Процесно-орієнтовані моделі обліку

У теперішній час стає все більш очевидним, що для підтримки необхідного рівня конкурентоспроможності підприємства, потрібні істотні зміни й модернізації всіх аспектів його функціонування. Вирішення цього питання можливо шляхом впровадження процесного підходу до управління. Разом з тим, одним з головних завдань з впровадження нового управлінського підходу є формування контрольно-обліково-аналітичної системи, за допомогою якої стало б можливо організувати збирання й реєстрацію інформації про затрати бізнес-процесів та аналізувати їх ефективність. Це можливо шляхом орієнтації на процеси наявних облікових підсистем.

Для реалізації цього твердження необхідно визначитися з певними концептуальними положеннями та визначеннями. По-перше, під процесом слід розуміти стійку, цілеспрямовану сукупність взаємозалежних видів діяльності, що за визначеною технологією перетворює входи у виходи, які являють цінність для споживача. Концептуальна схема управління процесом подана на рис. 5.6.

Рис. 5.6. Концептуальна схема управління процесом

Для подальшого розгляду матеріалу необхідно визначити основні терміни, що використовуються при організації процесного управління:

Хазяїн процесу – посадова особа чи колегіальний орган управління, що має в своєму розпорядженні ресурси, необхідні для виконання процесу та несе відповідальність за результати процесу.

Вхід процесу – продукт, що в ході виконання процесу перетворюється у вихід. Вихід процесу – матеріальний чи інформаційний об’єкт або послуга, що є результатом виконання процесу й споживається зовнішніми по відношенню до процесу клієнтами.

Ресурс бізнес-процесу – матеріальний чи інформаційний об’єкт, що постійно використовується для виконання процесу, але не є його виходом.

Регламент процесу – документ, що з заданим ступенем точності описує діяльність в рамках бізнес-процесу, відповідальність й порядок взаємодії його виконавців, порядок управління бізнес-процесом.

Наскрізний (міжфункціональний) бізнес-процес – процес, повністю чи частково включає діяльність, що виконується структурними підрозділами організації, які мають різну функціональну й адміністративну підлеглість.

Якщо розглядати діяльність підприємства в цілому, то для її опису використовують укрупнені процеси. Для організації управління та обліку проводять певну декомпозицію процесів, приклад якої подано на рис. 5.7.

Рис. 5.7. Декомпозиція процесу на під процеси (функції)

Для проведення такої декомпозиції необхідно створення потокових моделей. Процесні потокові моделі — це моделі, що описують процес послідовного в часі перетворення матеріальних й інформаційних потоків підприємства в ході реалізації якої-небудь бізнесу-функції або функції менеджменту. Основний принцип процесного підходу визначає структурування бізнесу-системи відповідно до діяльності й бізнес-процесів підприємства, а не відповідно до його організаційно-штатної структури. Саме бізнес-процеси, що забезпечують значимий для споживача результат, являють головну цінність. Процесна модель підприємства повинна будуватися з урахуванням наступних положень: верхній рівень моделі повинен відбивати тільки контекст діаграми – взаємодію підприємства з зовнішнім середовищем; на другому рівні повинні бути відбиті тематично згруповані бізнес-процеси підприємства у їх взаємозв'язку; кожен з видів діяльності повинен бути деталізований на бізнес-процеси; деталізація процесів здійснюється за допомогою бізнес -функцій.

Найважливішим кроком при структуризації будь-якого підприємства є виділення й класифікація бізнес-процесів, які доцільно групувати на декілька видів: основні процеси, процеси управління, процеси забезпечення, супутні процеси, допоміжні процеси та процеси розвитку. Основні бізнес-процеси – це процеси, орієнтовані на виробництво товарів і послуг, що представляють цінність для клієнта і які забезпечують одержання доходу. Проте з точки зору організації обліку найбільшої уваги необхідно приділяти процесам управління й забезпечення. Для цього по іншому розглянемо модель підприємства (рис. 5.8).

Рис. 5.8. Спрощена модель діяльності підприємства

Процеси управління – це процеси, що охоплюють весь комплекс функцій управління на рівні кожного бізнес-процесу й бізнес-системи в цілому. Їх метою є вироблення й ухвалення управлінського рішення щодо всієї організації в цілому, окремої функціональної області або окремих процесів.

Процеси забезпечення – це процеси, призначені для життєзабезпечення основних і супутніх процесів й орієнтовані на підтримку їхніх універсальних засобів. Наприклад, процес фінансового забезпечення, процес забезпечення кадрами, процес юридичного забезпечення. Вони створюють і підтримують необхідні умови для виконання основних функцій і функцій менеджменту. До них відноситься й процеси обліку.

Процесно-орієнтована інформаційна система являє собою облікову систему нового типу, в основу якої покладено облік витрат за процесами та видами діяльності. За своєю суттю вона є однією з підсистем управлінського обліку модульного типу. Метою її створення й функціонування є формування інформації про результативність та ефективність процесів й видів діяльності. Досягнення означеної мети можливо шляхом постановки наступних задач перед системою процесного обліку: формування інформації про витрати й результати процесів; контроль ефективності процесів; аналіз ефективності використання ресурсів; аналіз відповідності встановленій якості бізнес-процесів; формування системи трансфертного ціноутворення в процесно-орієнтованій системі управління. Основні функції означеної системи наведено на рис. 5.9.

Рис. 5.9. Функції системи процесного обліку і контролю

Процесно-орієнтована система обліку включає до свого складу об’єктну складову в вигляді основних елементів: витрат, результатів та трансфертних цін, з однієї сторони, та об’єкти обліку витрат, що представлені у вигляді процесів, з іншої. На відміну від традиційних об’єктів калькулювання процесно-орієнтовані облікові моделі розширюються впродовж логістичних ланцюгів створення вартості. Структуру такої моделі подано на рис. 5.10.