Її зв'язок з іншими дисциплінами

“Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці” – говорить ст.1 Закону України “Про охорону праці” [1].

З цього визначення випливає, що охорона праці – поняття інтегральне, яке включає в себе знання різних напрямів науки і техніки, а саме:

інженерних наук;

наук про суспільство;

гуманітарних наук;

наук про людину;

природничих наук.

Структура наук про безпеку праці зображена на рис.1.

Рис. 1. Структура наук про безпеку праці

У Концепції ООН про "постійний людський розвиток" безпека праці розглядається як одна з основних (базисних) потреб людини, тому метою Концепції є створення умов для збалансованого безпечного існування нинішнього і майбутнього поколінь.

"Охорона праці в галузі" – нормативна дисципліна, яку вивчають у вищих навчальних закладах з метою формування в майбутніх фахівців знань про стан і проблеми охорони праці в галузі, що відповідає напряму їхньої підготовки, вивчення складових і умов функціонування СУОП, шляхів, методів і способів забезпечення здорових умов виробничого середовища і безпеки праці в галузі згідно з діючими законодавчими й іншими нормативно-правовими актами.

В Україні підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "молодший фахівець" і "бакалавр" здійснюється на I – IV курсах ВНЗ. При цьому на першому або другому курсах вивчається загальноосвітня дисципліна "Безпека життєдіяльності". На третьому або четвертому курсах вивчається дисципліна "Основи охорони праці".

Дисципліна "Охорона праці в галузі" вивчається на V курсі (для вузів II і IV рівнів акредитації) при підготовці фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня "спеціаліст", "магістр".

Відповідно до освітньо-професійних програм підготовки спеціалістів при реалізації робочих навчальних планів освітньо-кваліфікаційного рівня "бакалавр" у курсах нормативних навчальних дисциплін "Безпека життєдіяльності" і "Основи охорони праці" вивчаються загальні питання безпеки людини в умовах її життя і діяльності в побуті, громадських місцях, на виробництві. Окремі питання охорони праці вивчаються також у курсах загальнотехнічних і професійних дисциплін з обраної професії (спеціальності).

Дисципліна "Охорона праці в галузі" вивчається з метою формування в майбутніх фахівців необхідного в їх подальшій професійній діяльності рівня знань і умінь в галузі правових і організаційних питань охорони праці, виробничої санітарії і гігієни праці, безпеки виробництва і пожежної безпеки, а також з метою реалізації пріоритетності охорони життя і здоров'я працівників стосовно результатів виробничої діяльності.

У процесі трудової діяльності на людину впливає, як правило, комплекс несприятливих факторів виробничого середовища, в результаті впливу якого на організм працюючих можливі виробничі травми і професійні захворювання.

Велика розмаїтість зазначених факторів, зміна динаміки їхньої кількості і рівня впливу, з одного боку, і обмеженість можливостей систем захисту людини, багатогранність прояву його психічних особливостей (наприклад, багатоваріантність поведінкових реакцій, неадекватність дій до виниклих зовнішніх умов тощо) дозволяє стверджувати, що досягнення абсолютної безпеки нереальне.

Комплексний характер впливу факторів виробничого середовища на працюючих визначає необхідність комплексного системного підходу при вирішенні питань профілактики виробничого травматизму і професійних захворювань.

Запобігання виробничого травматизму, як явища, не може бути забезпечене реалізацією якогось одного – навіть дуже ефективного заходу. Для цього необхідно використовувати можливості комплексного підходу, а саме:

· застосовуваних техніки і технології виробництва (безпека виробництва);

· використовуваної системи організації і управління виробництвом (організація безпеки);

· медицини праці (виробнича санітарія);

· ергономіки і психології праці (психологія безпеки);

· економіки виробництва (економіка охорони праці);

· чинної законодавчої бази охорони праці.

Функціональна структура охорони праці з позицій наукової організації праці наведена на рис. 2.

В умовах сучасного виробництва комплексний системний підхід і його реалізація на практиці забезпечує створення і функціонування багаторівневої системи управління охороною праці.

Слід зазначити, що профілактиці травматизму в попередні роки розвитку будівельного виробництва приділялася певна увага, але належних результатів отримано не було. Недостатня ефективність використовуваних методів профілактики травматизму пояснюється тим, що їх спрямованість визначалася, в основному, результатами ретроспективного аналізу, який виконувався традиційними методами. Аналізувалися причини виникнення й обставини нещасливих випадків, які були в минулому, тобто небезпечних ситуацій, що діяли в минулому. Отримані результати і виявлені закономірності автоматично переносилися на сьогодення і майбутнє. На практиці, як показує досвід, в нещасні випадки реалізується лише незначна (орієнтовно 10 – 15%) їхня частина. Отже, ефективність профілактики травматизму значно зросте, якщо буде здійснений перехід від профілактики травматизму до профілактики небезпечних ситуацій, тобто буде реалізований перехід на якісно вищий – дотравматичний рівень. Для цілей профілактики травматизму інтерес мають не наслідки реалізації небезпечних ситуацій, а причини й обставини, які спричинили їх виникнення – прояви небезпечних і/або шкідливих виробничих факторів.

Рис. 2. Функціональна структура охорони праці

з позицій наукової організації праці

Справжній стан безпеки праці у виробничих системах визначається частотою, повторюваністю і вагою небезпечних ситуацій, що виникають у процесі праці, а також часом їхнього існування і кількістю людей, що підпадають під їх влив. Тому керівник виробництва повинен уміти вчасно виявити або розпізнати небезпечний і/або шкідливий виробничий фактор і прийняти обґрунтоване рішення для його профілактики, спираючись на досвід і знання, отримані на попередньому етапі виробничої діяльності, а також з огляду на ефективність рішень, що раніше приймалися.

	Мета дисципліни

Мета дисципліни “Охорона праці в галузі” – створення інформаційної бази з охорони праці для майбутніх керівників виробництва, що необхідна для прийняття обґрунтованих рішень. Вивчення даної дисципліни дає можливість зрозуміти і визначити місце охорони праці в організації і розвитку виробничого підприємства, формуванні трудового колективу, а також її вплив на економічну діяльність підприємства в цілому.

Дисципліна “Охорона праці в галузі”, крім зазначених вище нормативних навчальних дисциплін з охорони праці, пов'язана з дисциплінами "Вступ у психологію праці і психологію організацій", "Розвиток організації", "Управління персоналом: відбір і розвиток", "Управління і комунікації", "Управління і контроль при розвитку виробництва", "Основи трудового права".

В умовах сучасного виробництва рішення проблеми забезпечення безпеки праці бачиться в реалізації принципу управління безпекою праці, як одне зі складових понять “якість життя людини”, а також у визначенні рівня допустимого ризику, як інтегрального критерію досягнутого рівня техніки, технології, організації і управління виробництвом.