Характеристика α, β , γ та ренгенівського випромінювання

Рентгенівське випромінювання – це електромагнітні хвилі з довжиною хвилі від 80 нм до нм і займає спектральну область між гамма і ультрафіолетовим випромінюванням. У медицині для рентгенодіагностики і рентгенотерапії застосовують рентгенівське випромінювання з довжиною хвиль від 10 нм до нм.

Вперше про відкриття Х променів, які виникали при співударі швидких електронів з речовиною (названих Х променями) було повідомлено у листопаді 1895 р. німецьким фізиком Вільямом Рентгеном.

Задовго до перших досліджень Рентгена Х промені відкрив український фізик світового рівня, родом з Тернопільщини Іван Пулюй (1845-1918 р.). Народився Іван у містечку Гримайлові. Після завершення навчання у Тернопільській гімназії закінчив теологічний і філософські факультети Віденського університету, а у 1877 році в Страсбурзі захистивши дисертацію з фізики здобув науковий ступень доктора натуральної філософії. У 1884 році Міністерство освіти Австрії призначає І.Пулюя професором експериментальної і технічної фізики Німецької вищої технічної школи у Празі, а через п’ять років його обирають ректором цього ж навчального закладу.

За видатні наукові і педагогічні досягнення з фізики та електротехніки в 1906 році І.Пулюй був нагороджений орденом Залізної корони, в 1910 році отримав титул радника цісарського двору.

Важко переоцінити роль І.Пулюя у дослідженні Х променів. Ще на початку 1895 року І.Пулюй спостерігав дію невидимих променів, проте не поспішав повідомляти про них науковий світ. Після попереднього повідомлення про відкриття нового виду променів, яке Рентген зробив 28 грудня 1895 року, І.Пулюй 13 лютого і 5 березня 1896 року опублікував дві статті про виникнення та фотографічну дію Х променів, і лише 9 березня 1896 року та у травні 1897 року з’являються статті Рентгена, присвячені результатам досліджень властивостей Х променів. Крім того І.Пулюй належить першість у відкритті іонізаційної здатності Х променів, у дослідженні їх просторового розподілу та поясненні механізму виникнення.

Рис. 1

Рентгенівські (Х промені) виникають у трубках Пулюя – скляних балонах, з яких викачено повітря до тиску і в які впаяні катод і анод (рис. 1). Останній зроблений з тугоплавкого металу. Спіраль катода розігрівається електричним струмом від джерел розжарювання і випромінює електрони, які прискорюючись електричним полем бомбардують анод, у результаті чого виникає Х випромінювання.

Рис.2

Інтенсивність Х випромінювання пропорціональна квадратові напруги між анодом і катодом, атомному номеру речовини анода і силі струму:

де - коефіцієнт пропорціональності.