,4 4,4 8,2 11,5 17,7 26,6 35,4
35—50 2,2 3,9 7,4 10,6 16,1 23,6 31,5
50—80 1,9 3,4 6,4 9*2 13,9 20,7 27,6
80-150 1,6 2,9 5,4 7,6 11,6 17,6 .23,4
150-400 1,4 2,5 4.7 6,5 9,9 14,8 19,7
>400 1,2 2,1   5,6 8,5 12,2 16,2
6—8 25—35 2,7 4,9 8,7 12,4   31,5  
35—50 2,4 4,5 7,9 11,1 19,2 28,8 38,4
50-65 2,2 4,2 7,2 10,3 17,6 26,5 35,3
65—90   3,9 6,6 9,5 16,2 24,3 32,4
90-135 1,8 3,4 5,9 8,5 14,3 21,4 28,6
135-250 1,5 2,9 5,1 6,3      
250-500 1,3 2,5 4,4 6,2 10,3 15,4 20,6
>500 1,1 2,1 3,7 5,2 8,6 12,9 17,2
Світильник УП-24
  2 - 3 10—15 2,5 4,5   11,3 18,4 26,4 33,6
15—25 2,1 3,7 6,5 9,1 14,5   26,7
25—50 1,8 3,2 5,6 7,7 12,5 17,8 22,5
50-150 1,5 2,7 4,7 6,5 10,6   19,4
150-300 1,3 2,3 4,1 5,6 9,4 13,3  
>300 1,2 2,1 3,8 5,2 8,7 12,4 15,5
  3 - 4 10—15 3,6 6,1 12,3 16,4 25' 35,8 45,8
15—20 2,9 4,9 9,1 12,9 21,4 28,7 38,8
20—30 2,4   7,3 10,6 17,4 23,2  
30—50 1,9 3,3 5,8 8,5 13,4 18,8  
50-120 1,6 2,8 4,8 7,3 11,3 15,6 19,9
120-300   1,3 2,3 4,1 6,1 9,5   16,7
4 - 6 >300 1,1 1,9 3,6 5,3 8,2   14.G
10—17   9,3 20,4 25,5 32,8   66,6
17—25 3,7 7,1 14,6 19,3 26,9 41,6 55,5
25—35 2,7 5,1 9,7 13,1 20,4 31,7 42,3
35—50 2,2 3,8 7,5 10,4 16,2 24,2 32,2
50—80 1,8 3,1 5,9 8,4 12,9   25,3
80-150 1,5 2,6     10,6 15,6 20,8
150-400   1,2 2,2 4,2 5,9   13,4 17,8
>400   1,8 3,4 4,9 7,4 10,9 14,5
Таблиця 2.7.-2 ПИТОМА ПОТУЖНІСТЬ ЗАГАЛЬНОГО РІВНОМІРНОГО ОСВІТЛЕННЯ при освітленості 100 лк  
Світильники з люмінісцентними лампами  
Висота підвісу світильника (м) Площа приміщення (м2 ). Питома потужність, Вт/м2 для ламп
ЛБ40, ЛБ65 ЛХБ40, ЛХБ65, ЛБ80, ТБ40, ЛТБ65, ЛД40 ЛХБ80, ЛДЦ40. ЛТБ80, ЛД65 ЛД80, ЛДЦ65 ЛДЦ80. ЛБ40, ЛБ65 ЛД40, ЛБ80. ЛХБ40, ЛХБ65. ЛХБ80, ЛТБ80, ЛД65, ЛДЦ40 ЛДЦ65, ЛД80, ЛДЦ80
                   
2—3 10—15 9,8 11,0 12,4 14,9 8,/ 9,9 11,6 13,4
15—25 7,8 8,7 9,7 11,2 7, 8,1 9,2 10,7
25—50 5,8 6,8 7.5 8,6 5,7 6,6 7,4 8,6
50- 150 4,4 5.4 6,0 6,9 4,5 5,3   6,9
150-300 4,0 4,7 5,2 6,1   4,7 5,3 6,1
>300 3,6 4,1 4,7 5,4 3,4   4,5 5,2
  10—15   15,2 17,6   14,8 15,2 16,2 18,4
15—20 11,6 13,6 15,5   11,3 12,5 14,2 15,9
3—4 20—30 9,9 11,2 13,0 15,6 8,4 9,7 11,3 13,3
30—50 7,7 8,6   12,1 6,8 7,9   10,3
50— 5,5 6,4 7,4 8,4 5,5 6,4 7,3 8,4
120— 4,4 5,2 5,9 6,7 4,5 5,2 5,9 6,8
                 
>300 3,6 4,1 4,7 5,4 3,4   4,5 5,2
4—6 10—17   17,3 20,1     18,6 19,7  
17—25 13,6 15,8 18,2   15,5 16,4 17,2 19,6
25—35 12,4 14,4 16,5 18,5 12,7 13,7   16,8
35-50 10,8 12,1 14,2 15,8 9,2 10,5 12,4 14,1
50—80 8,5 9,5 10,5 11,8 7,4 8,6 9,8 11,2
80-150 6,0   7,9 9,2 6,1 7,1 8,3 9,4
150-400 4,6 5,4 6,2   4,8 5,6 6,4 7,4
>400 3,5 4,1 4,7 5,4 3,4   4,5 5,2
 
      Рл= Рвст/N Рл(Вт) - потужність лампи; Рвст(Вт/м2) - встановлена потужність установки; N(шт.) - кількість ламп (світильників).        
  2.8 Визначення типу лампи. т.7.7 –7.11 стор.201 (2)    
Таблиця2.8-1 ОСНОВНІ ТЕХНІЧНІ ДАННІ ЛАМП РОЗЖАРЮВАННЯ (ГОСТ 2239—70)
Потужність Вт     Тип лампи Світловий потік, лм, при напрузі   Розміри, мм
127 В 127— 135 В 220 В 22,0— 235 В d l
  У            
  У            
  Би            
  БК            
  Би            
  БК   —        
  Би            
  БК 1 630     _    
  Г 2 300   2 000      
  Би     2 100      
  Г     2 800      
  Би     2 920      
  Г     4 600      
  Г     8 300      
  Г     13 200      
  Г 19 500   18 600 _    
  Г 29 600 —        

Примітки:

I. Позначення: У — вакуумна, Би — біспіральна, Г — газонаповнена, БК — біспіральна криптонова

перші цифри — напруга, останні — потужність (наприклад Р.В.220.Е40.150)

2. Лампи потужністю до 150 Вт виготовляються в матированних, молочних або опалиновых колбах (позначення МТ, МЛ і ОП відповідно) Зменшення світлового потоку: на 3% при матированных і опалиновых колбах; на 20% — при молочних колбах.

3. Лампи потужністю до 300 Вт мають цоколь Е27, потужністю
300 Вт—Е27 і Е40, лампи більшої потужності — Е40.

4. Термін служби ламп: 1000 г — для ламп 127 і 220 В,

2500 г— для ламп 127—135 і 220—235 В.

5. Лампи на напругу 127—135 і 220—235 В призначені для мереж, в яких напруга може тривало перевершувати номінальне.

Таблиця2.8.-2 ОСНОВНІ ТЕХНІЧНІ ДАННІ ЛЮМІНЕСЦЕНТНИХ ЛАМП НИЗЬКОГО ТИСКУ (ГОСТ- 6825—74)  
Лампа Напруга, В Струм, А Світловий потік, лм Діаметр, мм
ЛДЦ15   0,33    
ЛД15  
ЛХБ15  
ЛТБ15  
ЛБ15  
ЛДЦ20   0,37    
ЛД20  
ЛХБ20  
ЛТБ20  
ЛБ20  
ЛДЦЗО   0,36    
ЛДЗО  
ЛХБ30  
ЛТБЗО  
ЛБЗО  
ЛДЦ40   0,43    
ЛД40  
ЛХБ40  
ЛТБ40  
ЛБ40  
ЛХБЦ40*  
ЛДЦ65   0,67    
ЛД65  
ЛХБ65  
ЛТБ65  
ЛБ65  
ЛДД80   0,865    
ЛД80  
ЛХБ80  
ЛТБ80 4300 *
ЛБ80  
ЛХБ150*   1,9    
               

1. Позначення: Л — люмінесцентна, Д— денного світла, Б—белая, Хб—холодно-біла, Тб—тепло-біла, Ц — правильной перенесення кольорів; число — потужність (Вт).

2. Лампи, помічені *, виготовляють по ТУ ОСЛ 539 022

⇐ Предыдущая123Следующая ⇒


Дата публикования: 2015-01-04; Прочитано: 380 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!

studopedia.org - Студопедия.Орг - 2014-2024 год. Студопедия не является автором материалов, которые размещены. Но предоставляет возможность бесплатного использования (0.011 с)...