РОЗПОРЯДЖЕННЯ № 17

по науково-виробничому об'єднанню «Кристал»

26.10.2001 р. м. Київ

У зв'язку з від'їздом у службове відрядження заступника директора з загальних питань п. Марчука В. П. призначити тимчасово виконуючим обов'язки заступника директора з загальних питань старшого інженера п. Матвійчука Олега Івановича з відповідним посадовим окладом з 02.11 до 16.11.2001 року.

Директор (підпис) Ф. С. Кислюк

СТАТУТ

Статут (лат. statutum, від statuo — встановлюю, вирішую) — зведення правил, положень, які регулюють основи організації і діяльності установ певної галузі господарства.

Це правові акти, які визначають структуру, функції і права підприємств, установ, організацій, кооперативів, малих підприємств, спільних підприємств, спортивних товариств, політичних партій, а також окреслюють їхнє правове становище, мету діяльності, основні принципи; це закон для виконання (див. § 5. Положення). Статути господарських організацій визначають членство, керівні органи, порядок їх виборів.

Статути після їх затвердження вищою інстанцією підлягають обов'язковій реєстрації в Міністерстві фінансів, після чого новостворена організація може починати свою діяльність.

Статути є індивідуальні й типові. Статути типові створюються для ряду подібних, однакових установ та організацій; статути індивідуальні мають окремі установи, підприємства, організації.

Статути подібні до положень і визначають порядок діяльності організації, окремих внутрідержавних і міжнародних організацій (напр. Статут Міжнародного Суду ООН 1945 p.). Діяли статути, що фіксували правове становище середньовічних міст і внутрішньоміських об'єднань — цехів, купецьких гільдій тощо (міські статути — записи міських привілеїв — регулювали внутрішню організацію міст, наприклад Магдебурзькі права міст; виникли в XIV ст.; Магдебурзьке право надане Львову в 1366 p., Києву — в 1494—1497 pp.). Статути індивідуальні — це положення про щось, наприклад Статут ордена (визначає порядок нагородження даним орденом, подає його опис).

В деяких країнах статутами називають законодавчі акти парламентів (у Великій Британії — Вестмінстерський статут 1931 р., у США — деякі акти конгресу).

У Київській Русі відомий найдавніший Статут Володимира Мономаха, вміщений у розширеній редакції «Руської правди». Мав 69 статей з визначенням норм кримінального, цивільного й судового права.

Статут ООН — приклад індивідуального — багатосторонній міжнародний договір, на підставі якого заснована й діє ООН. Підписаний на конференції в Сан-Франциско 26.06.1945 p., набрав чинності з 24.10.1945 р. Україна ратифікувала Статут ООН 22.07.1945 p. Це один з найважливіших сучасних міжнародно-правових документів, в якому закріплено основні принципи міжнародного права.

Статути військові — офіційні нормативно-правові документи, що регламентують поведінку й діяльність військовослужбовців, життя, побут, несення (виконання) служби. В Україні діють від 1918 року. Визначають мету, завдання, способи і принципи застосування з'єднань, частин і підрозділів Збройних Сил і родів військ під час великих бойових операцій, обов'язки військовослужбовців та їхні взаємовідносини. Поділяються на: статути внутрішньої служби, статути гарнізонної Й караульної служби, стройовий статут, бойові, польові, дисциплінарні статути.

Зміст, формуляр статуту, порядок оформлення й затвердження є такими ж, як і положення. Статут є основою для положення. Його реквізити: гриф, місце реєстрації (статуту новоствореної організації), найменування документа, повна назва, текст.

Зразок

Затверджено Указом Президента України

від 07.10.93 р.