Два типи заряду

Встановлено, що існують два типи електричного заряду, причому заряди однакового типу відштовхуються, а заряди протилежних типів притягуються. Здогад про існування двох типів заряду висловив ще у 1747 р. Б. Франклін, який знайшов, що при натиранні скла об шовк ці два предмети електризуються по різному. Він же увів поняття негативної та позитивної електрики, а також позначення "–" і "+" для протилежних типів заряду. Електричному зарядові, який утворюється на скляній паличці при натиранні її об шовк, він приписав додатний знак, тоді як ебоніт чи янтар,

натертий хутром, отримує заряд протилежного, тобто від’ємного знаку. Звичайно, від’ємність заряду аж ніяк не означає наявності у нього якихось негативних якостей – знаки зарядів цілком рівноцінні. За приписом Франкліна електрон отримав негативний заряд, тоді як протон виявився позитивно зарядженим. Без жодної шкоди для істини можна було вибрати заряд електрона позитивним, а протона негативним. Такий вибір був би навіть зручнішим, оскільки на практиці найчастіше доводиться мати справу з металевими провідниками, в яких електричний струм утворюється електронами, адже для прийнятого способу вибору знаку зарядів струм має напрямок, протилежний напрямку руху електронів.