Інформаційні моделі

Розглянуті нами вище технічні моделі є матеріальними, їх іще
називають натурними. Насправді такі моделі не є предметом вивчення інформатики, проте нам було зручно зупинятися на їх обговоренні, оскільки приклади матеріальних моделей для початківців є більш зрозумілими й наочними. Досвід показує, що розглянувши на таких прикладах деякі загальні властивості моделей, простіше перейти до вивчення властивостей інформаційних моделей.

Інформатика вивчає інформаційні моделі. До таких можна віднести, наприклад, модель шкільного класу – класний журнал, модель руху потягів на вокзалі або літаків в аеропорту – розклад руху потягів або розклад польотів, модель погоди – прогноз гідрометеоцентру, модель організації навчального процесу – розклад занять тощо.
Характеристиками перерахованих об’єктів є набори величин (даних), значеннями яких можуть бути числа, слова, тексти, дати і т.п. Характеристики будь-яких об’єктів – цих і раніше описаних прийнято
називати параметрами.

Модель, що описує об’єкт (процес, явище) за допомогою сукупності параметрів і зв’язків між ними, називають інформаційною. Інформаційна модель – це деякий опис об’єкта моделювання, це
інформація про об’єкт моделювання.

Досвід створення інформаційних моделей показує, що найсклад­нішим етапом після визначення параметрів є саме виявлення зв’язків між ними. Дійсно, складання розкладу уроків серед багатьох завдань зводиться й до того, щоб унеможливити появу двох учителів на
одному і тому ж уроці в одному класі, щоб уроки математики не
були першими, щоб упродовж робочого дня ні в якому класі не було «порожніх» уроків, щоб учбове навантаження падало до кінця тижня, щоб передбачити для кожного учителя методичний день – день вільний від уроків, і ще багато-багато різних «щоб». Складність такої задачі дуже швидко зростає при спробі врахувати ще яку-небудь властивість, який-небудь черговий зв’язок. Саме тому дотепер не існує системи повністю автоматизованого складання розкладу занять, а ті програми, які є, передбачають спільну роботу програми і людини-диспетчера, тобто людино-машинну систему.

Не слід, проте, думати, що виявлення зв’язків між параметрами завжди таке складне. Насправді величезна кількість задач мають значно меншу складність, і побудова для них інформаційних моделей виявляється цілком доступною справою.

Завершуючи коротку розмову про інтуїтивні та інформаційні моделі, ще раз зауважимо, що інтуїтивні моделі існують у свідомості людини, а інформаційні – в пам’яті комп’ютера. Тобто людина й комп’ютер володіють абсолютно різними моделями світу. Людському мисленню властиві образність, багатозначність, приблизність, тоді як інформація, що вводиться до комп’ютера, має бути конкретною,
точною, підпорядкованою жорсткій логіці.