Поняття, значення і сторони трудового договору

Одним із найважливіших інститутів трудового права є трудовий договір.

Трудовий договір — це угода між працівником, з однієї сторони, і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, з іншої, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, дотримуватися внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, організації, установи або уповноважений ним орган зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи й передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Однією з основних умов трудового договору є домовленість сторін про початок роботи (день і година, з якої працівник відповідно до трудового договору має приступити до виконання своїх трудових обов'язків). До обов'язкових Умов трудового договору, виходячи зі змісту Кодексу законів про працю України, віднесено місце роботи, певну трудову функцію, час існування трудових Правовідносин та умову про заробітну плату. Питання, які розглядаються як додаткові умови договору,— це випробування під час прийняття на роботу, суміщення професій, соціально-побутові пільги (житло, дитячий садок, організація громадського харчування тощо) Взаємні права і обов'язки виникають між сторонами тільки після фактичного початку роботи.

За тривалістю виділяють такі види трудових договорів:

1) безстроковий — укладається на невизначений строк;

2) строковий — укладається на певний строк, що встановлюється за згодою сторін;

3) укладений на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір перетворюється на безстроковий, якщо після закінчення раніше обумовленого строку трудові відносини тривають і ні власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, ні працівник не виявили ініціативи щодо їх припинення.

Особливою формою трудового договору є контракт, у якому строк його дії, обов'язки та відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення й організація праці працівника, умови розірвання договору, у тому числі достроково, можуть встановлюватись угодою сторін.

Трудовий договір може укладатися в усній та письмовій формах. Кодекс законів про працю України передбачає випадки, у яких дотримання письмової форми трудового договору є обов'язковим:

1) при організованому наборі працівників;

2) при укладанні контракту;

3) при укладанні трудового договору з неповнолітнім;

4) у випадках, коли працівник наполягає на укладанні трудового договору в письмовій формі;

5) при укладанні трудового договору про роботу в районах з особливими при­родними, географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я;

6) при укладанні трудового договору з фізичною особою;

7) в інших випадках, передбачених законодавством (наприклад, за умов прийому на роботу надомників, викладачів).

При прийомі на роботу особи подають такі документи: заява, паспорт або свідоцтво про народження (подають неповнолітні), військовий квиток або приписне свідоцтво (подають військовозобов'язані), трудова книжка (якщо вона є). Якщо для виконання трудової функції або для посідання посади обов'язково потрібні спеціальні знання, працівник при укладанні договору зобов'язаний подати документ про професійну підготовку або освіту (лікар, викладач).

В окремих випадках, передбачених законодавством, прийому особи на роботу передує обов'язковий медичний огляд (наприклад, осіб, які зайняті на важких роботах, на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці). Згідно зі статтею 25 Кодексу законів про працю України власник або уповноважений ним орган не мають права вимагати від працівника, який влаштовується на роботу, дані про його партійну, національну належність, походження. Забороняється вимагати і будь-які інші документи, крім перелічених вище.