Стаття 4. Дія Кодексу в просторі

Кримінальне провадження на території України здійснюється з підстав та в порядку, передбачених цим Кодексом, незалежно від місця вчинення кримінального правопорушення.

Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується також при здійсненні провадження щодо кримінальних правопорушень, вчинених на території дипломатичного представництва чи консульської установи України за кордоном, на повітряному, морському чи річковому судні, що перебуває за межами України під прапором або з розпізнавальним знаком України, якщо це судно приписано до порту, розташованого в Україні.

Якщо міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, передбачено поширення юрисдикції України на особовий склад Збройних Сил України, який перебуває на території іншої держави, то провадження щодо кримінальних правопорушень, вчинених на території іншої держави стосовно особи з такого особового складу, здійснюється в порядку, передбаченому цим Кодексом.

При виконанні на території України окремих процесуальних дій за запитом (дорученням) компетентних органів іноземних держав у рамках міжнародного співробітництва застосовуються положення цього Кодексу. На прохання компетентного органу іноземної держави під час виконання на території України таких процесуальних дій може застосовуватися процесуальне законодавство іноземної держави, якщо це передбачено міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого міжнародного договору України – за умови, що дане прохання не суперечить законодавству України.

1. Частина перша коментованої статті закріплює загальний принцип, на основі якого діє законодавство України в просторових межах. Якщо кримінальне провадження здійснюється на території України, то незалежно від того, де було вчинене кримінальне правопорушення – в Україні чи за її межами, – воно регулюється нормами Кримінального-процесуального кодексу України. Дане правове положення своєю опорою має міжнародний принцип невтручання держав у внутрішні справи інших. Жодна держава не вправі вчиняти дії юрисдикційного характеру на території інших держав без їх згоди.

2. Поняття «території України» визначається Конституцією України (ч. 3 ст. 2) та Законом України «Про державний кордон України» від 4 листопада 1991 р. Територія України є цілісною і недоторканною. Згідно зі ст. 1 названого Закону територією України є: а) сухопутна територія; б) водна територія, до якої належать річки, озера та інші водойми на території України, води морських портів України, заток, бухт, лиманів, проток, береги яких належать Україні, води прикордонних річок до середини головного фарватеру, внутрішні морські води і територіальні прибережні морські води шириною 12 морських миль (морська миля становить 1853 м) від лінії найбільшого відпливу; в) підземна територія до технічно доступної глибини в межах території України; г) повітряний простір над сухопутною і водною територією України (атмосфера, стратосфера і дальший простір до рівня космічного простору).

Територія України визначається кордонами України, але частина території України, на якій розташовані дипломатичні представництва інших держав, згідно зі загальновизнаними міжнародно-правовими актами знаходиться під юрисдикцією цих держав. На такій території норми Кримінального-процесуального кодексу України за загальним правилом не діють. Винятки складають лише випадки, коли уповноважені представники відповідних іноземних держав дають згоду на кримінальне провадження за правилами цього Кодексу.

3. Дія Кримінального-процесуального кодексу України поширюється також на кримінальне провадження щодо кримінальних правопорушень, вчинених на території дипломатичного представництва чи консульської установи України, що розміщені на території інших держав. Якщо кримінальне правопорушення вчинено на борту цивільного повітряного, морського чи річкового судна, що перебуває за межами території України, але легітимно літає чи плаває під розпізнавальними знаками чи прапором України і приписане до порту, розташованого в Україні, то провадження щодо нього також здійснюється за правилами цього Кодексу. Що стосується військових повітряних, річкових чи морських суден України, то вони завжди знаходяться під юрисдикцією своєї держави, і дія частини другої коментованої статті розповсюджується на них безумовно.

4. Згідно з п. 23 ст. 85 Конституції України Верховна Рада України схвалює рішення про направлення підрозділів Збройних Сил України до іншої держави, а також про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України. Такі підрозділи, як правило, діють в складі сил по підтриманню миру і безпеки і направляються на прохання ООН. На них розповсюджує свою дію ст. 1 Конвенції про безпеку персоналу ООН та пов’язаною з нею персоналу 1994 р. Військовослужбовці, які входять до таких підрозділів, користуються імунітетом (недоторканністю) в країні перебування. Вони залишаються під юрисдикцією України, і кримінальне провадження у випадку вчинення ними кримінальних правопорушень на території інших держав здійснюється за правилами цього Кодексу.