Грошовий обіг і його закони

Під грошовим обігом розуміють рух грошей, що опосеред­ковує рух товарів і послуг. Грошовий обіг обслуговує купівлю-продаж товарів і послуг, а також рух фінансів (сукупність усіх грошових засобів, а також система їх формування, розподілу і використання).

Формою грошового обігу виступає грошова система. Най­важливішими елементами грошової системи є:

—національна грошова одиниця;

—масштаб цін;

—форми грошей;

—валютний паритет;

—інститути, що регулюють грошовий обіг.

Історія знає три типи грошових систем: біметальну, монометальну і систему нерозмінних кредитних (символічних грошей).

Закони грошового обігу полягають у дотримуванні в обігу необхідної кількості грошей. Найпростішою формулою виз­начення цієї необхідності є: маса грошей в обігу прямо про­порційна вартості товарів і послуг, товарна маса, що знаходиться в обігу, обернено пропорційна швидкості обертання грошової одиниці. Цей закон враховує виконання грошима функцій міри вартості та засобу обігу і може бути представлений формулою:

Де К — кількість грошей, необхідних для товарного обігу в певному році;

ΣЦ х Т— вартість товарів та послуг, що реалізуються у пев­ному році;

О — середнє число обігів за рік кожної грошової одиниці. З розвитком функції грошей як засобу платежу ця формула набуває більш складного вигляду:

де:

К — сума цін товарів, проданих у кредит;

П — сума платежів за борговими зобов'язаннями;

В — сума взаємопогашених безготівкових платежів.

Коли товар продається в кредит (К) і коли платежі взаємопогашаються (—В), наявних грошей непотрібно (у формулі пе­ред К і В стоїть знак —); коли ж настає термін платежу, гроші потрібні (перед П стоїть знак +).

Таким чином, основними елементами закону грошового обігу є товарна маса, що перебуває в обігу, рівень цін товарів і швидкість обігу грошей.

Ці формули відображають закони обігу або їх готівкових знаків (банкнот, монет) в обігу.

Окрім готівкових грошей у сучасній економіці більшість товарів і послуг реалізується через безготівковий обіг. Зростан­ня останнього робить непридатним застосування зазначених формул. Тому використовують рівняння Фішера:

MV=PQ

де:

М— маса грошей (готівка і безготівкові чекові гроші);

V— швидкість обігу грошей;

Р— ціни товарів та послуг (рівень цін);

Q— обсяг товарної маси (кількість товарів і послуг).

Звідси:

M=PQ/V

Зі сформульованих законів випливає дуже важливий принцип грошового обігу — обмеження грошової маси реальними потребами обігу, тобто грошова маса повинна відповідати потребам обігу.