Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | ||
|
1. Перехід від класичної філософії до некласичної.
2. Від феноменології до екзистенціалізму та герменевтики.
3. Аналітична філософія.
4. Філософія науки: від логічного позитивізму до епістемологічного анархізму.
5. Аврелій Августин – засновник християнської антропології.
6. Філософський містицизм.
7. Гуманістичні тенденції у розвитку сучасної філософії.
Ключові поняття та терміни
Теоцентризм – основна риса філософії епохи Середньовіччя, відповідно до якої реальністю, яка визначає все суще, є не природа і не людина, а Бог.
Аскетизм (від грец. вправа, подвиг) – моральний принцип, сутність якого полягає у відмові життєвих благ, придушенні природних бажань з метою самовдосконалення або досягнення морального чи релігійного ідеалу.
Віра – особливе ставлення до реальних або уявних об’єктів (явищ), коли їх істинність приймається без теоретичного й практичного доведень.
Гріховність – релігійний термін, що означає природну неповноцінність людського буття, його внутрішню ущербність, що виявляється у відмові від духовної єдності з Богом і виборі зла.
Догмат (від грец. закон, правило, постанова) – в середньовічній філософії означає головне положення того чи іншого віровчення, яке приймається без доказів (як безперечна істина).
Екзегеза – (від грец. витлумачую) – метод трактування біблійних істин без зміни їх сутності, використовувався в середньовічній філософії (апологетиці, патристиці, схоластиці) під час вивчення Святого Письма.
Дата публикования: 2014-12-08; Прочитано: 317 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!