Функції культурології

Ø Пізнавальна

Ø Інтегративна

Ø Світоглядна

Ø Методологічна

Ø Виховна

Ø Комунікативна

Ø Естетична

Культура має власні закони розвитку і функціонування. Істотні зміни, що відбуваються в культурі, не завжди можна пояснити соці­альними причинами. Сучасна культурологічна наука, наприклад, і досі чітко не пояснила того факту, що культура не переставала роз­виватися в найкритичніші періоди тієї чи іншої епохи. Вона про­довжувала розвиватись в умовах гострої кризи рабовласницького і феодального суспільства, а також у роки фашистських диктатур та за тоталітарних режимів.

Закономірності розвитку культури. Дослідники виділяють сьогодні сутнісні, стійкі повторювані відносини, які зв'язують культуротворчі процеси і об'єктивно існують між ними. Це:

Закон єдності і різноманітності культур. Національні куль­тури внутрішньо єдині і одночасно самобутні, унікальні,

Закон спадкоємності і розвитку культури. Це історично ус­падкований досвід поколінь людського роду — основа розвитку культури.

Закон перервності і безперервності розвитку культури. Кож­на історична епоха, цивілізація має свій тип культури. Культури змінюються зі зміною цивілізації. Однак набуте не зникає, воно вводиться в систему суспільних відносин наступних цивілізацій і поколінь. Феномен культури — це діалектична єдність перервного і непе­рервного. Законом розвитку культури є спадковість. Будь-яка куль­тура одночасно традиційна і новаторська. Саме єдність перервного і неперервного дозволяє виділяти в культурі певні етапи й періоди її розвитку, навіть цілі епохи та цивілізації. Загальновизнаним є, на­приклад, виділення епох античної культури і Відродження. В історії української культури виділяється культура Київської Русі, козаць­кої доби, Галицько-Волинського князівства тощо.