Природна вентеляція. Види. Переваги, недоліки

За типом повітрообміну природну вентиляцію поділяють на загальнообмінну неорганізовану та загальнообмінну організовану, яка базується на аерації.

Загальнообмінна неорганізована природна вентиляція (інфільтрація, абоприродне провітрювання) — здійснюється зміною повітря у приміщенні через нещільності в огородженнях і елементах будівельних конструкцій, завдяки різниці тиску ззовні й всередині приміщення.

Такий повітрообмін залежить від багатьох факторів — сили і напрямку вітру, температури повітря всередині приміщення і ззовні споруди, виду огородження і якості будівельних робіт. Однак інфільтрація спостерігається і в житлових будівлях і може досягати 0,5...0,75 об’єму будівлі за годину, з для промислових підприємств —1…1,5.

Для забезпечення постійного повітрообміну за умови підтримки чистоти повітря у приміщенні служить загальнообмінна організована природна вентиляція. Організована, або регульована, природна вентиляція може бути канальною та безканальною (аерація).

Канальна природна витяжна вентиляція без організованого припливу чистого повітря використовується в житлових та адміністративних будівля.

Розрахунковий гравітаційний тиск таких систем вентиляції визначається за температури зовнішнього повітря +5 °С вважаючи, що все воно використовується витяжним каналом, без врахування протидії припливу повітря в будівлю.

Аерація — це загальнообмінна організована керована природна вентиляція приміщення, проходить за рахунок різниці гравітаційного тиску зовнішнього та внутрішнього повітря і дії вітру. Повітрообмін у приміщенні забезпечується наявністю отворів в стінах (вікна) та у перекриттях (ліхтарі).

Аерацію улаштовують, коли з її допомогою можуть бути забезпечені нормальні умови повітряного середовища та коли вона доступна за технічними умовами. Норми повітря на людину за природною канальною вентиляцією становлять: