Основні заходи щодо запобігання травматизму на виробництві

Метою аналізу виробничого травматизму є розробка заходів щодо попередження нещасних випадків. Для цього необхідно систематично аналізувати і виявляти причини, що їх зумовлюють. Найбільш розповсюдженими методами аналізу виробничого травматизму є такі: статистичний і монографічний, заслуговують уваги економічний, ергономічний, прогаостичнии методи.

Статистичний метод базується на аналізі статистичної документації з травматизму. Вихідними даними для аналізу є матеріали, що містяться в актах за формою Н-1, який складається про нещасний випадок, внаслідок якого працівник згідно з медичним висновком втратив працездатність на один день і більше або виникла необхідність перевести його на іншу, легшу роботу, терміном не менш ніж на один день, а також у звітах підприємства за формою 7-Т. Згадані документи містять наступні дані: кількість нещасних випадків, що викликали втрату непрацездатності на чотири і більше робочих днів за звітний період А; кількість днів непрацездатності, викликаних нещасними випадками за звітний період Д; середня спискова чисельність працюючих на підприємстві за звітний період Б.

За зібраними даними визначаються три показники виробничого травматизму:

показник частоти травматизму Пч=А* 1000/Б

показник важкості травматизму П_В=Д/_А? показник непрацездатності П_Н=Д* 1000/Б

З метою кількісної оцінки рівня захворюваності на виробництві розраховують показник частоти випадків захворювань та показник важкості захворюваності.

Показники захворювання визначаються за формулами: показник частоти захворювань П_{ч 3}=зчооо/б

З метою кількісної оцінки рівня захворюваності на виробництві розраховують показник частоти випадків захворювань та показник важкості захворюваності.

показник важкості захворювань П_{в 3}=дуз

де 3 - загальна кількість випадків захворювання за звітний період, що викликали втрату непрацездатності 4 і більше робочих днів;

Д - кількість днів непрацездатності, що викликали випадки

захворювання за звітний період;

Б - середня спискова кількість працюючих на підприємстві за звітний

період.

Результати розрахунків подаються у вигляді таблиць або гістограм.

Власник підприємства зобов'язаний інформувати працівників про стан охорони праці, причини нещасних випадків, професійних захворювань та про заходи, котрих вжито для їх усунення та для забезпечення умов праці на рівні нормативних вимог.

Монографічний метод аналізу травматизму базується на аналізі небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які властиві тому чи іншому елементові виробничого процесу (обладнанню, технологічному процесу, індивідуальним засобам захисту та іншим факторам). За цим методом поглиблено вивчають обставини нещасних випадків, а якщо виникає потреба, то проводять спеціальні дослідження і експерименти. Внаслідок вивчення великої кількості виробничих факторів з'ясовуються реальні причини нещасних випадків на основному робочому місці, на дільниці або на одній групі технологічного обладнання. Монографічний метод можна використати і для розробки заходів з охорони праці при проектуванні нових виробництв.

Економічний метод полягає у визначенні економічних втрат від виробничого травматизму з метою визначення економічної доцільності розробки та впровадження заходів з охорони праці.

Однак цей метод не дозволяє з'ясувати причини травматизму, тому його вважають підметодом.

Ергономічний метод базується на комплексному вивченні системи "людина-машина (техніка)-середовище" (ЛМС).

Вирішення ергономічних проблем, котрі виникають в процесіексплуатації системи ЛМС, доцільно проводити у напрямку опрацювання методів об'єктивного прогнозу змін якості діяльності людини під впливом різних несприятливих факторів та умов зовнішнього середовища (активність Сонця, гравітація Місяця, магнітні та гравітаційні поля Землі тощо), удосконалення моделей індивідуальної та групової діяль'ності людей в різних умовах.

Ергономічний метод дозволяє досліджувати причини нещасних випадків залежно від індивідуальних особливостей людини і санітарно-гігієнічних умов; психофізіологічної структури діяльності; виду системи ЛМС і як вирішуються нею проблеми; елементарного акту діяльності, котрий зумовив нещасний випадок та інші. По кожному нещасному випадку заповнюється спеціальний акт, що за формою нагадує акт Н-1, який містить 22 групи питань.

Прогностичний метод базується на прогнозуванні (передбаченні) нещасних випадків на основі вивчення і виявлення потенційної небезпеки. Аналізуються всі облікові і звітні матеріали про нещасні випадки, загальні та професійні захворювання, матеріали всіх видів контролю стану охорони праці; дані санітарно-технічних паспортів об'єктів, робочих місць, дільниць і цехів; матеріали спеціальних обстежень будівель, об'єктів, приміщень, обладнання тощо.

Прогностичний метод включає три підметоди:

• морфологічний підметод, що базується на детальному вивченні
конструкції обладнання, виявленні його недоліків, характеру технологічних
операцій і прогнозування можливих нещасних випадків;

• екстраполяційний підметод, що базується на виборі математичної
функції, яка б достовірно описала явище травматизму;

• підметод експертних оцінок, що базується на вивченні думок ква­
ліфікованих фахівців в галузі охорони праці шляхом анкетування.

Складність застосування підметодів при прогнозуванні умов праці визначається не тільки комплексним характером життєдіяльності, але й великою кількістю науково-технічних, виробничих, гігієнічних, організаційних, соціальних

та інших факторів, що забезпечують ефективність всіх зусиль, що вживаються з метою забезпечення життєдіяльності.

30. Основні причини профзахворювань

Основні причини нещасних випадків, це організаційні: невиконання або порушення вимог нормативних документів з охорони праці (в силу незнання їх), незадовільний стан трудової і виробничої дисципліни. Переважна більшість нещасних випадків із смертельним наслідком трапляється із особами, які перебували в стані алкогольного сп'яніння. Нещасні випадки розподіляються: За видом подій:

- падіння потерпілого (33%);

-дія предметів та деталей що рухаються, розлітаються, обертаються (18 %); -дорожньо-транспортна пригода (16 %);

- падіння, обрушення, обвал предметів, матеріалів, породи, грунту тощо (7,4
%).

За причинами:

- порушення трудової і виробничої дисципліни (36,7 %);

- невиконання вимог інструкцій з охорони праці (31,1 %);

- порушення правил дорожнього руху (12,3 %)

- незадовільний технічний стан виробничих об'єктів, будинків, споруд,
території, засобів виробництва, транспортних засобів (12 %);

- недоліки під час навчання безпечним прийомам праці (7 %).

31. Суть Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне
страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного
захворювання, які спричинили втрату працездатності»

Усі працівники підлягають обов'язковому соціальному страхуванню власником від нещасних випадків і професійних захворювань.

Страхування здійснюється в порядку і на умовах, що визначаються законодавством і колективним договором (угодою, трудовим договором).

Із фонду соціального страхування здійснюються виплати сум, що належать потерпілому працівникові за період його тимчасової непрацездатності або в порядку відшкодування шкоди та одноразової допомоги, передбаченої статтею 11 цього Закону. Власник зобов'язаний повернути зазначені суми до фонду соціального страхування, якщо нещасний випадок або професійне захворювання сталися з вини власника.