Занулення, область застосування, принципи проектування

Для захисту людей від ураження електрострумом внаслідок пошкодження ізоляції і переході напруги на струмопровідні частини машин, механізмів, інструментів тощо застосовують захисне заземлення чи занулення.

Занулення — це навмисне електричне з'єднання з нульовим захисним провідником металевих струмонепровідних частин, які можуть опинитися під напругою (корпуси електроустаткування, кабельні конструкції, сталеві труби тощо). Захисна дія занулення здійснюється тим, що при замиканні однієї з фаз на занулений корпус у колі цієї фази виникає струм короткого замикання, що впливає на струмовий захист (плавкий запобіжник, автомат), у результаті чого відбувається відключення аварійної ділянки від кола. Таким чином, занулення зменшує напругу дотику й обмежує час, протягом якого людина, торкнувшись до корпуса, може потрапити під дію напруги.

3. Державний та громадський контроль за роботою з охорони праці.

З метою забезпечення виконання вимог законів та нормативно-правових актів з охорони праці в Україні створена система державного нагляду, відомчого і громадського контролю з цих питань.

Державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці відпо­відно до Закону «Про охорону праці» здійснюють:

· спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з нагляду за охороною праці;

· спеціально уповноважений державний орган з питань радіаційної безпеки;

· спеціально уповноважений державний орган з питань пожежної безпеки;

· спеціально уповноважений державний орган з питань гігієни праці.

Відомчий контроль покладається на адміністрацію підприємства та на господарські організації вищого рівня. Цей контроль здійснюється відповідними службами охорони праці, що детально розглянуто в підручнику окремо.

Громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснюють професійні спілки, їх об'єднання в особі своїх виборних органів і представників.

Білет №11

1. Системи кондиціонування повітря

Системи кондиціонування призначені для підтримки умов роботи вимогам відповідних санітарних правил (державних), якщо звичайні системи вентиляції на це не здатні.

За призначенням системи кондиціонування повітря поділяються на комфортні, технологічні та комбіновані (комфортно-технологічні).

За способом подавання кондиціонованого повітря в приміщенні розрізняють:

· Роздільні (двоконтурні) системи кондиціонування;

· Суміщені (одноконтурні) системи кондиціонування.

Роздільні системи подають кондиціоноване повітря з різними параметрами в різні приміщення (в залежності від призначення останніх). Суміщені системи в усі приміщення подають повітря з однаковими параметрами, хоча і в них можливе використання доводчиків параметрів повітря, які дозволяють в деяких межах змінювати параметри повітря, яке постачаеться одноконтурною системою.

Системи кондиціонування повітря складаються з:

· Кондиціонерів;

· Повітрозабірних пристроїв;

· Повітроводів;

· Повітророзподільчих пристроїв.

2. Захисне заземлення, області застосування, принципи проектування.

Захисне заземлення - навмисне електричне з'єднання частини електроустановки із заземлюючим пристроєм з метою забезпечення електробезпеки.

Захисне заземлення потрібне при постійному струмі з напругою напрузі вище 440 В, та змінному струмі з напругою вище 380В.

Захисна дія базується на зниженні напруги дотику, що досягається за рахунок малого опору заземлення або за рахунок підвищення потенціалу пов'язаною з устаткуванням поверхні землі.

Конструкція заземлюючих пристроїв.

Заземлюючий пристрій – сукупність заземлювача й заземлюючих провідників.

Заземлювач - провідник або сукупність з'єднаних провідників, що перебувають у зіткненні із землею.

Заземлювачі бувають природні й штучні.

Природні заземлювачі: прокладені в землі металеві трубопроводи(крім небезпечних рідин і газів); металеві й залізобетонні конструкції, що перебувають у землі й ін.

Штучні заземлювачі - виконуються у вигляді вертикальних електродів, з'єднаних горизонтальним електродом.

3. Гігієнічна класифікація праці.

Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці діляться на 4 класи – оптимальні, допустимі, шкідливі та небезпечні (екстремальні).

1 клас - ОПТИМАЛЬНІ умови праці - зберігається не лише здоров'я працюючих, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності.

2 клас - ДОПУСТИМІ умови праці – не перевищуються встановлені гігієнічні нормативи, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час відпочинку або до початку наступної зміни.

3 клас - ШКІДЛИВІ умови праці – шкідливі фактори перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та його потомство.

Шкідливі умови праці за ступенем перевищення гігієнічних нормативів та вираженості можливих змін в організмі працюючих поділяються на 4 ступені:

1 ступінь (3.1) - функціональні зміни людини, що виходять за межі фізіологічних коливань;

2 ступінь (3.2) - функціональні порушення людини, призводять у більшості випадків до зростання виробничо-обумовленої захворюваності, появи окремих ознак або легких форм професійної патології;

3 ступінь (3.3) - розвиток професійних захворювань, як правило, легкого та середнього ступенів важкості;

4 ступінь (3.4) - значне зростання хронічної патології та рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності та розвиток важких форм професійних захворювань;

4 клас НЕБЕЗПЕЧНІ (ЕКСТРЕМАЛЬНІ) умови праці – хар-ся такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, вплив яких протягом робочої зміни створює загрозу для життя, високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень.

Білет №12

1. Допоміжні елементи вентиляції.Очищення

За призначенням поділяються на пилоочищувальні та газоочищувальні.

Пилоочищувальні пристрої

Пиловідокремлюючі камери:

Відцентрові пиловідокремлювачі (циклони): Сухий Мокрий	Електростатичний фільтр	Ультразвуковий фільтр
Водяні фільтри Тканинні фільтри

Газоочищувальні пристрої.

Для очищення повітря від газів застосовуються іонообмінні смоли, які мають властивість затримувати молекули газів на поверхні гранул іонообмінної смоли. Гранулами заповнюється ємкість, через яку пропускається повітря, забруднене газами.

Якщо повітря забруднене горючими газами, для очищення використовується метод спалювання у високотемпературній плазмі:

2. Захист від дії шумів звукоізоляцією

Захист від шуму звукоізоляцією використовується для зниження рівнів звукового тиску зумовлених прямою звуковою хвилею, що проникає у приміщення зовні, із суміжних приміщень, розповсюджується від працюючого обладнання, що встановлене у самому приміщенні.

При проектуванні захисту звукоізоляцією після визначення необхідного зниження рівнів звукового тиску у розрахунковій точці обирається один з можливих варіантів технічної реалізації цього метода.

Такими варіантами можуть бути:

· для захисту від зовнішнього шуму застосування стін та перегородок з матеріалів з підвищеною звукоізолюючою здатністю, вікон із трьохшарових скло пакетів, багатошарових дверей з ущільненням притвору і т.ін.;

· для захисту від внутрішнього шуму – укриття обладнання звукоізоляційним кожухом, перенесення обладнання у суміжне приміщення з забезпеченням дистанційного керування, спорудження звукоізолюючої кабіни для оператора.

Коли обрано той чи інший варіант, здійснюється вибір матеріалу звукоізолюючих конструкцій, при цьому звукоізолююча здатність (за каталогами або довідниками) обраних матеріалів чи конструкцій повинна бути не меншою за необхідне зниження рівнів звукового тиску у відповідних октавних смугах частот.

Оскільки спроектована конструкція в цілому може мати звукоізолюючу здатність дещо нижчу за характеристики вихідних матеріалів, необхідно визначити рівні звукових тисків в октавних смугах частот за звукоізолюючим огородженням. Наближено це можна обчислити за формулою:

,

де: - рівень звукового тиску за звукоізолюючим огородженням, дБ;

- площа і-го огороджуючого елементу, м²;

- сумарний рівень звукового тиску джерел шуму, дБ;

- звукоізоляція і-го огороджуючого елементу, дБ;

- ревербераційний коефіцієнт звукопоглинання поверхні і-го огороджую чого елементу.