Прибуток як економічна категорія. Норма прибутку

Прибуток виступає метою підприємницької (виробничої) діяльності фірми. У цілому це перевищення ціни (обсягу реалізації продукції) над середніми (або сукупними) витратами.

Середній прибуток = Ціна — Середні витрати;

Валовий прибуток = Обсяг реалізації продукції — Валові вит­рати.

Таким чином, валовий прибуток є різницею між обсягом реалізації (доходом фірми) і її витратами.

Доход Д дорівнює ціні Р, помноженій на обсяг реалізованої продукції Q:

Д=PQ.

Таким чином, прибуток П можна знайти за формулою:

П=Д-В = PQ - В;

П=PQ - В.

Формула прибутку свідчить, що він залежить від ціни реа­лізації продукції Р, обсягу виробництва (реалізації) <3 та витрат В. Чим вищі ціни та більший обсяг виробництва, тим (за рівних інших умов) більший прибуток. Чим менші витрати, тим, за рівних інших умов, більший прибуток.

У зв'язку з таким підходом до прибутку, залежно від того, які цитрати враховуються при його обчисленні, виділяють бухгал­терський прибуток, економічний та нормальний при­буток.

Бухгалтерський прибуток — це різниця між доходом і бух­галтерськими витратами; економічний прибуток — різниця між доходом і економічними витратами; нормальний прибуток - різниця між бухгалтерським та економічним прибутком. У прин­ципі, нормальний прибуток —це сума, яка дорівнює неявним витратам.

Відношення прибутку до витрат називають нормою прибутку.

Норму прибутку виражають, тому її формула має вигляд:

П=(PQ - В)/В100.

Якщо норма прибутку дорівнює 20%, то це означає, що ціна одиниці товару перевищує собівартість (середні витрати) на 20%.

З формули видно, що норма прибутку визначається ціною реалізації, обсягом продажу та витратами: вона перебуває у прямій залежності від ціни й обсягу виробництва і в оберненій залеж­ності від витрат (собівартості продукції).

Норма прибутку характеризує ефективність господарюван­ня: чим вона вища, тим вищою є ефективність виробництва. Інко­ли норму прибутку називають рівнем