Демеркуризація забруднених поверхонь, приміщень та одягу

1. Демеркуризацiю поверхонь можна проводити такими методами:

- обробка розчином сульфiду натрiю. З метою прискорення реакцiї до розчину сульфiду натрiю додають до 10% сiрки. Якщо поверхнi крiм ртутi мiстили ртутєорганiчнi сполуки, то їх спочатку обробляють рiдкою пастою, що складається з 1 вагової частини хлорного вапна i 4 вагових частин води, i примiщення зачиняють. Через 2–3 години хлорне вапно змивають, пiдлогу й стiни, пофарбованi олiйними фарбами, меблi та iнше обладнання обробляють 5–10% водним розчином сульфiду натрiю, i примiщення зачиняють на добу. Пiсля цього поверхнi промивають мильним розчином;

- обробка 4–5% розчином моно- або дiхлорамiну в чотирихлористому вуглецi й витримка 8–10 годин у зачиненому примiщеннi. Пiсля цього слiд рясно змочити поверхню 4–5% розчином полiсульфiду натрiю i знову зачинити примiщення на 8–10 годин. Потiм примiщення слiд добре провiтрити, а демеркуризовану поверхню промити водою й насухо витерти. У результатi такої обробки спочатку утворюється сульфамiд ртутi й каломель, яка при взаємодiї з розчином полiсульфiду натрiю перетворюється в сульфiд ртутi.

Для приготування полiсульфiду натрiю беруть 4 кг кристалiчного сульфiду натрiю, нагрiвають його в сталевiй посудинi до температури 105 град. C i, при помiшуваннi, поступово додають 0,5–0,7 кг меленої сiрки до повного її розчинення. Одержаний полiсульфiд натрiю розводять водою до потрiбної концентрацiї;

- забруднену поверхню вкривають 20% розчином хлориду залiза (III) iз розрахунку одне вiдро на 25 кв. м площi примiщення. Поверхню, покриту розчином, кiлька разiв протирають щiткою, змоченою цим самим розчином, i залишають до повного висихання на 1–2 доби. Пiсля цього демеркуризовану поверхню очищають, кiлька разiв ретельно промивають спочатку мильною, а потiм чистою водою. Це потрiбно тому, що невелика кiлькiсть хлорних i кисневих сполук ртутi, що залишилась, пiд дiєю свiтла й кисню поступово розкладаються i металiчна ртуть, що звiльнилася при цьому (як правило, у виглядi дуже дрiбнодисперсних краплинок), знову стає джерелом iнтенсивного надходження парiв ртутi у примiщення й отруєння працюючих.

2. Для демеркуризацiї повiтря використовують:

- однопроцентний розчин перманганату калiю. Пiд час пропускання крiзь нього повiтря, що мiстить пари ртутi, з iнтенсивнiстю 10–13 л/хв. затримує до 90% ртутi, при цьому для зв’язування самої ртутi витрачається 5% перманганату калiю, а решта — на окиснення домiшок, якi знаходяться в повiтрi;

- розчин, у 1 л якого мiститься 1 г перманганату калiю i 5 мл соляної кислоти густиною 1,19 г/куб. см. При взаємодiї перманганату калiю iз соляною кислотою видiляється хлор, який розчиняється у водi й потiм реагує зi ртуттю, утворюючи каломель, практично нерозчинну у водi. При цьому всi пилоподiбнi й дуже дрiбнi краплинки ртутi перетворюються в каломель, а бiльшi краплини покриваються плiвкою хлориду ртутi (I);

- сiрководень (при цьому на поверхнi рiдкої ртутi утворюється плiвка сульфiду ртутi, яка запобiгає її випаровуванню). Примiщення при демеркуризацiї заповнюють сiрководнем концентрацiї 0,5 мг/л, ретельно закривають i залишають на 40 годин. Цей метод зручний для знешкодження ртутi на стiнах i стелi.

3. При виявленнi в примiщеннi парiв ртутi в концентрацiї, що перевищує гранично допустиму, необхiдно негайно приступити до очистки примiщення вiд ртутi таким чином:

- очистити лабораторнi столи й шафи вiд краплин ртутi, потiм установити їх на непроникну пiдстилку (клейонку, лiнолеум тощо) i злегка ударяти по них. Якщо за пришивнi борти лабораторних столiв попали краплини ртутi, то борти необхiдно вiдiрвати. Краплинки ртутi, що впали при цьому, слiд зiбрати;

- очистити сифони водопровiдних раковин, запобiгаючи можливому проливанню ртутi iз сифонiв на пiдлогу;

- очистити поверхню пiдлоги, переставляючи при цьому меблi;

- плiнтуси вiдiрвати вiд стiн i обстежити поверхню пiд ними. При виявленнi ртутi, вкрапленої в штукатурку за плiнтусами, вiдповiдну дiлянку штукатурки видалити. Зняти лiнолеум, гуму, а також плитки i дошки паркету, якi нещiльно прилягають до пiдлоги i пiд якими можливе накопичення ртутi.

Пiсля очищення меблiв, обладнання й пiдлоги вiд ртутi вiкна, дверi, рами, меблi, радiатори, пiдлогу й поверхню стiн, покритих олiйною фарбою, необхiдно промити гарячою водою за допомогою щiток.

Пiсля виконання цих робiт примiщення необхiдно провiтрити i через 5 днiв зробити контрольний аналiз повiтряного середовища. При виявленнi концентрацiї ртутi бiльше гранично допустимої очищення потрiбно повторити.

4. Якщо заходи, передбаченi п. 3, не дають помiтного зниження концентрацiї парiв ртутi, необхiдно дослiдити повiтряний простiр пiд пiдлогою шляхом узяття проб через отвiр у пiдлозi. При виявленнi значної концентрацiї парiв ртутi повiтряний простiр пiд пiдлогою iзолюється вiд повiтря робочих примiщень. З цiєю метою пiдлогу застеляють лiнолеумом або засипають щiлини в пiдлозi порошком двоокису марганцю i потiм зашпакльовують.

5. Якщо перелiченi вище заходи не дають бажаних результатiв, то зривають пiдлогу i ретельно очищають вiд ртутi простiр пiд пiдлогою: видаляють засипку, поверхню цементного покриття (пiсля очищення вiд смiття), покривають шаром олiфи або олiйної фарби. Для iзоляцiї дерев’яного покриття можна накладати шар глини, штукатурки або бiтуму.

6. Забрудненi ртуттю примiщення необхiдно прибирати з використанням iнвентарю, яким забороняється прибирати iншi примiщення. Пiсля закiнчення прибирання i обробки iнвентарю розчинами демеркуризантiв його помiщають у металевий, пофарбований у яскравий застережний колiр ящик, який щiльно закривається та обладнаний мiсцевим вiдсмоктуванням повiтря. Ящик може знаходитися в окремiй кiмнатi блоку побутових примiщень або в гардеробнiй робочого одягу.

7. Спецодяг, забруднений ртуттю, знепилюють, завантажують у барабан пральної машини i протягом 30 хвилин промивають холодною водою. Промитий спецодяг заливають мильно-содовим розчином iз розрахунку 4 л на 1 кг одягу i перуть протягом 30 хвилин при температурi 70–80 град. C. Випраний спецодяг промивають у барабанi спочатку гарячою, а потiм холодною водою до видалення лугу i протягом 30 хвилин обробляють 1–2% розчином соляної кислоти. Проводять повторне прання спецодягу мильно-содовим розчином у барабанi протягом 20 хвилин при температурi 70–80 град. C. Потiм спецодяг промивають холодною водою, вiджимають, сушать та прасують.

8. Пiд час демеркуризацiї розчинами перманганату калiю i особливо розчинами хлориду залiза (III) предмети та обладнання в примiщеннi (паркет, меблi, покриття з деяких пластмасових матерiалiв тощо) втрачають свiй початковий вигляд i частково руйнуються. Особливо сильнiй корозiї при взаємодiї з розчинами хлориду залiза (III) пiддаються металевi частини приладiв. Руйнування металевого обладнання проходить навiть, якщо воно безпосередньо не обробляється розчином хлориду залiза (III), але перебуває в примiщеннi, в якому проводять демеркуризацiю. Тому на час демеркуризацiї все металеве обладнання слiд винести з цього примiщення.

_____________________________________________________________________________________________________________