Методичні рекомендації. Дана тема є однією з центральних у курсі історії України

Дана тема є однією з центральних у курсі історії України. Особливу увагу слід звернути на опрацювання головних писемних джерел: давньоукраїнських літописів “Повісті врем’яних літ”, Київського, Галицько-Волинського. Саме їх свідчення дають можливість відтворити послідовну картину історії східних слов’ян, починаючи з кінця V ст., з’ясувати передумови утворення держави на Русі. При висвітленні першого питання розкрийте зміст та характер норманської теорії походження Русі стосовно української історії. Для глибшого розуміння цієї проблеми важливим є вирішення питання про спадщину києво-руської доби. Користуючись рекомендованою літературою, доведіть причетність цієї держави до українства. Зробити це вам допоможе стаття М.Грушевського “Звичайна схема “русской” історії і справа раціонального укладу історії східного слов’янства”.

Відповідаючи на друге питання, передусім варто відзначати, що Київська Русь – ранньофеодальна держава. Слід також підкреслити, що ІХ ст. є першим періодом історичного розвитку Київської Русі, коли відбувалось швидке територіальне зростання і поступова консолідація ранньофеодальної держави. Студент повинен охарактеризувати політичну діяльність перших київських князів Олега, Ігоря, Ольги, Святослава, показати відмінні сторони їх управління, зокрема, Ігоря та Ольги, Ольги та Святослава.

Третє питання логічно витікає із другого. Князювання Володимира Великого (980-1015 рр.) і Ярослава Мудрого (1019-1054 рр.) вважають другим періодом історичного розвитку Київської Русі. Студенту необхідно знати, що це період економічного та культурного розквіту Київської держави, досягнення нею вершини політичної могутності. Варто показати основні напрямки політичної діяльності цих князів. Надзвичайно важливим було запровадження Володимиром у 988р. християнства, яке прискорило розвиток феодальних відносин. Християнство сприяло розвитку освіти, збагаченню руської культури кращими надбаннями християнського світу, а також допомогло налагодженню більш тісних міжнародних зв’язків Русі з християнським світом.

У четвертому питанні студент має з’ясувати, яким був у ранньофеодальній державі соціально-політичний устрій. Передусім варто зауважити, що територіально Київська Русь не була єдиною і монолітною державою. У науковій літературі по-різному її називають: і конфедерацією, і суперсоюзом, і співдружністю князівств. Спочатку до адміністративної реформи Володимира Великого влада в удільних князівствах належала місцевим племінним династіям, які протистояли київському князю в його прагненні об’єднати під своєю владою племінні князівства. Володимир же замінив племінних вождів своїми синами, посадниками, боярами, зміцнивши тим самим владу київського князя. Слід висвітлити і соціальну структуру суспільства Київської Русі. Зокрема, студент повинен звернути увагу на аналіз таких основних груп населення у давньоруській державі, як князі, дружинники і бояри, міщанство і селянство, яке було соціально розшароване. Наголосити на тому, що київський князь зосереджував у своїх руках усю адміністративну, воєнну і судову владу.

Приступаючи до висвітлення п’ятого питання, вважаємо за доцільне зауважити, що період феодального роздроблення – це третій період історичного розвитку Київської Русі, який розпочався після смерті Ярослава Мудрого і характеризується, насамперед, усобицями між князями. Це період поступового політичного ослаблення Київської Русі. Студенту слід визначити причини, що викликали феодальну роздробленість, зокрема, політичні, економічні, зовнішні. Роздробленість кваліфікують не тільки феодальною, але й політичною, бо вона призвела до змін у державному устрої Київської, а саме – до децентралізації системи управління. Київський князь втратив контроль над удільними князівствами, влада в яких зосередилася в руках місцевих князів. Централізована форма державної влади змінилася на поліцентричну. Проте студент повинен знати, що явище роздробленості суперечливе і неоднозначне. Одночасно з відцентруванням діяли сили доцентрові. Децентралізація прискорила і поглибила процес консолідації єдиного народу, етносу в моноетнічну, а на наступному етапі – національну державу. Недаремно у 1187 році в літописі вперше згадується назва “Україна”.

Відповідаючи на шосте питання, слід зауважити, що культура Київської Русі – це яскраве самобутнє і багатогранне явище. У своєму розвитку вона мала зв’язки з візантійською культурою, культурою західноєвропейських та азіатських країн, зазнаючи всебічних впливів і взаємодії. Проте основу цієї культури складали місцеві елементи, притаманні народному світосприйняттю і народним звичаям. Бажано відповідати на це питання проблемно. Зокрема, подати характеристику релігії та церкви, писемності та літератури, освіти та науки, мистецтва Київської Русі.

Контрольні запитання

1. Проаналізуйте причини виникнення державності у східних слов’ян. Чому саме землі полян стали основою, а Київ – столицею держави Рюриковичів?

2. Яка теорія походження Київської Русі здається вам більш аргументованою? Поясніть чому?

3. Які періоди виділяють у політичній історії Київської Русі.

4. Розкрийте основні тенденції політичного життя русичів у часи правління перших Рюриковичів (від Олега до Святослава).

5. Оцініть значення запровадження на Русі християнства. Чи можна стверджувати, що Київська Русь, прийнявши в Х ст. християнство, увійшла в лоно європейської цивілізації, стала “своєю” серед європейських держав?

6. Змалюйте історичний портрет Володимира Великого. Охарактеризуйте його як людину та державного діяча.

7. Чи згідні Ви з твердженням: “За часів Ярослава Мудрого Київська держава була найбільшою і найсильнішою державою в Європі”.

8. Проаналізуйте розвиток ремесел і торгівлі в Київській Русі в ІХ – ХІІІ ст., виділіть найсуттєвіші зміни (якісні зрушення) у цих сферах господарського життя.

9. Проаналізуйте становище основних верств давньоруського суспільства: князів, бояр, селян-смердів, міщан, залежних людей. Яку роль відігравали вони в його політичному житті?

10. Розкрийте основні тенденції політичного розвитку Київської Русі в другій половині ХІ – першій половині ХІІ ст. Яка із них стала домінуючою і чому?

11. Проаналізуйте державницьку діяльність Володимира Мономаха. Чи продовжував він політику своїх попередників – князів Володимира Великого і Ярослава Мудрого?

12. Які причини та наслідки поразки руських князів у боротьбі з монголо-татарськими завойовниками?

13. Чи згідні Ви з думкою, що в культурі Русі тісно переплелись впливи Заходу і Сходу, синтез яких став одним з визначальних чинників в її самобутності. Аргументуйте свій висновок.

14. Охарактеризуйте роль Церкви і духовних осіб у давньоруському суспільстві. Чому переважна більшість руських митців була церковними людьми?

15. Яка роль літописів для давньоруського суспільства? Чому у їх створенні були зацікавлені, в першу чергу, руські князі та їх найближче оточення?

16. Назвіть характерні риси візантійського стилю, що прийшов у руське мистецтво з прийняттям християнства.