Методи, що використовуються для покращення умов збудження та розповсюдження ППП

(перш за все витягнути пит. Параметри, що впливають на збудження та розповсюдження ППП й дивитсь туди при написанні!). Очевидно, що факторами, що зменшують ефективність збудження ППП є неідеальність поверхні, характеристики підкладинки на яку нанесено металічну плівку, та наявність уявної частини діелектричної функції при заданій частоті. На ці фактори можуть впливати такі технологічні процеси, як відпалювання золотої плівки, можливість застосування перехідних шарів та пасивування поверхні. Таким чином постають проблеми підвищення адгезійних властивостей поверхні призми (інакше контакт з підкладинкою, по якій розповсюджуються ППП буде порушено), поліпшення стабільності роботи плівки (параметри плівки, такі, як її товщина, наприклад, мають зберігатися в часі, або, принаймні, змінюватися досить повільно в часі), поліпшення морфології поверхні золотої плівки (власні дефекти поверхні плівки впливатимуть на розповсюдження ППП). Отже, неідеальність поверхні, характеристики підкладинки металічної плівки та поглинання світла підкладинкою і плівкою будуть впливати на дисипацію енергії променя лазера і зменшувати ефективність збудження. Одними з основних технологічних процесів, що впливають на зазначені параметри є: відпал золотої плівки, підбір матеріалу підкладинки, пасивування поверхні (утворення захисних шарів на поверхні металу, як правило, плівок оксидів), застосування перехідних шарів. (далі з пит. Параметри, що впливають на збудження та розповсюдження ППП можна взяти кілька слів про технології)

Очевидно, з часом параметри плівки будуть «пливти» через адсорбцію речовин з розчину, тому доречною є ізоляція поверхні золота. Оскільки золото міцно зв’язує сірку, то доречними будуть обробка поверхні сірководнем, або покриття аліфатичними тіолами (а саме додекантіолом). Детальніше:

Згідно з висновками про впливи на формування ППР, наступним етапом аналізу повинен бути розгляд методів підвищення ефективності методу ППР (чутливості, селективності та точності) пов'язаних з молекулярною плівкою на поверхні металу.

Як показали детальні дослідження, низькотемпературний відпал термовакуумних плівок золота не призводить до стабілізації їхніх характеристик. Тобто для підвищення стабілізації цих плівок і зменшення дрейфу базової лінії приладу потрібні додаткові обробки металічної поверхні. Зокрема, це є формування самоорганізованого шару органічних молекул. Для цього використовуються довгі вуглецеводневі молекули з атомом сірки на одному з її кінців – так звані аліфатичні тіоли. Механізм формування самоорганізованої плівки полягав в тому, що атом сірки має винятково велику спорідненість до поверхні золота. Таким чином при досить тривалому контакті молекул з поверхнею золота на поверхні утворюється щільна щітка з органічних молекул, що покриває практично всю поверхню.

Оскільки аліфатичні тіоли (наприклад додекантіол HS(CH₂)₁₁CH₃) формують мікроскопічно щільні покриття з малою кількістю наскрізних пор навіть у випадку неякісної золотої підкладинки (полікристалічна, шорстка), застосування таких плівок як перехідного шару призводить до стабілізації характеристик та розширення функціональних можливостей ППР перетворювача.